Доступність посилання

24 Серпень 2017, Київ 09:56

Путін щодо України не переміг, але й не програв – Яковина


Гості передачі «Ваша Свобода»: Олексій Куроп’ятник, експерт фонду «Майдан закордонних справ»; Іван Яковина, міжнародний оглядач видання «Новое время»; Євгенія Руденко, кореспондентка Радіо Свобода у Франції.

Після перемог на президентських виборах у Молдові, Болгарії, після Brexit, Путін нарешті зазнав невдачі на виборах і референдумах в інших державах із доволі міцним проросійським лобі. У Єлисейському палаці не сидітиме людина, що не приховує свого прихильного ставлення до лідера Росії (навіть з’їздила до нього перед виборчою кампанією). Президентом Франції не буде політик, який вважає законною анексію Росією Криму. Очолить цю державу, всупереч інформаційним вкиданням Russia Today і традиційній уже на виборах у західних державах «допомозі» хакерів, Емманюель Макрон.

Олександр Лащенко: Євгеніє, як у Франції реагують на перемогу Емманюеля Макрона? Адже явка на виборах була не дуже високою.

Євгенія Руденко: Для Франції майже 75% – не дуже висока явка. Але для будь-якої іншої європейської країни це навіть більше, ніж добре. У Франції дуже дисциплінований електорат, особливо на президентських виборах, зокрема у «Національного фронту». Саме тому аналітики побоювалися такого собі сюрпризу, що люди, які стабільно підтримують головні політичні партії Франції (правих і соціалістів) можуть просто не піти на вибори або проголосувати так званим «білим конвертом». У другому турі майже 9% так і проголосували – ні за кого. Атмосфера у Парижі була радісною, люди ходили з прапорами, співали «Марсельєзу». Але складно сказати, якою була атмосфера на півночі Франції і в провінції, де мешкає електорат Марін Ле Пен.

– Чи є шанси в очолюваного Марін Ле Пен «Національного фронту» взяти реванш 11 червня під час першого туру парламентських виборів у Франції? І чи буде можливість у Макрона на щось опиратися у новобраному парламенті Франції?

Напевне, вже цього тижня всі дізнаються, хто стане прем’єр-міністром. Макрон ім’я не називав, тільки казав, що в уряді буде дуже багато нових облич

Євгенія Руденко: Тільки рік, як Макрон створив свою політичну силу «Вперед!». Стабільного електорату у нього немає. І, нагадаю, у першому турі отримали по майже 20% чотири кандидати: праві, соціалісти, ліві й Марін Ле Пен. Національний фронт» може орієнтуватися на 20%, які на президентських виборах побачили. Макрон же у своїй промові сказав: тепер треба заручитися підтримкою парламенту, увійти й отримати більшість. Без підтримки парламенту йому не вдасться провести реформи, і на Францію може очікувати ледь не політична криза. Перемога виглядає радісно, водночас за 1,5 місяця все може кардинально змінитися. Напевне вже цього тижня всі дізнаються, хто стане прем’єр-міністром. Макрон ім’я не називав, тільки казав, що в уряді буде дуже багато нових облич.

Всі обговорювали візит Марін Ле Пен до Москви. Дуже багато жартів щодо фінансів, які вона отримала від російського банку

– Для французів, коли діє надзвичайний стан, терористична загроза нікуди не поділилася, зараз ні до України й ні до Росії?

Євгенія Руденко: Тема Росії була дуже актуальною. Усі обговорювали візит Марін Ле Пен до Москви. Зараз постфактум обговорюють, що це була одна з її найбільших помилок – дуже відкрито засвітитися з Путіним.

Дуже багато жартів щодо фінансів, які вона отримала від російського банку. Говорять про те, як їх повертатиме. Під час самих виборів кандидати небагато про це говорили.

Марін Ле Пен та Володимир Путін під час зустрічі в Москві, 24 березня 2017 року
Марін Ле Пен та Володимир Путін під час зустрічі в Москві, 24 березня 2017 року

На останніх дебатах Макрон дуже чітко заявив, що він не готовий терпіти диктат Путіна, зокрема в конфлікті на сході України

Але на останніх дебатах Макрон дуже чітко заявив, що він не готовий терпіти диктат Путіна, зокрема в конфлікті на сході України, потім згадав і про Сирію. Не треба перебільшувати питання України, але воно стоїть.

– Панове, це поразка Путіна на виборах у Франції в геостратегічному плані, чи він візьме ще свій реванш?

Більше третини виборців у Франції голосують за ультраправих – я не думаю, що це поразка. Це дуже небезпечна тенденція

Іван Яковина (переклад): Не можна це вважати повністю поразкою. Хоча Путін розраховував на більше. Думаю, що хотів, щоб Ле Пен 40% отримала. Але вона удвічі покращила свій показник у порівнянні з батьковим у 2002 році. Більше третини виборців у Франції голосують за ультраправих – я не думаю, що це поразка. Це дуже небезпечна тенденція. Цілком можливо, що вона розвиватиметься.

Олексій Куроп’ятник: Із 11 кандидатів, які балотувалися на посаду президента, Марін Ле Пен не одинока. Найбільша четвірка, яка йшла на перший тур, три були проросійськими. Дуже потужні зв’язки, скажімо обережно.

– Може, президент Петро Порошенко занадто оптимістичний, коли каже, що ми розраховуємо на активізацію «нормандського формату»?

Новий президент Франції в першу чергу займатиметься парламентськими виборами, бо без більшості в парламенті йому буде надскладно керувати країною

Іван Яковина: Не думаю, що там щось сильно поміняється. Новий президент Франції в першу чергу займатиметься парламентськими виборами, розбудовою партії, яку тільки збирається реєструвати. Йому доведеться домовлятися з іншими політичними силами в парламенті, щоб створити якусь подобу коаліції, бо без більшості в парламенті йому буде надскладно керувати країною – саме на обіцянках серйозних реформ він і став президентом. Не думаю, що значну частину своїх сил кине на вирішення міжнародних проблем.

Олексій Куроп’ятник: Із Макроном і Ле Пен на двох на 577 місць у них три депутати. З них два – Ле Пен. Три чверті – соціалісти, які ще мають зареєструватися. Фактично це проект Олланда, який підтримують ліві сили з блоку традиційних консерваторів. І за трохи зміненою Конституцією 2000 року, якщо у президента немає конституційної більшості в парламенті, то він змушений призначати прем’єра з опозиційної партії, що створили коаліцію або мають більшість у парламенті. Тоді більшість повноважень буде у прем’єра, а президент спостерігатиме, що робитиме прем’єр. Це «гібридна республіка» – частина повноважень у президента, частина – у прем’єра. Все залежить від того, чи має президент більшість.

Іван Яковина: Іноді виникають ситуації, які вони називають «співіснування» – президент і прем’єр з різних партій. Це патова ситуація, коли країна більш-менш консервується і нікуди не рухається. «Національний фронт» не може нав’язати свого прем’єра через ті ж причини, через які Макрон не може створити більшість. Все залежить від того, чи зуміє Макрон домовитися з соціалістами. Але їх зараз теж усі ненавидять.

Іван Яковина
Іван Яковина

– Панове, Захід дієво готовий захистити Україну, жертву агресії з боку Росії, чи хоче забути про неї?

Захід хоче, щоб ситуація нормалізувалася, причому не на умовах Путіна. Для цього необхідна деокупація Криму та Донбасу

Іван Яковина: Захід хоче, щоб ситуація нормалізувалася, причому не на умовах Путіна. Для цього необхідна деокупація Криму та Донбасу, відновлення українського суверенітету. Але Путіна примусити до цього практично неможливо. Нинішні санкції діють, але не так сильно, як того хотілося б. «Мінський формат» взагалі показав повну свою імпотенцію. Але війна в уповільненому режимі триває, люди гинуть, тому «нормандський формат» себе, напевне, вичерпав. Альтернативи я поки що не бачу.

Президенту треба виконувати закони України, зокрема закон про оборону і Конституцію

Олексій Куроп’ятник: Президенту треба виконувати закони України, зокрема закон про оборону і Конституцію. Це дозволяє ввести ситуацію всередині України у правове поле. Ми зараз у патовій ситуації. Не введений військовий стан в умовах агресії, ЗСУ не можуть брати участь у конфлікті, якщо це агресія, то треба оголосити, що у нас війна, військовий стан. Це створює ситуацію невизначеності як усередині країни, так і поза її межами. Зараз бачимо результати неправової політики.

Олексій Куроп’ятник
Олексій Куроп’ятник

– Пане Яковина, Путін більше програє чи виграє, як Ви вважаєте?

Україна не реінтегрувала ці регіони на умовах Путіна. Тут ситуація така: хто більше витримає, у кого міцніші нерви

Іван Яковина: Зараз «заморожена» ситуація, помаленьку перетворюється на щось схоже на Придністров’я – ні туди і ні сюди. Поразка – напевне, ні, тому що Україна в дестабілізованому стані, як Путін і хотів. Перемога – ні, тому що Україна не реінтегрувала ці регіони на умовах Путіна. Це не перемога і не поразка. Тут ситуація така: хто більше витримає, у кого міцніші нерви, хто моргне першим. Не переконаний, що ця ситуація вигідна Україні. Я боюся, що якщо в Росії справи геть погано йтимуть, то він (Путін – ред.) піде на ескалацію конфлікту.

Олексій Куроп’ятник: З точки зору як людського ресурсу, так і матеріального, Україна на порядок менше має ресурсів витримувати ситуацію, яка склалася. Зважаючи на те, що цілі не досягнуті з обох сторін, все залежатиме від того, у кого більше ресурсів. Ресурсів більше у Росії.

На нервах люди просто сидять у Кремлі. Розуміють, що народна любов минає

Іван Яковина: Якщо ціни на нафту не впадуть радикально... На нервах люди просто сидять у Кремлі. Розуміють, що народна любов минає. На все, на що раніше був попит у росіян, зараз усе набридло і не допомагає «заслужити» любов народу Путіну. Зараз у народу інші кумири, Путін у цей перелік не входить. Медведєв – тим більше. У них падає популярність. Вони не знають, що з цим робити.

ПОВНА ВЕРСІЯ ПРОГРАМИ:

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG