Доступність посилання

ТОП новини
17 Серпень 2018, Київ 19:05

Держава вимагає результат, а як його досягати – справа університету – Совсун


Ілюстративне фото (©Shutterstock)

«Новий стандарт освіти не визначатиме безпосередньо, які курси вчити, а визначатиме компетенції»

Київ – Міносвіти планує змінити усі стандарти навчання – у молодшій, загальній, професійній й вищій школах. І першим через реконструкцію пройде саме університетське навчання. З якими знаннями випускатимуть на ринок спеціалістів, залежить від експертів, що потраплять до науково-методичної ради, яку від сьогодні починає набирати МОН. До кінця січня там прийматимуть документи від претендентів.

Держава вимагає результат, а як його досягати – справа університету – Совсун
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:02 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Членів ради вперше відбирають за конкурсом. Раніше їх призначав особисто міністр освіти, зараз його функція як голови цієї ради обмежуватиметься лише кінцевим підписом на документі – одноосібно впливати на його «тіло» міністр не зможе.

Перший заступник міністра освіти Інна Совсун каже, що підхід до формування стандартів буде змінений радикально. Що і в якому порядку вивчати, держава не диктуватиме – зміни в першу чергу зводяться саме до цього.

У нас уже є напрацювання щодо форми цього стандарту з тим, щоби зробити його коротким, зрозумілим, чітким
Інна Совсун

«Попереднє покоління стандартів – це великі, розлогі, вкрай деталізовані документи, котрі досить чітко прописували університетам, що їм робити і як їм робити, які курси викладати, – пояснює заступник міністра. – Нове покоління стандартів буде інакшим. Сьогодні у нас уже є напрацювання щодо форми цього стандарту з тим, щоби зробити його коротким, зрозумілим, чітким і таким, що не визначатиме безпосередньо, які курси вчити, а визначатиме конкретні компетенції, якими повинен володіти випускник».

Більшість країн Європи, каже Інна Совсун, користуються саме так званим «компетентнісним» підходом: держава диктує результати навчання, а як їх досягати – питання університетської автономії.

У нових стандартах взагалі не буде переліку обов’язкових дисциплін. Поки що держава визначає зміст навчання у вишах на 70-80%, каже головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ, доктор фізико-математичних наук Володимир Бахрушин. «Часто це взагалі не дає можливості адаптувати освітні програми під якісь конкретні потреби конкретних роботодавців і під регіональні особливості», – каже він.

Чому вчити, вирішуватимуть і роботодавці

Потрібні були фахівці, яких в університетах зараз не готують
Володимир Бахрушин

«Декілька років тому до нас звертались роботодавці, які хотіли організувати виробництво, – продовжує Володимир Бахрушин, – їм потрібні були фахівці, яких в університетах зараз не готують, але ми не змогли знайти спеціальність, за якою можна було б цих фахівців готувати. І тому відмовились від того, щоб платити за цю підготовку, підготували за якоюсь із існуючих спеціальностей за бюджетні гроші, а потім вони перевчали вже у себе».

До розробки освітніх стандартів Міносвіти обіцяє тепер залучити роботодавців – вони будуть і в методичній раді, і вже є у конкурсій комісії, яка відбирає її членів. До речі, за деякими спеціальностями стандартів в Україні взагалі не існує.

Деякі професори багато років не бачили сучасного виробництва – президент ЛНУ Шевченка

Про потребу залучити виробничників у процес розробки освітнього стандарту говорить Радіо Свобода і президент Луганського національного університету ім. Шевченка (що нині працює в Старобільську), депутат від БПП Віталій Курило. Перекосу у бік роботодавців, вважає він, бути також не повинно – тоді постраждає фундаментальна складова, але коли стандарти навчання пише лише аудиторна професура, роботодавець не задоволений випускником, бо він не володіє тим, що насправді потрібно на виробництві.

У нас теорія, я маю на увазі університети, вони в низці напрямків відстають від того, що є на реальному виробництві
Віталій Курило

«Останні роки у нас теорія, я маю на увазі саме освітян, тобто університети, вони в низці напрямків відстають від того, що є на реальному виробництві. Якщо дати це на відкуп лише професорам, то деякі професори, на жаль, не бачили вже багато років сучасного виробництва», – говорить він.

Науково-методична рада Міносвіти розроблятиме загальний зміст навчання, а докладно прописуватимуть стандарти окремі комісії. Хто туди увійде, в МОН поки сказати не можуть, бо невідомо, хто подасть свої кандидатури. До комісій, які розроблятимуть стандарт для середньої школи, мають увійти щонайменше 30% практикуючих вчителів. Однак, за словами експертів з освіти, робота над стандартами середньої школи почнеться, швидше за все, вже наступного року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG