Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення та ухвалення рішення у справі щодо відповідності Конституції України закону «Про засади державної мовної політики».
На відкритому пленарному засіданні, що тривало у вівторок і середу, суд завершив дослідження матеріалів справи у формі усного слухання щодо конституційності закону, відомого за його авторами як «закон Ківалова-Колесніченка».
У перебігу пленарного засідання, мовиться в повідомленні, Конституційний суд заслухав суддю-доповідача у справі Ігоря Сліденка, який доповів присутнім матеріали справи, пояснення учасників конституційного провадження – представників суб’єкта права на конституційне подання – народних депутатів України VІІ скликання Олега Бондарчука, Ірину Фаріон, представника Верховної Ради України – постійного представника Верховної Ради України в Конституційному суді України Анатолія Селіванова. Крім того, суд заслухав пояснення представників, залучених до участі у розгляді справи як спеціалісти: заступника члена Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії), доктора юридичних наук Сергія Головатого, директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка, журналіста, громадського діяча, перекладача Тараса Марусика. Також суд заслухав представників, залучених до участі у розгляді справи як свідки: народних депутатів України VІ скликання Івана Зайця, Юрія Кармазіна, Ярослава Кендзьора, Юрія Ключковського, Миколу Томенка.
Із клопотанням визнати цей закон неконституційним звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду та ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи та їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки та суперечності у тексті законопроекту під час другого читання.
Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною. Також, звертають вони увагу, передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) та обмежує права інших, що має ознаки дискримінації та порушує принцип рівності громадян перед законом».
Народні депутати України зазначають, що Закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.
Верховна Рада України ухвалила скасувати «мовний закон» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.
На цю ж тему:
Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави
«Закон Колесніченка-Ківалова» захищає «русский мир» в Україні – письменниця Лариса Ніцой
Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна
«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)
«Мовний закон» Ківалова-Колесніченка і засідання КСУ, яке може стати історичним
Справа у КСУ щодо «мовного закону» Ківалова-Колесніченка зрушила з місця
