Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 01:56

Північно-Кримський канал розділила нова дамба


Нову дамбу на Північно-Кримському каналі відкривають 28 квітня на адмінкордоні з Кримом поблизу контрольного пункту в'їзду-виїзду «Каланчак». Як відзначають фахівці, будівництво цієї споруди дозволить херсонським сільгоспвиробникам забезпечити зрошення на площі близько 30 тисяч гектарів. А окупований Крим тим часом буде остаточно відрізаний від дніпровської води.

Раїса Никанорівна, жителька села Гаврилівка Друга, понад тридцять років працювала на рисових полях в одному з найбільших господарств Каланчацького району на Херсонщині. Сільськогосподарська фірма зараз вирощує 8 сільгоспкультур на 6 тисячах гектарів на території чотирьох сільрад. Жінка каже, що до припинення водопостачання Криму тут саджали півтори тисячі гектарів рису. Минулого року ‒ втричі менше.

«Посадили трохи, адже говорили ‒ то електроенергії не вистачатиме, то води не вистачатиме, ‒ десь приблизно 450 гектарів начебто», ‒ ділиться відомостями пенсіонерка.

Заступник голови фермерського господарства Сергій Коваленко більше ніж 10 років працював агрономом у місцевому господарстві. Каже, що воду на Крим перекрили вище від їхнього села. Щоб не залишитися без зрошення, місцеві фермери скинулися на мільйон гривень і звели саморобну дамбу з мішків.

Сергій Коваленко
Сергій Коваленко

Привозили спочатку пісок, потім вже піску не вистачало, тому брали глину – клали і трамбували

«Привозили спочатку пісок, потім вже піску не вистачало, тому брали глину ‒ там ось, якщо вам видно, набирали в ці мішки, клали і трамбували, клали і трамбували. Плюс ще працювали тут водолази, тому що внизу йде труба аварійна ‒ раптом щось ‒ щоб можна було скинути воду. Спеціальна тканина була куплена, яка не дає воді розмивати. І ця тканина, ось видно її, вона аж на дні там водозали її прикріплювали», ‒ каже чоловік.

Дамба на Північно-Кримському каналі
Дамба на Північно-Кримському каналі

Катерина Буря ‒ один з найбільших фермерів Каланчацького району. Для неї будівництво нової дамби ‒ хороша новина. На її думку, саморобна дамба з мішків довго б не протягнула, і вони залишилися б без зрошення.

Дві-три культури ми б змогли вирощувати без дамби, а зараз у нас близько 8 культур

«Не було б сої, не було б кукурудзи, не було б рису, а вирощували б тільки ячмінь, пшеницю, ну що у нас там ще? Ячмінь, пшениця яра та жито, льон посухостійкий. Дві-три культури ми б змогли тоді вирощувати, а зараз у нас близько 8 культур», ‒ пояснює фермерка.

Катерина Буря
Катерина Буря

Начальник Управління Північно-Кримського каналу Олександр Романенко показує нову дамбу і пояснює її значення.

«Будівництво першого етапу цієї споруди дозволить нам витримати рівневий режим у необхідному контексті, при цьому забезпечити безперебійну роботу на площі близько 30 тисяч гектарів для сільгоспвиробників у плані зрошення і також додатково дасть можливість заповнити Перекопський канал, частину Перекопського каналу з боку Північно-Кримського каналу, що додатково дасть близько 7 тисяч гектарів», ‒ зазначає чиновник.

Олександр Романенко
Олександр Романенко

Олександр Романенко додає, що ця дамба ‒ лише один з етапів облаштування нової конфігурації системи зрошення, в якій всю воду отримуватиме Херсонська область, що дозволить збільшити зрошувальні площі і, відповідно, врожайність.

Після анексії Криму Росією Україна припинила подавати воду на півострів через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через цей канал.

Через відсутність дніпровської води зрошуване землеробство Криму зазнало значних збитків. Із 140 тисяч гектарів зрошуваних угідь у Криму в 2014 році залишилося лише 17 тисяч гектарів, що поливаються з місцевих джерел. Припинилося вирощування рису. Через рік площа зрошуваних земель скоротилася до 13,4 тисячі гектарів.

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG