Доступність посилання

18 Червень 2018, Київ 12:58

Цивільний корпус «Азов» непричетний до розгону ЛГБТ у Львові – Назар Кравченко


Голова громадської організації «Цивільний корпус полку «Азов» Назар Кравченко

«Ми як керівництво не ставимо ідеологічні рамки. Є те, що за Україну, і те, що проти України»

Київ – «Цивільний корпус полку «Азов» є нині активним учасником багатьох політичних подій: заснована як супутник військового полку з передусім освітніми і волонтерськими функціями, організація дедалі активніше з’являється на акціях різного спрямування. Її активісти були активними учасниками блокади Криму і російського вантажного транзиту. Нещодавно брали участь у протесті проти центру для біженців у Яготині. А також зазнали звинувачень після зриву фестивалю рівності у Львові, причетність до чого в русі – відкидають. Чим цивільний корпус аргументує свої дії, за які зазнає звинувачень лібералів, на яких ідеологічних засадах стоїть ця організація, і як далеко цей рух планує зайти в політику – про це Радіо Свобода запитало у голови громадської організації «Цивільний корпус полку «Азов» Назара Кравченка.


– «Цивільний корпус «Азов» – це громадський рух, який об’єднує багато патріотичних організацій. І початок він бере задовго до воєнних дій і Майдану – це всі патріоти, які боролись за могутню українську державу. Але офіційно окреслився вже після створення полку «Азов», і лідером всього «азовського руху» є Андрій Білецький.

– До цього руху входять ветерани АТО?

– Я б не сказав. Є ветерани, вони започатковували цей рух саме з назвою «Цивільний корпус «Азов». А входить до нього багато організацій націоналістичних, волонтерських, і представники профспілок, і представники різних спортивних секцій. Всі, хто хоче змінити щось в Україні на краще і будувати нову самостійну українську державу.

– Якщо про ідеологічні засади, на яких цей рух стоїть – як це називається? Полк «Азов» називає це «соціал-націоналізмом», це те, що формулюється публічно.

Не можна сказати, що ми ухвалюємо свої рішення тільки з позицій традиційного націоналізму

– Щодо полку, я б радив перепитати у Андрія Білецького. А цивільний корпус – це, в першу чергу, націоналісти, патріоти. Не можна так чітко охарактеризувати політичну складову. До кожної проблеми можна поставитися по-різному. Наприклад, у нас буває багато складних питань, ми збираємось: от як тут правильно вчинити, для України, для українського народу це буде добре чи погано? І не можна сказати, що ми ухвалюємо свої рішення тільки з позицій традиційного націоналізму. Хто уже з політиків чи політтехнологів підведе це під яку нішу…

Хай уже історики через сто років будуть говорити, на який політичний устрій ми були більше схожі. А зараз говорити, що ми ось це не зробимо, тому що ми, там, націоналісти – ні. Перше – це українська самостійна держава, незалежна, могутня, і все, що для цього треба, ми робимо.

– Чому я питаю, тому що в цивільному корпусі є виховна діяльність, бо тут багато молоді, і очевидно є якась програмна річ, яку ви пропагуєте.

– Перші акції були присвячені саме вихованню молоді. З’явилися нові герої – люди, які проливали кров і які віддали життя за незалежну Україну. Тому перше, що ми започаткували, – люди, які повернулися з бойових дій, ходили по школах і проводили уроки мужності, розповідали про себе, чим вони займалися до війни, чому вони пішли на війну, свою мотивацію. Не тільки серед шкіл – ми багато ходили і до трудових колективів, до спортивних секцій, де розповідали про себе: ось я такий, чому я пішов воювати за Україну. От просвітницька пропаганда була одним із перших видів діяльності цивільного корпусу «Азов».

На «Атеку» цивільні тренуються під керівництвом «Азову» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:28 0:00


– Я поставлю, мабуть, дуже неприємне запитання для азовців, але чи є в корпусі крайньо-радикальні течії – нацизм, націонал-соціалізм?

– Не знаю, чому Ви так сказали, що це дуже неприємне запитання для азовців…

– Бо це звинувачення.

Нацизм чи фашизм – це випадки, які були в інших країнах в інші часи. У нас є своя ситуація, у нас є своя Україна, за яку ми повинні боротися. Як це назвуть? Та ну як Вам зручніше

– «Азов» має самодостатню ідеологію. Якщо ми говоримо про нацизм чи фашизм – то це випадки, які були в інших країнах в інші часи. У нас є своя ситуація, у нас є своя Україна, яка опинилась у тяжкій ситуації, за яку ми повинні боротися. Як це назвуть? Та ну як Вам зручніше. Ми боремось за самостійну незалежну Україну.

Ми як керівництво не ставимо рамки. Є те, що за Україну, і те, що проти України

Брати приклад з когось – це вже кому як подобається. У нас є свої українські герої, з яких ми беремо приклад. Дехто і Богдана Хмельницького називає расистом, а я його вважаю героєм України. Це вже тема для дискусій кожного з азовців. Але є одна загальна мета. Ми як керівництво не ставимо рамки. Є те, що за Україну, і те, що проти України. І ми вирішуємо: твій вчинок, твоя поведінка – за Україну чи проти. Я часто бачу великих політтехнологів, політологів, які кажуть: от «Азов» це зробив – напевно, вони крайні праворадикали. Дивно це слухати.

– Ви могли б дати оцінку подіям у Львові зі зривом фестивалю рівності й підтвердити чи спростувати, що цивільний корпус мав до цього відношення?

– Не мав відношення. Але мені, чесно, що-що, а це взагалі нецікаво, і я все-таки вважаю, що нам медійно нав’язують це питання. Коли я розібрався все-таки з цією ситуацією з ЛГБТ, я дізнався, що вони хотіли, щоб їхню акцію зірвали. Коли вони оголосили про проведення своєї акції, до них заявились більше 50 організацій – і релігійні, яких обурило, що під час посту проводяться такі заходи – вони написали листа до міської ради, до Служби безпеки, щоб не проводився даний захід. У свою чергу – як там правильно – представники ЛГБТ зробили наперекір. От вони отримали такий конфлікт. Оці люди (які перешкодили проведенню фестивалю – ред.) – їх же не привезли, це львів’яни, які висловили так свій протест.

– Ви ж розумієте, що різниця у діях тих й інших у тому, що одні застосовували силу, а другі – ні.

На них начхали, а потім дивуються, чому вони вдягли маски і взялись за каміння

– Ми можемо засуджувати їх, скільки завгодно, але якщо ми хочемо вирішити це питання – треба копнути глибше. Ці люди, які потім вдягли маски, наскільки я зрозумів… Ще раз нагадаю: наших представників не було там. І я був змушений розібратись, тому що мене постійно запитують, а я не знаю, що там трапилось. І як виявилось, більше 50 організацій звернулись офіційно, демократично до міської ради, СБУ, що ми проти таких заходів у нашому місті. На них начхали, а потім дивуються, чому вони вдягли маски і взялись за каміння. От і все. Це зробили львів’яни, які були проти. На демократичне право львів’ян, на їхнє бачення начхали, а потім дивуються, чому вони так відреагували.

Вибори не на часі, але, можливо, нам доведеться брати в них участь – голова цивільного корпусу «Азов»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:31 0:00

ЛГБТ, я вважаю, хотіли у цій ситуації себе показати «страдальцями». Я не чув ні разу, щоб у нас порушувалось питання, що ЛГБТ комусь заважає. Я тільки з преси постійно дивлюсь, що вони страждають. Перед ефіром у Шустера я подзвонив до представника (департаменту – ред.) громадської безпеки з поліції, і спитав: у Києві існують якісь клуби для ЛГБТ? Каже: існують. А коли останній раз був погром, якась маргінальна, радикальна дія проти клубу? Він каже: та я й не пам’ятаю. Так про яку дискримінацію можемо говорити? Це так само, як антифашисти в усьому світі шукають фашизм, так само представники руху – як його? – ЛГБТ шукають скрізь, щоб їх утискали.

– Хіба не обидві сторони зацікавлені?

– Я не знаю, мені це дуже нецікаво, я думаю, що медійна частина це якось спеціально весь час розкручує. Тому що мене постійно питають за ЛГБТ. Мені довелось звернутися до львів’ян, дізнатись, що там було…

– Але ж знаєте, чому Вас питають. Тому що одна організація, яка брала участь у тому погромі і взяла на себе відповідальність за нього – Misanthropic division – яка позиціонує себе як неонацистська організація, активно «шерила» свій зв’язок із «Азовом».

Цивільного корпусу «Азов» не було на цій акції. Там були львів’яни, львів’яни так показали свою позицію

– Це так само, як взяти прихильника рок-музики і казати, що в «Азові» є люди, які слухають рок. Напевне, є такі люди. Відносно Misanthropic division – я чув цю назву, я бачив хлопців з нашивками… це їхня справа, нехай розвиваються самі, як хочуть. Я ж кажу, це те ж саме, що говорити: в Азові є люди, які слухають рок? Так, напевно, є. В «Азові» є люди, яким подобається Misanthropic division? Так, напевно є. Цивільного корпусу «Азов» не було на цій акції. Там були львів’яни, львів’яни так показали свою позицію.

– Ще одна ситуація, у зв’язку з якою були звинувачення на адресу цивільного корпусу «Азов», – це Яготин («Азов» підтримав протести проти відкриття центру для біженців – ред.)…

– У мене довгий час хлопці, які приїжджають на ротацію – не тільки з «Азова», а і з «Правого сектору» – вони живуть у мене вдома. Просто їм ніде жити, тому що вони кримчани. Я знаю безліч хлопців, які живуть на «Козацькому» (штаб «Азову» у готелі «Козацький» на Майдані – ред.) Я знаю хлопців з Росії, які приїхали воювати, і їм ніде жити – вони знімають житло. Вони воювали за незалежну Україну в складі різних добровольчих підрозділів, в тому числі, і «Азову». Кримчани, росіяни, білоруси не можуть повернутися додому, коли приїжджають на ротацію. А тут ми будуємо розкішний центр для біженців з Сирії… Я згоден, але у нас війна, і є переселенці вимушені.

– Він не розкішний, це житло гуртожиткового типу з мінімальним набором потреб.

Ви б побачили, скільки людей на квадратний метр жили у мене після анексії Криму

– Я не був там, мені показували друзі: от туалет у школі, і от туалет у цьому центрі. Я розумію, що хтось виділяв кошти. Але в країні, де іде війна, де переселенці з Криму… Ви б побачили, скільки людей на квадратний метр жили у мене після анексії Криму.

Взагалі, ми дізналися про цю ситуацію від людей, які там живуть, яких ця проблема занепокоїла. Так, ми стежили за цим, ми їх підтримуємо. Якщо у нас нема де нашим хлопцям жити, а ми надаємо житло біженцям з Сирії… Я розумію, що у них теж є ситуація складна. Але у нас є свої люди.

– Питання не у біженцях із Сирії – ідеться про біженців різних, а по-друге, ці люди і так уже є в Україні, не ідеться про обов’язок прийняти додатково.

– А як Ви думаєте, скільки переселенців з Донбасу у нас на вокзалі зараз живе? Якби ми всіх своїх розселили людей, і в нас є можливість, давайте розселимо інших. Так, ми в принципі виступаємо проти міграції, ми є традиціоналістами, виступаємо за те, щоб ми зберегти свої культурні цінності – але є складні ситуації. Я не проти. Але коли ми б вирішили питання з усіма своїми безхатьками. З переселенцями. Трошки неправильна розстановка пріоритетів.

– Але чи варті ці відносно невеликі площі, аби ставити під ризик безвізовий режим з ЄС? Адже цей центр для біженців є у безвізовому пакеті.

– Ви знаєте, я був помічником коменданта під час Євромайдану – тоді були круглі столи щодо безвізового режиму. Постійно у профспілках були круглі столи з допомогою Європи, про це говорили, приїжджали посли, казали – от, безвізовий режим. Потім на першу ротацію я приїхав, 2014 рік, літо – були представники молодіжного крила ХДС у Києві, був круглий стіл, ми говорили про безвізовий режим, і хтось зачитував якийсь документ: от, з осені 2014 року буде безвізовий режим. Я думав: клас, ось восени, можливо, війна закінчиться, буду в Європу їздити без візи! А тепер це виглядає, знаєте як – де знайти причини, чому Україна знову не отримає безвізовий режим. Я цю байку чую з 2013 року. І на даний момент я трошки перестав у це вірити. Це навіть не смішно. Зараз 2016-й, весна. Тепер кажуть, що через те, що у Львові ЛГБТ із місцевими щось не поділили, нам не дадуть безвізовий режим…

Ми не були хедлайнерами, ми були там присутні, так, у нас є щодо цього позиція. Але ініціаторами були місцеві жителі

Що було в Яготині – до нас зверталися жителі, ми не були хедлайнерами, ми були там присутні, так, у нас є щодо цього позиція. Але ініціаторами були місцеві жителі. І якщо говорити про демократію, було б доречно з ними радитися в таких ситуаціях. І те, що думають жителі Яготина, і те, що думають представники львівської громади – тим паче, у них зараз піст, а там дуже набожні люди живуть – треба враховувати їхню думку, і перед тим, як щось проводити, сідати за круглий стіл і обговорювати, а не робити навпаки, проти того, як думає громада, а потім – «чому так сталось?»

А безвізовий режим, чому українцям його не дають, вони (Європа – ред.) знайдуть на кого повісити. А якщо не знайдуть – можуть звернутися до російської пропаганди, і там їм щось видадуть, на будь-який смак, все, що хочеш.

– Ці всі речі насправді ведуть нас вже ближче до політики. І наскільки я знаю, «Азов» у якійсь формі збирається готуватися до виборів і брати в них участь. Чи буде цивільний корпус до цього долучений?

Вибори не на часі. Але, можливо, нам доведеться брати у цьому участь

– Це складне питання, але є ймовірність, що ми будемо вимушені брати участь у виборах. На даний момент є багато суспільно-політичних проблем, які треба вирішити в країні. Все-таки країна у дуже складній ситуації. Тому я вважаю, на даний момент нам не до виборів. Потрібно вирішити внутрішні проблеми з тим, що є. Ще одні вибори для країни зараз – це неправильно. Треба, щоб ця влада якось домовилась і працювала зі своєю псевдокоаліцією. Вибори не на часі. Але, можливо, нам доведеться брати у цьому участь.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG