Доброго ранку!
Шантаж чи реальність?
Іде дванадцятий день блокади залізничних колій, ініціаторами якої стали люди, які називають себе ветеранами АТО. Залізниця, що з’єднує Україну з територіями, контрольованими бойовиками, перекрита у двох місцях. Незважаючи на сутички біля міста Часів Яр, що на Донеччині, з поліцією, блокада не припинилася. А суперечки перейшли до Верховної Ради. Та якщо експерти погоджуються з тим, що в України поки ще немає іншого виходу, як використовувати сировину з непідконтрольної території, то учасники блокади переконані, що такі аргументи – це публічний шантаж, аби продовжити «торгівлю з окупантами».
Немає депутатів – немає роботи
Так можна лаконічно переповісти Вам про початок шостої сесії Верховної Ради. Розпочалась вона із провалених законопроектів, непроголосованого порядку денного і чергових заяв спікера Андрія Парубія про погану дисципліну в парламенті. Вже у кулуарах депутати знайшли винних: мовляв, усе через політичних опонентів, корупцію і тих, хто прийшов у Верховну Раду задля власних інтересів.
Чому раптом аж три законопроекти
Вже декілька разів ми ділились з Вами публікаціями щодо трьох мовних законопроектів, які невдовзі має розглядати Верховна Рада. Але для багатьох досі незрозуміло, звідки вони начебто раптом з’явилися, чому саме зараз, чому автори не об’єднаються тощо. Заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тарас Марусик бачив усе зсередини і вирішив пояснити причини такої раптової реєстрації на сайті парламенту двох із трьох законопроектів.
«Контроверсійне» інтерв’ю посла Німеччини
Скандальну репліку дозволив собі посол Німеччини в Україні Ернст Райхель. В інтерв’ю агенції «РБК-Україна» він припустив можливість проведення виборів на окупованій території Донбасу до виведення російських військових формувань. Група народних депутатів у відповідь оголосила послу бойкот, а МЗС України запросило його для пояснень. Згодом Ернст Райхель пояснив, що говорив про створення необхідних умов для проведення виборів на Донбасі. Також він погодився, що його інтерв’ю було контроверсійним.
Качинський і Бандера
Двічі протягом останніх двох тижнів голова польської партії влади «Право і справедливість», а фактично неформальний лідер Польщі Ярослав Качинський дуже гостро висловився про українську історичну політику. Спершу він розкритикував героїзацію, за його словами, Степана Бандери та УПА, згодом говорив про те, що в Україні, як він сказав, будують культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків. Радіо Свобода запитало польських експертів: із якою метою «сірий кардинал» Польщі, говорячи про відносини з Україною, робить сильний наголос на трагічному минулому?
Відклав вибачення
А от у США ведучий телеканалу Fox News Білл О’Рейлі відмовився вибачатися за слова про президента Росії Володимира Путіна як «убивцю». «Адміністрація Путіна в Москві вимагає, щоб я, ваш покірний кореспондент, вибачився за слова, що старий Влад є вбивцею», – повідомив О’Рейлі під час свого телевізійного шоу. «Я працюю над цим вибаченням, але це може забрати деякий час. Можливо, ви захочете перевірити це зі мною десь у 2023-му», – сказав він.
Пообіцяв розібратися
І ще трішки про Трампа і Fox News. Відповідаючи на питання в інтерв’ю каналові, американський президент признався, що «не знає точно», що відбувається на Донбасі, але обіцяє розібратися. При цьому Трамп зауважив у відповідь на репліку ведучого про те, що ситуація в Україні загострилася через «насильство з боку проросійських сил», що у США, за його словами, не знають точно, чи контролюються ці сили Росією, чи ні, але обіцяв, що дізнаються. Попередня адміністрація США знала – і чітко говорила про спільні російсько-сепаратистські сили (combined Russian-separatist forces) на окупованій частині Донбасу.
Війна, чорнила і тату
Переселенка з Криму хотіла позбутися болю за втраченим щастям, десантник – навіть не думати про полон, вчитель танців, який пішов добровольцем на фронт, – долучитися до спадщини свого гуру, а доброволець із «Правого сектору» – нагадати власному тілу, що смерті не варто боятися. У новому спецпроекті ми зібрали 8 історій військових і волонтерів, кожен із яких наважився прикрасити своє тіло на все життя. Вони розповіли Радіо Свобода, як і чому робили свої тату і чому деякі з них не хочуть зупинятися на першому малюнку. Це історії про любов, війну, Україну і людське життя, які варто подивитись.
Будьте відважні, але необміркованих вчинків не робіть!
Ваше Радіо Свобода Daily
