Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 18:40

Українці і в Німеччині відзначили День пам’яті. А «Нічні вовки» везуть прапори угруповань «ДНР» і «ЛНР»


Покладання квітів до меморіалу загиблим солдатам СРСР, Тиргартен, 8 травня 2017 року

Берлін – Німеччина відзначає День пам’яті та примирення, а також визволення від нацизму. Хоч тут 8 травня не є вихідним, проте повсюди в країні відбулися офіційні та громадські заходи, приурочені до Дня визволення німецького народу від гітлерівського фашизму, Дня пам’яті – саме так ця дата означена у календарі. Наступне – 9 травня – має офіційну назву: «День Європи».

У німецькому інформаційному просторі знову присутні проросійські байкери, «Нічні вовки», зі своїм «переможницьким» мотопробігом «Дороги Перемоги – наступ на Берлін». 9 травня вони мають намір покласти квіти до пам’ятника Воїну-переможцю у Трептов парку. І не тільки.

Керівник мотопробігу заявив, що байкери везуть до столиці Німеччини прапори угруповань «ДНР» і «ЛНР» (визнані в Україні терористичними), фотографії та листи ветеранів війни, які мешкають на Донбасі, які вони начебто написали. Щоправда, не повідомляється, кому саме байкери мають передати ці «реліквії» у Берліні. Торік вони завершили свій «похід» на Берлін у Німецько-російському музеї Берлін-Карлсгорст. Його директор Йорґ Море повідомив у розмові з Радіо Свобода, що офіційної заявки, принаймні досі, про участь у заходах музею, байкери не подавали.

«Від «Нічних вовків» досі не було ні заявки, ні іншого контакту з нами, – зазначає він. – Втім, мене не здивує, якщо вони з’являться на наших заходах. Але ми згадуємо у ці дні історичні події, котрі не змінилися через актуальні політичні події. Звичайно, у житті, політичній ситуації відбуваються зміни, про що свідчить, приміром, тривала криза у відносинах України та Росії, а також події, які ми не можемо ігнорувати. Щодо способу проявлення пам’яті на цьому шляху, то я дещо збентежений: як можливо краще використати інструмент процесу пам’яті?»

Об’єднати історією

Директор єдиного у Німеччині Німецько-російського музею Берлін-Карлсгорст Йорґ Море говорить про нове бачення, здавалося б, відомої усім історії. Власне, цей музей – історичний пам’ятник. Пам’ятник безумству, до котрого призводить відсутність у народу бажання контролювати своїх вождів та очікування від них розв’язання власних проблем і труднощів. Але музей унікальний не лише тим, що розташований у приміщенні, де був підписаний акт про капітуляцію нацистської Німеччини у Другій світовій війні, а й тому, що став єдиним музеєм двосторонніх відносин країн, котрі були ворогами.

Крім того, сама ідея такого партнерства має надзвичайно важливу мету, яку ставить перед собою музей: подивитися на історію Другої світової війни, як на спільну історію, досвід, що навіть за багато десятиріч після її закінчення спроможний не так розділити, як об’єднати дві країни. Співробітники музею Берлін-Карлсгорст вирішили зберегти колишній формат відзначення Дня пам’яті і примирення, але деякі деталі цього процесу змінили. Приміром, традиційний тост «За мир!» – важливий елемент програми для відвідувачів – передали громадській Німецько-російській організації обміну, яка працює також із представниками України та Білорусі. Саме вони, а це молоді волонтери, виголошуватимуть тост. Так створено ситуацію, коли центр відносин перенесено на рівень громадськості, а не політики.

А в День пам’яті і примирення музей, як завжди, організовує велику екскурсію, на яку запрошує представників міжнародних організацій, демонструє фільми про Другу світову війну, проводить великі дискусії на цю тему. Зазвичай на такі заходи прийнято реєструватися, але якщо будуть охочі побувати на них і без реєстрації, то в Берліні-Карлсгорсті їх радо вітатимуть.

Також історики й дослідники вивчають нові світові реалії, так чи інакше пов’язані з Другою світовою війною, жахливі наслідки якої не зупиняють уже й сучасних агресорів. У тому числі авторів нинішніх гібридних, інформаційних і навіть кібернетичних «баталій». Зокрема тих, що веде Росія, взявши їх на озброєння у своїй військовій доктрині, про що заявляла канцлер Анґела Меркель.

Ніхто не може нав’язати нікому, як відзначати свята чи спогади

Водночас чимало експертів зазначають, що навіть День пам’яті про полеглих Кремль використовує в інформаційній війні з метою виправдання власної агресії. Та й ситуація склалася на пострадянському просторі і в Східній Європі, що день перемоги, яка досі була «одна на всіх», кожна країна відзначає по-різному. Вони вважають, що так сталося в результаті авторитарного режиму Росії, створеного останнім часом. Він з допомогою мобілізації картинок про зовнішнього ворога намагається відволікти увагу населення від внутрішніх негараздів. Саме тому поглиблений процес спогадів про минуле не застарів. Росія ж, використовує їх зі власною пропагандистською метою. Але вона не може бути прикладом у культурі пам’яті або вказувати, як саме слід відзначати День пам’яті, доходить висновку чимало німецьких експертів.

Кадети військового училища розгортають велику репродукцію радянського Прапору Перемоги під час репетиції акції «Безсмертний полк», присвяченої 72-й річниці закінчення Другої світової війни. Санкт-Петербург, 5 травня 2017 року
Кадети військового училища розгортають велику репродукцію радянського Прапору Перемоги під час репетиції акції «Безсмертний полк», присвяченої 72-й річниці закінчення Другої світової війни. Санкт-Петербург, 5 травня 2017 року

Друга світова війна для багатьох людей досі є частиною їхньої пам’яті, що є найбільш вирішальним у цьому процесі в європейських суспільствах. І кожен може відзначати день її закінчення по-своєму. Навіть якщо покоління війни помирає, то все-таки залишаються їхні діти і діти дітей, для яких ця історія важлива.

Схожі думки щодо «приватизації» Росією права на перемогу у Другій світовій війні в інтерв’ю Радіо Свобода висловив професор східноєвропейської історії мюнхенського університету імені Людвіга Максиміліана, співголова Німецько-української історичної комісії Мартін Шульце Вессель. Він вважає, що є пам’ять, яку несуть безпосередні учасники тих подій – вояки-ветерани, партизани, підпільники, учасники спротиву окупантам. А є також культура пам’яті, яка випливає з офіційних державних джерел. І саме ця, друга, тісно пов’язана з політичним розвитком. Ідеться про те, щоб у такий спосіб легітимізувати політичні події, а також посилити національну самосвідомість, надати їй підтримку. Тому, на думку історика Шульце Весселя, День пам’яті завжди є показником політичної культури країни.

Багато націй поклали на вівтар перемоги чимало жертв. Як, приміром, українці, білоруси, росіяни, так само й Польща. Мало сенсу чинити так, як це спробував зробити Путін, віддавши головну роль у цій боротьбі росіянам
Мартін Шульце Вессель

«Визволення від нацизму в Східній Європі здійснювалося спільними зусиллями багатьох народів. Багато націй поклали на вівтар перемоги чимало жертв. Як, приміром, українці, білоруси, росіяни, так само й Польща, звичайно. Та інші теж зробили важливий військовий внесок у цю перемогу. Відтак мало сенсу чинити так, як це спробував зробити кілька років тому Володимир Путін, віддавши головну роль у цій боротьбі росіянам. Так, безсумнівно, що Радянський Союз був головною країною-переможницею. Але в Радянській армії воювало багато представників різних народів», – підсумовує німецький історик.

Від 8 до 10 мільйонів українців полягли у битві за визволення Європи від нацизму – посол Мельник

Також представники Бундестагу, уряду та Конституційного суду поклали вінки до головного меморіалу жертвам Другої світової війни у столиці – Neue Wache. Але найбільш велелюдно було біля меморіалів-цвинтарів у Трептов-парку, Тиргартені та окрузі Панков, де поховані близько 80 тисяч радянських вояків, які загинули в битві за Берлін. Сюди прийшли не лише співробітники установ і дипломатичних відомств, а й пересічні громадяни. Квіти до пам’ятників і поховань полеглих радянських вояків, зокрема у Тиргартені, поклали представники посольства України разом із німецькими партнерами, члени української громади.

Українська громада в Німеччині та дипломатичний корпус День пам’яті та примирення відзначає вдруге – разом із німецькими колегами, представниками влади Берліна та Бранденбурга, така започаткувалася традиція.

Посол України Андрій Мельник наголосив, що, як і торік, заходи відбуваються камерно, без галасу. Адже за визволення Німеччини та Європи від нацизму від 8 до 10 мільйонів українців заплатили власним життям. Якщо донедавна до пам’ятників радянським воякам українські дипломати приходили разом із російськими колегами, то нині, говорить Андрій Мельник, це неможливо уявити. За його словами, якщо так колись і станеться, то лише після закінчення війни на сході України та повернення Криму.

Європейські країни, Німеччина після закінчення Другої світової війни обрали дорогу в майбутнє через єднання й примирення. А День пам’яті 8 травня нагадує, чим саме ризикує людство, коли йому не вдається досягти примирення і згоди.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Друга світова і псевдоветерани. «Безсмертний полк» – флешмоб Путіна за гроші бюджету України?​

Антиукраїнські сили хочуть використати 9 травня для провокацій (огляд преси)​

9 травня – антиукраїнське свято?

Акції «залякування» до 9 травня: хто кого провокує?​

Аваков: 9 травня правоохоронці жорстко реагуватимуть на антиукраїнську символіку та заяви​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG