Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 02:57

Сирійські втрати російського приватного війська


38-річний Максим Колганов зі станиці Жигульовська. За даними «Фонтанки.ру», загинв 3 лютого 2016 року, воююючи у складі «ПВК Вагнера»

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков пообіцяв журналістам перевірити, чи був присутній на нещодавньому прийомі в Кремлі на честь російського Дня героїв вітчизни Дмитро Уткін на прізвисько «Вагнер» – командир незареєстрованої приватної військової компанії (ПВК) з однойменною назвою, бійці якої, ймовірно, брали участь в боях в Сирії і на Донбасі. Радіо Свобода нагадує, хто такий Вагнер, чим прославилася його маленька армія і чому фотографії Уткіна на прийомі в Кремлі можуть бути ще одним важливим свідченням залученості російської влади в військові дії за кордоном.

Вагнера помітив на зйомках з Кремля журналіст сайту «Фонтанка.ру» Денис Коротков. На прийом, який відбувся 9 грудня, якщо вірити сайту Кремля, були запрошені «понад 300 військових і цивільних осіб, які виявили особливу мужність і героїзм, зокрема Герої Радянського Союзу, Герої Росії, повні кавалери ордена Слави та кавалери ордена Святого Георгія».

В інтерв'ю Радіо Свобода навесні 2016 року Денис Коротков докладно розповідав, які сліди Вагнера і його маленької армії вдалося знайти в Сирії і Україні. Незадовго до цього «Фонтанка.ру» опублікувала дані про втрати, які «ПВК Вагнера» зазнала в Сирії. За даними неназваних джерел «Фонтанки», ці втрати могли вже навесні 2016 року досягати 60 осіб.

Інформацію про участь «ПВК Вагнера» в бойових діях в Сирії частково підтвердив у розмові з Радіо Свобода активіст групи розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT) Team Руслан Левієв. У березні CIT опублікувала інформацію про нібито шостого загиблого в Сирії російського військового – Сергія Чупова. «Фонтанка» стверджує, що Чупов насправді не був кадровим військовослужбовцем російської армії і входив в «ПВК Вагнера». З тим, що це цілком можливо, згоден і Левієв, який, однак, оцінює втрати «приватників» в Сирії скромніше – максимум у кілька десятків загиблих.

Де-юре ніяких «приватних військових компаній» в Росії немає і не може бути за законом. Де-факто «ПВК Вагнера», це напівлегальне бойове формування, яке існує під крилом і на гроші Міністерства оборони Росії

Де-юре ніяких «приватних військових компаній» в Росії немає і не може бути за законом. Де-факто «ПВК Вагнера», за словами Руслана Левієва, – це напівлегальне бойове формування, яке існує під крилом і на гроші Міністерства оборони Росії. Навіть тренувальний полігон «вагнерівців» розташований поблизу бази 10-ї окремої бригади спецназу ГРУ Росії в селі Молькіно Краснодарського краю. Бійці «ПВК Вагнера», за даними журналістів і розслідувачів, брали участь не тільки в сирійській кампанії, але і в анексії Криму та війні на сході України.

Свій позивний він отримав завдяки любові до музики Вагнера і «прихильності до естетики та ідеології Третього рейху»

«Вагнер» – позивний 46-річного підполковника запасу Дмитра Уткіна. За даними «Фонтанки», Уткін до 2013 року був командиром дислокованого в Печорах Псковської області 700-го окремого загону спецназу 2-ї окремої бригади ГРУ Міноборони. Після звільнення в запас працював в Moran Security Group, приватній компанії, яка спеціалізується на охороні морських суден від нападів піратів. Як повідомляє видання, свій позивний він отримав завдяки любові до музики Вагнера і «прихильності до естетики та ідеології Третього рейху». Вагнер, не шкодуючи солдатів, посилав їх із «шашками наголо» на позиції ворога, за що був не дуже шанований підлеглими. Інша справа – Сергій Чупов, який загинув у Сирії, «думав головою і не надсилав людей на м'ясо».

Одне з рідкісних фото Дмитра Уткіна, позивний «Вагнер»
Одне з рідкісних фото Дмитра Уткіна, позивний «Вагнер»

Розслідування, присвячені «ПВК Вагнера» і його посереднику, «Слов'янському корпусу», публікувалися і раніше – з них, наприклад, стало відомо, що зарплата бійців приватної військової компанії в Росії становить від 80 до 120 тисяч рублів на місяць (зараз називаються суми до 240 тисяч рублів), а допомога родичам в разі загибелі солдата – 3 мільйони. У розмові з Радіо Свобода автор публікації на сайті «Фонтанка.ру» Денис Коротков розповідає подробиці про дії «ПВК Вагнера» в Сирії, а активіст Conflict Intelligence Team Руслан Левієв – про те, чим є «приватні військові компанії» в російських реаліях .

Руслан Левієв, активіст групи розслідувачів Conflict Intelligence Team, що займається пошуком інформації у відкритих джерелах в інтернеті та її перевіркою «в полі» і через свої джерела:

– Ми знаємо тільки одну російську приватну військову компанію – це та сама напівміфічна «Приватна військова компанія Вагнера». Ми знаємо, що в Росії існують і інші компанії, які називають себе «приватними військовими компаніями», але це, як правило, щось на кшталт охоронних агентств. І тільки щодо «ПВК Вагнера» були переконливі підтвердження, що її бійці реально існують і воюють в Сирії. Зокрема, багато, напевно, пам'ятають фотографії убитих нібито російських солдатів під Пальмірою, які опублікували бойовики «Ісламської держави» 17 березня.

Подібні чутки приходили і від наших знайомих джерел в середовищі солдатів Міністерства оборони. Подібні припущення у нас були і щодо Сергія Чупова, про якого ми знали, який загинув в Сирії. Зокрема, деякі його знайомі на умовах анонімності говорили нам, що насправді він звільнився з внутрішніх військ в середині нульових років і потрапив в приватну військову компанію, а в Сирії був уже в якості найманця. Однак у нас не було переконливих доказів, що він дійсно воював в цій ПВК. Зараз ми бачимо зі статті на «Фонтанці», що все-таки ці напівчутки-напівтеорії про те, що «ПВК Вагнера» існує і Сергій Чупов воював в цій приватній військової компанії, підтверджуються. Це також пояснює те, яким чином військовослужбовець внутрішніх військ, а не Міністерства оборони опинився в Сирії, – саме тому, що він був в приватній військової компанії.

Сергій Чупов
Сергій Чупов

– Чи існувала «ПВК Вагнера» до початку воєн в Україні і Сирії?

Ми вважаємо, що ця ПВК, яка спочатку була «Слов'янським корпусом», а потім «ПВК Вагнера», в тій чи іншій формі брала участь у бойових діях в Сирії як мінімум з осені 2013 року

– Наші джерела, які пов'язані зі спецназом Міністерства оборони і знайомі з «ПВК Вагнера», кажуть, що ця частина сформувалася через так званий «Слов'янський корпус». Це ПВК, яка існувала до «ПВК Вагнера». Її найняла офшорна компанія Moran Secutiry Group, це було в 2009 році. Вони їх найняли для охорони суден від піратів, коли були ці історії з нападами піратів на судна. Приблизно в 2011-12 роках «Слов'янський корпус» розпався і з'явилася ця так звана «ПВК Вагнера». Ми знаємо, що на цих фотографіях, тоді ще «Слов'янського корпусу», зображений один відомий доброволець, «ополченець» – В'ячеслав Корнєєв, його позивний «Лісовик», про якого ми чули і щодо Сирії, і щодо Донбасу. Він зображений на фотографіях цього «Слов'янського корпусу» від 2013 року в Сирії. І у нього також в профілі є відео з Сирії ще 2013 року. Тобто ми вважаємо, що ця ПВК, яка спочатку була «Слов'янським корпусом», а потім «ПВК Вагнера», в тій чи іншій формі брала участь у бойових діях в Сирії як мінімум з осені 2013 року.

– У чому основні відмінності російських приватних військових компаній від регулярної армії?

Ми припускаємо, що їх навчає безпосередньо Головне розвідувальне управління

– У Росії немає законодавчої бази для існування приватних військових компаній. Неможливе існування громадських організацій, щоб у них було при цьому таке озброєння, на кшталт снайперських гвинтівок, мінометів, гранат тощо. Навіть приватні охоронні фірми у нас не мають права володіти такою зброєю. А ця ПВК її має. Ми знаємо, що їх тренувальний полігон знаходиться в Молькіно, в Краснодарському краї, безпосередньо поруч з базою 10-ї бригади спецназу ГРУ. Ми припускаємо, що їх навчає безпосередньо Головне розвідувальне управління. І все їхнє існування при цьому перебуває на такому засекреченому рівні, напівофіційному, тобто немає, мабуть, ніяких документів, що така-ось людина служить в цій ПВК, що її відправили до Сирії. Ми вважаємо, що, швидше за все, ці ось найманці, вступаючи в ПВК, погоджуються з умовою, що їх формально не буде існувати ні в Сирії, ні де-небудь ще і де-юре вони ніде не служать. І в разі, якщо вони загинуть ніякої допомоги від влади не буде.

– Чи можна в такому випадку припустити, що основне джерело екіпірування і фінансування цієї ПВК – це Міністерство оборони Росії?

Якби їхнє існування було незаконним, якби влада Росії його не схвалювала, було б неможливо, щоб вони розташовувалися по сусідству з такою елітною частиною спецназу ГРУ. Є помітна допомога і в транспортуванні, і в озброєнні з боку влади Росії і Міністерства оборони

– Так, безумовно. Ми так і вважаємо. Тому що, по-перше, їхній полігон безпосередньо поруч із полігоном 10-ї бригади спецназу ГРУ. Якби їхнє існування було незаконним, якби влада Росії його не схвалювала, це було б неможливо – щоб вони розташовувалися по сусідству з такою елітною частиною спецназу ГРУ. Плюс ті фотографії убитих найманців, які опублікували бойовики ІД, – на них видно озброєння, яке є тільки у елітних частин спецназу ГРУ. Наприклад, міні-граната, «Вкладыш», яка була в обмундируванні одного з убитих. Ми бачимо також по фотографіях, які публікують В'ячеслав Корнєєв та інші особи, що їх у Сирію доставляють силами Міністерства оборони. Вони фотографуються на тлі вертольотів Міноборони, літаків Міноборони. Є помітна допомога і в транспортуванні, і в озброєнні з боку влади Росії і Міністерства оборони.

– Наскільки різношерстий кадровий склад приватних військових компаній? Чи обмежена участь в них віком, національністю або якимись іншими параметрами?

Це все люди вже з великим досвідом, вони вже відслужили і строкову службу, і службу за контрактом. Є і зовсім літні люди. Тобто це не якісь добровольці, яких ми зустрічали на Донбасі, колишні шахтарі або якісь автомойщики

– З тих людей, кого ми бачили, які або точно причетні до ПВК, або щодо них є обґрунтовані підозри, – це все люди вже з великим досвідом, як правило, їм більше 30 років, вони вже відслужили і строкову службу, і службу за контрактом. Є і зовсім літні люди, як той же Сергій Чупов, якому був 51 рік. Тобто, як правило, це не якісь добровольці, яких ми зустрічали на Донбасі, колишні шахтарі або якісь автомойщики, а дійсно люди з бойовим досвідом, що служили в добре підготовлених військових частинах.

– Чи можна хоча б приблизно оцінити кількість втрат ПВК, про яку ми говоримо, в Сирії, скажімо, за останній рік?

Лише на рівні чуток, за непідтвердженою інформацією, їхні втрати становлять кілька десятків людей

– Ті люди, з якими ми розмовляли, які стверджують, що знайомі з людьми з цієї ПВК, кажуть, що за період офіційної участі Росії в сирійській операції загиблих було кілька десятків. Але ми поки підтвердження таких масштабів не знаходили. Як правило, навіть ті люди, які воюють в ПВК, все одно після їхньої смерті з'являються скорботні пости їхніх родичів, друзів, як це було за Сергієм Чуповим. Однак такого шквалу повідомлень зі скорботою, який би відповідав десяткам загиблих, ми не помічали. Тому лише на рівні чуток, за непідтвердженою інформацією, їхні втрати становлять кілька десятків людей, – каже Руслан Левієв.

За даними інтернет-видання «Фонтанка», всього в боях в Сирії брали участь близько ста російських бійців «ПВК Вагнера». Їхнім завданням було йти «першою хвилею», наводити артилерію.

«За нами бадьоро заходить сирійський спецназ, а слідом «Вести-24» разом із ОРТ з камерами йдуть брати у них інтерв'ю», – заявив «Фонтанці» неназваний боєць «ПВК Вагнера». Інтернет-видання стверджує, що в Сирії загинули близько 60 бійців цього підрозділу. Мовиться, що до операції в Сирії бійці цієї ж приватної військової компанії воювали на боці сепаратистів на сході України. За даними «Фонтанки.ру», одним із доказів існування «ПВК Вагнера» є те, що її солдати отримують бойові ордени та нагороди за указами президента Росії Володимира Путіна.

Оновлений «Підрозділ Вагнера», як стверджує «Фонтанка», було створено через кілька років після розпаду «Слов'янського корпусу», в 2014 році. Всього ПВК налічує як мінімум 600 осіб – без обслуговуючого персоналу. Денис Коротков, журналіст сайту «Фонтанка.ру»:

– Ви дуже впевнено називаєте імена тих, хто обіймає керівні посади в цьому так званому батальйоні, або ПВК. Звідки у вас інформація?

– Ця інформація у мене зі слів моїх численних співрозмовників, імена яких я не можу розкрити, але я впевнений в їхній інформованості. У багатьох випадках я впевнений в тому, що це дуже гідні люди честі, які не дозволять собі дати мені неперевірену інформацію. Це численні перехресні джерела, тому ім'я «Вагнера», Дмитра Уткіна ми дозволили собі назвати прямо і відкрито. Хоча це ім'я було нам відомо вже більше ніж півроку тому, в попередніх матеріалах ми розповідали його біографію, але не називали, але в січні-лютому він уже потрапив в публічний простір, саме тому ми і розкрили його особистість.

– На якій основі набирають людей в «ПВК Вагнера», хто саме йде туди служити?

Останнім часом туди йде набагато більше людей непідготовлених, яким просто здається вельми привабливою заробітна плата в 240 тисяч рублів на місяць для бійця в зоні бойових дій

– Це дуже різні люди. В принципі, умови досить прості: це чоловіки від 25 до 45 років, які не мають непогашеної судимості, придатні за станом здоров'я, які вміють виконати нескладні нормативи з фізичної підготовки. Відповідна військово-облікова спеціальність буде перевагою. Перш за все це, звичайно ж, колишні військовослужбовці, колишні співробітники органів поліції, органів безпеки, тобто ті, хто пройшов відповідну підготовку. Останнім часом туди йде набагато більше людей, як мені сказали, досить непідготовлених, яким просто здається вельми привабливою заробітна плата в 240 тисяч рублів на місяць для бійця в зоні бойових дій.

Є й люмпенізовані особистості. Але, як мені здається, основний склад – це абсолютно нормальні люди, в тому числі представники середнього класу, які з якихось причин або не знайшли себе в цьому житті, або не змогли знайти роботу, яка дозволяє їм забезпечити себе і сім'ю. Ну, і деякий відсоток, звичайно ж, є люди війни, яким просто подобається таке життя, які вважають це своїм покликанням, своєю професією.

– Які функції цього збройного формування в Сирії? Хто і як може здійснювати координацію бойових дій між цим батальйоном і сирійською урядовою армією, армією Башара Асада?

Досить часто група Вагнера використовується як елітна піхота

– Функція дуже незрозуміла. Якщо виходити з того, як відбувається підготовка в таборі в Росії, то це в основному підготовка за методикою військ спеціального призначення. Тобто це робота розвідки, робота диверсійних груп і тому подібні речі. Якщо ж вірити інформації, яка приходить через перші або через другі руки з Сирії, то досить часто група Вагнера використовується як елітна піхота, що тягне, звичайно, чималі, порівняно з практикою спецназу, втрати, а внаслідок цього – невдоволення особового складу. Хто може координувати роботу, хто може здійснювати командування – я не знаю.

Максим Колганов на березі Середземного моря в Латакії
Максим Колганов на березі Середземного моря в Латакії

– Герої вашого матеріалу скаржаться, що в Сирії і на сході України їх посилають в бій як гарматне м'ясо. Чим ви можете пояснити це, при тому, що гроші на це формування, на ці військові дії витрачаються величезні?

Мені складно зрозуміти логіку цих людей. Я можу тільки припустити. У Сирії виходить «збірна солянка». Як кажуть російські офіційні особи, там присутні наші військові радники, а також військовослужбовці з частин спеціального призначення. Там же, очевидно, присутні наші артилеристи і авіація. Там же перебувають досить різнорідні сили, які підпорядковуються Башару Асаду. Там же присутні люди з «ПВК Вагнера». Як би не працювала авіація і артилерія, в будь-якому випадку, поки кудись не увійде піхота, перемоги не буде. Це аксіома. І ось саме входити кудись, відвойовувати безпосередньо місцевість, населені пункти ніхто не хоче. Тому що якість арабської піхоти оцінюється дуже низько. Кидати туди частини збройних сил загрожує великими репутаційними втратами. Тому туди рухають тих, по кому будуть найменше плакати. Це моє припущення.

– Які у вас дані про втрати цього підрозділу в Сирії за весь час бойових дій його? Як і де ви збирали ці дані?

Моя особиста, суто неточна оцінка. Я думаю, що там загиблих на сьогодні не менше 200 осіб

– Одразу ж зазначу, всі ці цифри можуть бути тільки оціночними, з моєї точки зору, з розмов з бійцями. Ніхто з командирів не захотів вийти зі мною на зв'язок і доповісти про втрати, а боєць не бачить всієї картини. Крім того, його відомості не завжди можна підтвердити, тому що він дуже часто не знає імен та прізвищ навіть тих, з ким поруч воював. Але це моя особиста, суто неточна оцінка. Я думаю, що там загиблих на сьогодні не менше 200 осіб. Ще раз підкреслю, це – моя особиста оцінка, яка не претендує на точність і об'єктивність.

– Ще один дуже важливий момент у вашому розслідуванні. Як виходить, по-вашому, що бійці формування найманців отримують державні бойові нагороди?

– Я не впевнений, що тут може бути застосовано слово «найманець» – в тому сенсі, в якому воно описано в Кримінальному кодексі Росії. Що стосується того, як вони отримують бойові нагороди, я написав: з моєї точки зору, офіційно це зробити неможливо. Вони отримують нагороди, інформація знову-таки приходила з різних джерел і частково підтверджена документами, але є інструкція – порядок висунення до державних нагород Російської Федерації, затверджений президентом Росії. Відповідно до звичайного порядку висунення до державних нагород, отримання державної нагороди бійцем подібного підрозділу, який діяв на території іншої держави, мені можливим не уявляється!

Нагорода за підписом президента Росії, посмертно присуджена одному з бійців «ЧВК Вагнера»
Нагорода за підписом президента Росії, посмертно присуджена одному з бійців «ЧВК Вагнера»

– Ще один момент. Яка була роль цього батальйону в Криму? Адже з'ясувалося, що горезвісні «зелені чоловічки» – це військовослужбовці регулярних російських підрозділів.

– Якщо ви подивитеся документальні кадри кримської історії, ви побачите там дуже і дуже багато різних людей. Ви побачите тих, кого називали військовослужбовцями російської армії, і дійсно, судячи з усього, це були контрактники з елітних частин російських Збройних сил. Ви побачите там набагато більше дорослих людей в незрозумілій формі, які дуже нагадують досить серйозний спецназ, ви побачите там зовсім незрозумілих людей в різномастому камуфляжі і в цивільному одязі. Там, схоже, були присутні найрізноманітніші люди з різних організацій, в тому числі, за моїми даними, і люди з групи Вагнера. Ті люди, які є на всіх плакатах, – «ввічливі люди», з котиками і собачками, звичайно ж, це не вони.

– Ви допускаєте думку, що крім цього підрозділу Вагнера існують і інші? Може, мова вже про якусь приватну російську армію, яка діє і в Сирії, і в Україні і ще десь? Просто поки ми не знаємо, але спливуть ще й люди, і ще цілі підрозділи – теоретично це можливо?

– Теоретично можливо все що завгодно, а от практично це вкрай малоймовірно. Тому що якщо через групу Вагнера за весь час її існування могло пройти трохи більше 2 тисяч осіб, в масштабах країни це – крапля в морі. І так інформація про неї просочилася. Приховати щось більш масштабне і діюче, мені здається, нереально. Насправді, в «ДНР» та «ЛНР», скажімо так, обізнані люди уявляють собі, які підрозділи там діють. І ось таких невпізнаних сил, «летючих голландців» там помічено не було. Хоча я не можу цього виключити, але інформації про це у мене немає.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG