Доступність посилання

17 Листопад 2017, Київ 19:51

«Казахстан виходить з-під впливу «русского мира» – експерт про перехід казахської абетки на латиницю


Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв опублікував в державній газеті «Егімен Казахстан» («Суверенний Казахстан») програмну статтю, в якій розпорядився перевести казахський алфавіт з кирилиці на латиницю до 2025 року. «Патріотичними» спільнотами в Росії ця новина була сприйнята з обуренням – хоча російської мови, якою розмовляють менше від 30 відсотків жителів Казахстану, реформа не торкнеться.

Казахстан залишається однією з небагатьох центрально-азіатських країн колишнього Радянського Союзу, де для письма використовується кирилиця, – крім нього кириличний алфавіт використовується лише в Киргизстані і Таджикистані. У ХХ столітті казахи пережили вже дві мовні реформи: в 1929 році вони перейшли з арабського письма на латиницю (через рік після того, як Ататюрк перевів на латиницю турецьку), в 1940-му – на кирилицю. Зараз близько чверті населення Казахстану взагалі не знає казахської, а говорить і пише російською мовою, яка має в країні закріплений Конституцією офіційний статус. Але багато користувачів соціальних мереж в Росії сприйняли доручення Назарбаєва про переведення казахської мови на латиницю критично, розцінивши це як «зраду найближчого союзника» і черговий «ніж у спину». Багато хто виступив проти цієї реформи і в самому Казахстані, вважаючи її несвоєчасною і дорогою.

Заяви про необхідність впровадити в країні латиницю з вуст Назарбаєва звучали і раніше, наприклад, рік тому, але цього разу йдеться про розробку реальної «дорожньої карти» переходу на латинський алфавіт. Ця карта повинна бути готова вже у 2017 році. Для реформування мови за найближчі 8 років необхідно зробити дуже багато. Насамперед створити (точніше, відтворити) латинський алфавіт зі спеціальними символами для передачі казахської мови. З 1929 році казахська мова, як і будь-яка інша, постійно розвивалася і зазнала безліч змін. Буде потрібно навчити латиниці мільйони людей, які не знають її, тобто фактично посадити за парти цілу країну і підготувати для цього педагогів. Потрібно надрукувати підручники і перевидати величезну кількість літератури (противники реформи, серед іншого, побоюються, що процес відбору «правильних» книг для перевидання буде необ'єктивним).

Радіо Свобода розпитало про майбутній перехід на латиницю казахського політолога Айдоса Сарима. Він упевнений: перехід на латинський алфавіт неминучий і корисний для Казахстану, як неминуче поступове зниження в країні кількості людей, котрі зовсім не говорять і не читають казахською. «Це свого роду великий символічний перехід, який буде означати те, що Казахстан виходить з-під впливу «русского мира». Це, по суті, деколонізація».

Це дуже важливий крок, який, на мій погляд, дозволить Казахстану зробити свій геополітичний, цивілізаційний вибір більш зрозумілим і чітким

– Перша спроба не вдалася через суперечності всередині еліти, частково всередині адміністрації президента, через сили в ній, які можна умовно назвати «проросійськими». Їхній тиск не дозволив минулого разу реалізувати цю програму повністю. Багато дискусій були фактично згорнуті. Цього разу, я думаю, проект переходу на латиницю все-таки стане реальністю. Це дуже важливий крок, який, на мій погляд, дозволить Казахстану зробити свій геополітичний, цивілізаційний вибір більш зрозумілим і чітким.

– З чим пов'язаний ваш оптимізм? З послабленням цих, як Ви їх називаєте, «проросійських груп» чи з чимось іще?

Сьогодні порядок денний все-таки визначає саме казахська більшість і казахська молодь. Вона має свої життєві цілі, ідеали, які навряд чи включають в себе таке умовне поняття, як «русский мир»

– Той етап модернізації, в який ми зараз вступаємо, є найбільш складним. Ми вже проїли свою нафтову епоху, і зараз реальна модернізація, якісь реальні кроки в бік модернізації неможливі без участі самого суспільства. А наше суспільство все-таки більш казахське, казахскомовне, у нього є певні очікування і вимоги, які влада так чи інакше буде реалізовувати. Сьогодні порядок денний все-таки визначає саме казахська більшість і казахська молодь. Вона має свої життєві цілі, ідеали, які навряд чи включають в себе таке умовне поняття, як «русский мир».

– Чи проводилися в Казахстані якісь соціологічні дослідження цього питання? Чи багато в країні прихильників мовної реформи і скільки її противників?

В казахському соціумі вже давно існує відносний консенсус щодо латиниці. В цілому, я думаю, суспільство до цього ставиться позитивно

– Якщо брати перехід на латиницю, він стосується переважно тих, хто знає, володіє і в операційних цілях використовує державну мову, тобто казахську. Нікого іншого це, по суті, не стосується. Ні Росії, ні Пекіна, ні Брюсселя, нікого. Це наш вибір, і в казахській більшості, в казахському соціумі вже давно існує відносний консенсус щодо латиниці. Є застереження, є смакові, естетичні відмінності, але в цілому, я думаю, суспільство до цього ставиться позитивно. Як таких великих досліджень ще не було, але я думаю, що зараз такі дослідження будуть, і ми зможемо оцінити це вже вчерез якісь відсотки, більш ясно. В цілому, я думаю, якщо брати мої відчуття і якісь інші дослідження, які були раніше, то зрозуміло. Є питання покоління, старше покоління більш консервативне. Все-таки вибір мови – це вибір долі, і зрозуміло, що старше покоління буде ставитися до цього з більшою тривогою, а молодь, мені здається, що вже достатньо і по світу поїздила, і світові ЗМІ дивиться, і так далі, вона до цього більш готова, у неї ставлення буде позитивніше.

– У Казахстані є громадяни країни, які не знають казахської мови, для яких взагалі це неактуально, вони говорять і пишуть російською?

Багато хто донині ще сидять десь в 90-х роках і думають, що така тема, як державна мова, пройде повз них

– Є, звичайно. Є населення, яка не зробило свій вибір. Багато хто донині ще сидять десь в 90-х роках і думають, що така тема, як державна мова, пройде повз них. Але в цілому, я думаю, і у відсотковому співвідношенні, і в якісному співвідношенні ситуація сьогодні відрізняється від того, що було 20 років тому або раніше.

– У такому разі, чи немає у вас побоювань, якщо розглядати цю реформу як ще один крок в бік від «русского мира», що ця мовна реформа може спровокувати якусь різку реакцію з боку Росії? В Україні теж саме мовне питання було, скажімо так, використане Москвою для каталізації сепаратизму.

Казахстан в будь-якому випадку, при будь-яких розкладах буде враховувати Росію у своїх внутрішньополітичних проектах. Реалізація латиниці стосується переважно казахів, казахської мови

– Я б не порівнював з Україною. Все-таки український конфлікт має в основі своїй політичний вибір – рух у бік НАТО і рух в бік Євросоюзу. У Казахстані ситуація інша. Казахстан в будь-якому випадку, при будь-яких розкладах буде враховувати Росію у своїх внутрішньополітичних проектах. У нас 7,5 тисяч кілометрів спільного кордону, 22 відсотки російського населення. Реалізація латиниці стосується переважно казахів, казахської мови. Ті люди, які інтегровані, знають державну мову, для них це не є питанням. Що стосується тих російських або російськомовних громадян, які і сьогодні не знають державної мови, – це пройде повз них. Яка їм різниця, якщо вони не читають казахські газети або казахські сайти, в якому графічному варіанті вони написані?

Це перш за все питання казахське, внутрішнє, пов'язане з реалізацією державної мовної політики, але інтереси російськомовного населення воно зачіпати жодним чином не буде. Як дивилися російські канали, так нехай і дивляться. Як читають російські або якісь інші газети, так нехай і читають. У Казахстані є цей сектор, він звужується, але він є, і для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб людей, які живуть в ньому, інформації більш ніж достатньо.

– У 2012 році група громадських діячів пропонувала вилучити з казахського кириличного алфавіту, що нараховує 42 літери, 14 символів, які, як вважали автори, не відповідали тюркській фонетичній традиції. Наприклад, букви е, и, ь. Чому було не зупинитися на цьому компромісному варіанті?

Це символічний вибір, це свого роду дуже великий символічний перехід, який буде знаменувати те, що Казахстан виходить з-під впливу «русского мира». Це, по суті, деколонізація

– Є дуже багато специфічних суперечок всередині казахського суспільства, зокрема, є група людей, які вважають, що такими методами можна почати якийсь рух. Але це знову було б половинчасте, компромісне рішення певної групи осіб. В цілому, якщо робити вибір, його треба робити в бік латиниці. Ми є частиною великого тюркського світу, багато тюркських країни вже де-факто перейшли на латиницю: Азербайджан, Туреччина, Узбекистан та інші. Я думаю, постане це питання і в Киргизстані. Ми будемо розвивати регіональну співпрацю, у нас є тюркські проекти, це один момент. Другий – інтеграція, про що говорив президент. Але для мене особисто, як для людини, яка більше цікавиться політичними аспектами, важливий сам цей вибір. Це символічний вибір, це свого роду дуже великий символічний перехід, який буде знаменувати те, що Казахстан виходить з-під впливу «русского мира». Це, по суті, деколонізація. Тут можна знайти багато аспектів, про які можна говорити вже спеціалізовано. Але політична частина, мені здається, найбільш важлива і ціннісна.

Випуск газети «Sotsijaldь Qazaƣьstan» («Соціалістичний Казахстан») за 1937 рік (спецвипуск про Конституцію Казахської РСР)
Випуск газети «Sotsijaldь Qazaƣьstan» («Соціалістичний Казахстан») за 1937 рік (спецвипуск про Конституцію Казахської РСР)

– Можливо, це спроба з боку президента зробити щось суспільству в умовах, коли нічого іншого йому запропонувати вже не можна?

– Будь-яка автократична влада, або електоральна автократія, є такий теж вираз, дуже популістична в своєму слові. Влада намагається весь час перехоплювати ті гасла, які популярні, затребувані, але при цьому безпосередньо не загрожують її існуванню. Влада теж бачить, які події відбуваються в Росії, зрозуміло, що всередині суспільства відбуваються дуже великі архітектонічні зрушення. На поле, на політичну арену приходить дуже молоде покоління, яке орієнтоване і думає інакше. І влада намагається це поле теж освоювати. У цьому, напевно, немає якогось великого секрету. Влада буде грати на цьому полі, влада вже грає на цьому полі, вона вважає, що поки в стані перехоплювати фактично будь-які гасла, які висуваються. Тим більше гасла апробовані, які вже пройшли певну адаптацію стосовно громадської думки. Тому тут все очевидно.

– Один з аргументів противників переходу казахської мови на латиницю – це вартість реформи, яка в умовах такої великої країни, як Казахстан, в умовах низьких цін на нафту і скорочення доходів бюджету може виявитися досить витратною справою.

– Ви знаєте, жодні серйозні реформи, які змінювали суть національного дискурсу, які змінювали самість нації, не здійснювалися в хороші часи. Ніде: ні в Європі, ні в Азії, ні в Африці. Навіть якщо взяти тюркські країни, які перейшли на латинський алфавіт, Туркменістан, Узбекистан, Азербайджан, – то вони перейшли на нього в набагато гірші часи. Є дуже багато нюансів. Один з них полягає в тому, що вся нація просто одночасно сяде за парти, так. Це дуже великий символічний вибір. Тому тут питання вартості, мені здається, трошки переоцінене. Коли справа стосується дуже великих речей, великих виборів, завжди є поняття жертви і є питання ціни. Мені здається, якщо ми говоримо про те, що ми будуємо нове суспільство, якщо ми говоримо про те, що ми модернізуємо суспільство, а метою модернізації є зовсім інше суспільство, яке інакше дивиться на світ, то це ціна очікувана і нормальна.

Питання вартості в будь-якому випадку буде стояти, але мені здається, тут більше спекуляцій, ніж якоїсь реальної основи

Якщо, скажімо, якась частина старшого покоління не зможе освоїти латинську графіку, для них можна залишити невеликі мовні та інші групи, медіа, які будуть їм зручні. Але майте на увазі, в ХХ столітті казахський народ, казахська нація тричі змінювала свій алфавіт – спочатку була арабиця, потім латиниця, потім кирилиця, і всі три реформи проводилися з політичних міркувань і не враховували ні економічний контекст, ні соціальний, ні будь-який інший. Питання вартості в будь-якому випадку буде стояти, але мені здається, тут більше спекуляцій, ніж якоїсь реальної основи. У нас державою проводиться державна інформаційна політика, мовна політика, і частина грошей, що виділяються на неї, просто трансформується в інше. Книги у нас видаються, газети у нас друкуються, є досить велика кількість сайтів, які вже працюють на латиниці, навіть державне інформаційне агентство «Казінформ» казахською мовою працює сьогодні на трьох мовах і двох видах графіки казахської, включаючи латиницю.

Табличка з назвою вулиці російською та казахською мовами, Уральськ
Табличка з назвою вулиці російською та казахською мовами, Уральськ

– Ви сказали про книги. З переходом на латиницю неминуче виникне і ця проблема – доведеться перекладати на неї величезну кількість літератури, публіцистики, виданої за роки використання кирилиці. Як може бути вирішене це питання?

– Мені здається, є два методи. Можна піти шляхом тієї ж Туреччини, Азербайджану та інших країн. По-перше, створюється «корпорація перекладів», яка буде адаптувати світову літературу. Тим часом буде необхідно створювати дуже велике державне замовлення на перевидання якісної літератури, яка була кирилицею. Це не означає, що весь її обсяг треба публікувати, але вся основна класика, все цінне, створене за радянський період, треба перевидавати, і дуже хорошими тиражами, достатніми, щоб потрапити до шкільних бібліотек, районних бібліотек, обласних, міських, університетських і так далі.

– А хто буде вирішувати, що перевидавати, а що ні?

– Це предмет дискусії. В ідеалі можна створювати не дуже велику громадську комісію, можна самим рухатися, можна створювати зараз списки – 500 книг, які необхідно зараз видати, 500 книг, які треба прочитати латиницею. Це величезне поле для інтелектуалів, гуманітаріїв, в цілому для гуманітарної сфери. Це величезний насамперед культурний виклик і величезна можливість зробити такий «культурний апгрейд». Я думаю, що в цьому повинні однаково брати участь і громадянське суспільство, і сама влада.

– Ще рік тому, коли Назарбаєв вів мову про цю програму, виникали побоювання, що після переведення казахської мови на латиницю наступним кроком буде спроба змусити російськомовних все-таки вивчити казахську мову, мову країни, громадянами якої вони є.

– Ну, великий вибір в результаті робити доведеться. Як показують багато соціологічних досліджень, і російських в тому числі, які фінансуються російськими структурами, росіяни в Казахстані діляться на три великі групи, кожна – по 30 з чимось відсотків. Є 30 відсотків, які так чи інакше хочуть виїхати з Казахстану. Є 30 відсотків, які вже зробили свій вибір, віддають дітей до казахських садків, самі вчать казахську і так далі. І є 30 відсотків, які ще цей вибір не зробили. Цей вибір, про який ми говоримо, так чи інакше робити доведеться. Демографічна ситуація дуже швидко змінюється. Сьогодні якщо брати середній вік росіян в Казахстані – це 47-48 років. Якщо брати казахське населення, то середній вік – 27-28 років. Відповідно, народжуваність – сьогодні в перших класах вже до 90 відсотків казахських дітлахів. І ситуація буде змінюватися, в середньому російськомовне населення скорочується на 1 відсоток щороку. До 2025 року ситуація буде вже зовсім інша.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля​

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова​

Українська мова і культура. Влада і бізнес досі не зрозуміли їхнє значення?​

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG