Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 19:28

Суд у Києві допитав батька загиблого майданівця Устима Голоднюка


Ілюстраційне фото. Меморіал пам'яті Небесної Сотні. Київ, лютий 2015 року

Святошинський районний суд Києва 10 січня допитав батька загиблого активіста у справі розстрілів на Майдані. Устим Голоднюк загинув від кульового поранення у голову 20 лютого 2014 року. Володимир Голоднюк давав свідчення про обстановку на Майдані того дня, а також про результати своїх власних розслідувань.

Суд оголосив перерву в розгляді справи до 17 січня у зв’язку з «неможливістю забезпечити безпеку обвинувачуваним». Це сталося після того, як у залі засідань з’явилися активісти з вимогами притягнути винних до відповідальності. П’ятьох екс-беркутівців – Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтуру та Олега Янішевського – звинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року.

Під час допиту Володимир Голоднюк заявив, що бачив осіб у темній формі, які зранку 20 лютого вели вогонь по протестувальниках із бетонної барикади за Жовтневим палацом. Він зазначив, що від 1994 року має офіційний мисливський стаж, тому може розрізнити зброю на звук.

На Майдані стріляли з автоматів Калашникова і снайперських гвинтівок – Володимир Голоднюк

За словами Голоднюка, 20 лютого на Майдані були постріли з автоматів Калашникова і снайперських гвинтівок Драгунова. Він стверджує, що знаходив пластикові білі мисливські гільзи 12 калібру, а також гільзи від автомату Калашникова калібру 7,62 на 39. Кулю від автомата Калашникова, яку Голоднюк знайшов близько 9-ї ранку 20 лютого, у листопаді 2016 року він передав слідству. Батько активіста пояснив, що раніше тримав знахідку в себе, тому що не довіряв слідству. Коли ж, за його словами, справа зрушилася, вирішив передати потенційний доказ правоохоронцям.

Коли я піднявся нагору біля Жовтневого, я вперше побачив кров у великій кількості. Подивився під ноги і побачив багато гільз

«Коли я піднявся нагору біля Жовтневого, я вперше побачив кров у великій кількості. Тим більше, що були сліди, ніби тіло тягнули, – сказав він під час допиту. – Це на мене справило величезне враження, я зрозумів, що це не просто поранення. Біля мене пробігав якийсь чоловік, незнайома людина. Я питаю: що тут робиться? Він каже: ти що, не бачиш, людей розстрілюють? Витягнув з кишені і показав мені кулю. Я подивився під ноги і побачив багато гільз. Між гільзами я знайшов кулю з автомата Калашникова, яку не віддавав до певного часу».

Прокурор департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Роман Псюк сказав журналістам, що ГПУ допитала від однієї четвертої до однієї третьої родичів постраждалих. За його словами, в обвинувачення є достатньо даних, щоб стверджувати, що обвинувачувані і були особами, які стріляли на Майдані. А от адвокат Павла Аброськіна та Олександра Маринченка Олександр Горошинський стверджує, що його підзахисні не були ідентифіковані.

«Наших підзахисних не індивідуалізують як таких, що нанесли поранення конкретній особі, оскільки вони не були ідентифіковані. За результатами допиту потерпілого ми, сторона захисту, можемо зробити висновок, що доказів або обставин потерпілим не повідомлено, які б вказували на причетність саме наших підзахисних до тих дій, які їм інкримінують» – сказав він.

У суді брешуть під присягою – Аброськін

У перерві до зали суду увійшли більше ніж десяток активістів, які представилися, зокрема, членами організації «С14», полку «Азов» та ветеранських об’єднань. Вони вимагали не затягувати розгляду справ і притягти колишніх «беркутівців» до відповідальності. У розмові з Радіо Свобода вони також висловили побоювання, що суд може випустити обвинувачуваних з-під арешту.

Батько одного з обвинувачуваних, Михайло Аброськін, відповідаючи на акцію протесту, заявив, що слідство досі не надало достатніх доказів для обвинувачення і що він впевнений: невинність його сина буде підтверджена.

Знайшли п’ять нещасних оцих, і на них все зливається

​«Я ходжу сюди два роки і дев’ять місяців на кожне засідання і бачу, як тут стоять під присягою і брешуть. Коли на першому протоколі пишуть, що бачили шість позицій з одного боку і снайпера, а на суді розказує, що він уже нічого не пам’ятає… Виходить, що знайшли п’ять нещасних оцих, і на них все зливається», – сказав Михайло Аброськін.

Юрист Максим Черкасенко пояснив у коментарі Радіо Свобода, що пом’якшення запобіжного заходу зазвичай ускладнює поступ у подібних провадженнях. За його словами, ця справа не є суто кримінальною, але й політичною, тому на швидке розслідування й покарання винних Черкасенко не сподівається.

Інші види запобіжних заходів не завжди дієві і дозволяють зникати підозрюваним

«Якщо не буде достатніх доказів зібрано на момент, коли закінчиться попередній термін, таке можливо, і вже були такі випадки і раніше... Ми ж бачили: інші види запобіжних заходів не завжди дієві і дозволяють зникати підозрюваним. Потім це ще більше ускладнює розгляд справи», – сказав експерт. За його словами, і потерпілі, і підсудні хотіли б швидшого завершення процесу, тож невдоволення є результатом затягування слідства.

Суд ухвалив рішення перенести розгляд справи у зв’язку з тим, що було неможливо гарантувати безпеку обвинувачуваним. І батько Голоднюка, і адвокат обвинувачуваних зазначили, що чергова пауза навряд чи піде на користь справі.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Протягом останніх двох років жила у Києві, де працювала редактором англомовного порталу про Україну Euromaidan Press, а також публікувалася на сайті Еспресо.TV та у польському онлайн-тижневику Kultura Liberalna. Висвітлювала теми українсько-польських відносин, євроінтеграції, українських реформ. До цього Вікторія Жуган стажувалася у польському виданні Gazeta Wyborcza, брала участь у медіа-тренінгах в Україні та за кордоном, навчалася у Польщі та США.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG