Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 09:22

Солона вода з водоростями з крану ‒ це будні жителів окупованого Красноперекопська


Ілюстративне фото

Інна Аннітова, ​Олександра Славіна, Євген Кучеров

Солона вода з водоростями прямо з крану ‒ це щоденна реальність жителів Красноперекопська.

«Вода солона, смердюча і пити її неможливо, ‒ нарікають кримчани. ‒ Буває, що щось падає від неї, знаєте, як клапті з труб ‒ мох чи що?»

Це ознака того, що прісну воду під землею вже замінює солона ‒ з Сиваша і Чорного моря, кажуть фахівці.

«Якісь свердловини, можливо, розташовані поблизу тих місць, звідки ці водорості можуть підтягуватися. Засолення відбувається регулярно і не перший рік. Років 50-60 тому таке вже було: прісну воду почали масово викачувати, і свердловини почали засолюватися», ‒ говорить старший викладач кафедри географії Таврійського національного університету імені Вернадського Сергій Гапон.

​Підконтрольні Кремлю «чиновники»​ визнають: вода в Красноперекопську не відповідає санітарним нормам. Вона занадто жорстка, перевищений вміст хлоридів. Мінералізація вища за норму в 2-3 рази, а в деяких місцях Красноперекопського району ‒ і в 5-6 разів.

Жителі району відмовляються пити таку воду і самостійно шукають вихід: запасаються відрами, баклажками, їдуть до сусідніх місць.

«Вона солона якась, розумієте? Постійно червона біжить. Особисто я беру в Танковому, у джерелі, тому що нашу пити неможливо». «Я їжджу в Новорибацьке ‒ беру там артезіанську воду в п'ятилітрові пляшки».

Такої ситуації в Криму боялися і три роки тому, але тоді воду приносив Північно-Кримський канал ‒ Україна забезпечувала до 85% потреб півострова у прісній воді. Після анексії воду на півострів подавати припинили. А в 2017 році на каналі добудували капітальну дамбу.

«Ця споруда буде служити своєрідною підпоркою для підтримки необхідного рівня. Спостереження показують, що споруда працює в нормальному режимі, фільтраційних потоків не спостерігається, тобто конструкція греблі виконана на належному рівні», ‒ зазначає начальник управління Північно-Кримського каналу Олександр Романенко.

Воду не на потреби народу

Питна вода в Криму є, ось тільки місцева «влада» вирішила розпоряджатися нею на свій розсуд. Воду з підземних джерел, яку раніше використовували як питну, пустили на промислові й сільськогосподарські потреби. Зокрема, її отримують хімічні заводи ‒ Красноперекопський содовий і «Титанові інвестиції» в Армянську ‒ для технічних потреб. Місцева «влада» наказує заводам запустити опріснювальні станції, але на «Титані» така навіть не збудована.

«Ціна проекту ‒ 40 мільярдів рублів ‒ досить фінансово затратна історія. Її вирішує «Корпорація розвитку Криму», вона взяла на себе цю місію. До цього приєднуються ще й «Фонд розвитку мономіст» і кошти підприємства «Кримський титан». Ця проблема буде вирішуватися», ‒ сказав у Криму «заступник міністра промислової політики» підконтрольного Кремлю «уряду»​ Борис Кабаков.

Але це дуже велика сума для такого підприємства. До того ж, опріснювальна станція вимагає чимало електроенергії. «Збільшити витрати на собівартість завод в принципі не зможе, тому що ринок не дозволить. Все те, що три роки тому мало людство для опріснення, вважалося нерентабельним у Криму. Віри, що завод «Титан» зможе собі це дозволити, у мене немає», ‒ говорить Олександр Лієв, екс-голова комітету АРК з водогосподарського будівництва.

Олександр Лієв
Олександр Лієв

І навіть якщо опріснювальні установки збудують, відходи від їхньої діяльності можуть спричинити екологічну катастрофу в регіоні, вказують фахівці.

Місцеві морські екосистеми отримуватимуть величезну кількість солей ‒ це знищуватиме морську флору і фауну
Сергій Гапон

​«Велика кількість води з підвищеним вмістом солей буде виливатися або в технічні озера-відстійники, або безпосередньо в море. Місцеві морські екосистеми будуть отримувати величезну кількість солей ‒ це буде знищувати морську флору і фауну», ‒ сказав старший викладач кафедри географії Таврійського національного університету імені Вернадського Сергій Гапон.

У нинішньому «Міністерстві екології та природних ресурсів» Криму проблему водозабезпечення визнають, але ставки, як і раніше, роблять на підземні води, називаючи цей ресурс «найбільш гарантованим». «Кримгеологія», в свою чергу, звітує про роботу з переоцінки запасів родовищ підземних вод: за минулий рік у гірському Криму досліджували 84 свердловини і 12 джерел.

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG