Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 20:35

Масовий протест по-українськи: привід важливіший за настрій


Марш національної гідності, Київ, 22 лютого 2017 року

Майже половина дорослого населення України декларує готовність до участі в ненасильницьких акціях протесту. За даними соціологів, зараз протестна активність є нижчою, ніж напередодні Помаранчевої революції 2004 року. Між тим, експерти застерігають: заміри громадської думки не дають можливість передбачити соціальні вибухи. Значно більше залежить від події, яка може стати приводом для протестів. Однією з потенційно найбільш вибухонебезпечних називають проблематику пов’язану із конфліктом на Донбасі.

48,5% українських громадян готові до участі в акціях протесту, 45,6 % – не готові, а ще 5,9% не визначилися з цього приводу. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в грудні минулого року в усіх, крім окупованих, регіонах України. За даними цього дослідження, більшість опитаних найбільше готові до участі в акціях пов’язаних із виборами. Загалом, результати опитування свідчать, що протестна активність є нижчою, ніж напередодні Помаранчевої революції. 2004 року.

«У 2004 році готові були брати участь у санкціонованих мітингах і демонстраціях 20%, а зараз –тільки 12%. І перед Революцією гідності – теж стільки, скільки зараз», – розповідає директор КМІС Володимир Паніотто.

У пошуках спускового гачка

У ситуаціях із масовими протестами багато залежить не від настроїв, а від конкретної події, яка стає спусковим механізмом масових протестів.

Якби ми свого часу спитали людей – чи вийдете ви на вулицю у випадку звірячого побиття студентів? – ми би, можливо, отримали інший результат. Але ж ми не знаємо наперед дій влади

«Якби ми свого часу спитали людей – чи вийдете ви на вулицю у випадку звірячого побиття студентів? – ми би, можливо, отримали інший результат. Але ж ми не знаємо наперед дій влади», – наголошує Володимир Паніотто.

Фактором, який неабияк стримує вияв протестних настроїв, є велика недовіра суспільства як до влади так і до її опонентів, а також відсутність зрозумілих альтернатив. Тож, наразі значна частина невдоволених виплескують своє невдоволення в соціальні мережі.

Ілюстраційне фото. Вкладники банків, що луснули, протестують під будівлею Національного банку. Київ, 15 листопада 2016 року
Ілюстраційне фото. Вкладники банків, що луснули, протестують під будівлею Національного банку. Київ, 15 листопада 2016 року

Зараз є агресивно налаштована меншість, що дуже небезпечно. Але, на відміну від 2004-го чи від 2013-го, зараз немає емоційного тригера – спускового гачка

«Зараз є агресивно налаштована меншість, що дуже небезпечно. Але, на відміну від 2004-го чи від 2013-го, зараз немає емоційного тригера – спускового гачка. В 2004-му таким тригером стали результати другого туру президентських виборів, а в 2013-му – розгін «Беркутом» студентського Майдану. Зараз такого немає, і, як мені здається, влада розуміє це, а тому уникає жорстких конфліктів із протестувальниками, а радше дає їм випускати пару», – вважає директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Експерт також наголошує, що соціологічні дослідження не дають вичерпних даних для прогнозу протестної активності.

Ілюстраційне фото. Правоохоронці під час однієї з акцій протесту, Київ, 21 листопада 2016 року
Ілюстраційне фото. Правоохоронці під час однієї з акцій протесту, Київ, 21 листопада 2016 року

Найбільше збурює політика

Питання – що саме може збурити українців на масовий протест? – залишається відкритим. За даними різних соціологічних досліджень, останнім часом найбільше українців хвилюють соціальні проблеми та збройний конфлікт на Донбасі.

Як показує досвід, масштабні протестні акції чи навіть революції можуть бути зумовлені тільки питаннями глобальної політичної ваги

«За підсумками соціологічних досліджень, ми бачимо серед пріоритетів, які турбують людей, питання особистого благополуччя. І це стабільна тенденція. Однак, як показує досвід, масштабні протестні акції чи навіть революції можуть бути зумовлені тільки питаннями глобальної політичної ваги. І саме тому питання російсько-української війни і проблема можливих поступок України у переговорному процесі з агресором – це на сьогоднішній день найбільш актуальний чинник, який здатен зумовити масові і тривалі акції протесту», – припускає політолог Михайло Басараб.

Коментуючи останні події, експерти зазначають, що наразі найбільший мобілізаційний потенціал для організації масових протестів у націоналістичних організацій та партій, які показали готовність до спільних дій.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG