Доступність посилання

ТОП новини

​День пам’яті та примирення. Ветерани Другої світової поряд із бійцями нинішньої війни з Росією


Ветерани Другої світової поряд із бійцями нинішньої війни з Росією відзначили День пам'яті та примирення, Запоріжжя, 8 травня 2017 року
Ветерани Другої світової поряд із бійцями нинішньої війни з Росією відзначили День пам'яті та примирення, Запоріжжя, 8 травня 2017 року

Восьмого травня в Україні – в День пам’яті та примирення – провели хвилину мовчання і низку заходів для вшанування загиблих у роки Другої світової війни. До участі запрошували як ветеранів Другої світової, так і учасників нинішньої війни, яку веде Росія проти України на українському Донбасі. У Києві також відкрили історичну виставку про участь бійців Української повстанської армії в боротьбі з нацистами. Цього року УПА відзначає 75-у річницю утворення. На окупованій частині Донбасу представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» обвинувачують Україну в диверсіях і спробі ліквідувати ватажка донецьких бойовиків Олександра Захарченка.

Восьмого травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення. Цього дня в 1945 році представники антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні ухвали акт щодо беззастережної капітуляції збройних сил нацистської Німеччини. За часів Радянського Союзу 9 травня святкували як День перемоги Червоної армії над німецько- «фашистськими» загарбниками.

Ця дата досі відзначається в деяких європейських країнах, але від 2005 року за рішенням ООН 8 і 9 травня вирішили відзначати як дні пам’яті й примирення. В Україні до цієї концепції дати капітуляції нацистів долучились від 2015 року.

Восьмого травня рівно опівдні всі українські телеканали і радіостанції припинили мовлення і пригадали загиблих хвилиною мовчання. Також по всій Україні проходили акції пам’яті й молебні, в тому числі й міжконфесійні – в Запоріжжі, Одесі, Харкові, Львові та інших містах вшановували пам’ять загиблих у Другій світовій війні.

Зокрема в Запоріжжі вогонь пам’яті запалювали ветеран Другої світової війни полковник Віктор Варваршеня, учасник нинішніх бойових дій на Донбасі Сергій Мандалина і кадет Запорізького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Олег Грицун.

У мене воював дідусь, і я ним пишався, тепер можна пишатися нашими досягненнями – ветеран АТО

У такі моменти відчуваєш гордість від спільного досягнення, тому що учасники АТО, як свого часу ветерани Другої світової, змогли захистити свою країну, каже Мандалина.

«У мене воював дідусь, у нього багато нагород, багато медалей. Коли він помер, мені було десь три роки, але я завжди пишався своїм дідом. Тепер можна пишатися ще тим, чого ми досягли. Це здорово», – відповів ветеран АТО на запитання Радіо Свобода про те, що він відчував 8 травня під час вшанування загиблих. Мандалина пішов на війну ще на самому початку, в першій хвилі мобілізації. Служив у 79-й аеромобільній бригаді командиром гарматно-гаубичного самохідного артилерійського дивізіону.

У Києві пам’ятні заходи проводить, зокрема, Український інститут національної пам’яті. Голова інституту Володимир В’ятрович нагадав, що українці були змушені воювати по різні боки конфлікту за чужі інтереси, проте окремо, на думку Інституту, стоять бійці Української повстанської армії. Їм присвячена виставка «Відповідь нескореного народу», яку відкрили в Києві поблизу Національного музею історії України. За підрахунками Інституту, в лавах УПА служило близько 100 тисяч українців.

Цього року ще й 75-а річниця створення УПА, ми вирішили зробити про їхній вклад окрему виставку
Володимир В'ятрович

«Це друга наша велика виставка. Перша зараз є просто на Майдані, це інсталяція із портретами українців, які в лавах семи армій воювали з нацизмом під час Другої світової війни. Наші рекомендації полягали в тому, щоб цього року згадувати всіх тих, хто боровся з нацизмом у різних арміях, але зважаючи на те, що цього року ще й 75-а річниця створення УПА, ми вирішили зробити про їхній внесок окрему виставку», – розповів В’ятрович.

На думку голови Інституту національної пам’яті, на сьогоднішній день можна говорити про, здебільшого, примирення українців з приводу подій у Другій світовій війні. Абсолютна більшість українців не розділяється з приводу ставлення до цієї війни, наголосив В’ятрович, вони ставляться до неї як до однієї з найбільших трагедій.

Виставку «Відповідь нескореного народу» готували з лютого. У роботі брали участь голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, співробітники Центру досліджень визвольного руху, зокрема Ігор Бігун, Олеся Ісаюк, Володимир Бірчак і Андрій Усач, історик Сергій Волянюк, а також декан історичного факультету Київського національного університету Іван Патриляк. Дизайн створила Ольга Сало.

Бойовики влаштували провокацію напередодні свята – речник АТО

Усього з нацистською Німеччиною воювало близько 7 мільйонів українців, у тому числі в Червоній армії, Українській повстанській армії, Війську польському, французьких, британських, канадських збройних силах і армії США.

На окупованому Донбасі День пам’яті та примирення не обійшовся без провокацій – бойовики повідомили про два вибухи поблизу меморіалу на Савур-Могилі Донецької області. На меморіалі, присвяченому загиблим під час Другої світової війни радянським солдатам, планував 8 травня виступити Олександр Захарченко – ватажок бойовиків угруповання «ДНР». Ще п’ять фугасів, згідно з повідомленнями сайтів бойовиків, знайшли пізніше. Захарченко обвинуватив у диверсії українську армію, а речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко назвав вибухи елементом багатоходової комбінації Кремля, спрямованої на дискредитацію України.

«Тим більше, що вибух був, за оперативним даними, за деякий час перед приїздом журналістів. Їм і показали вирву свіжу, начебто це українське ДРГ. Але жодного свідка чи свідчення цього немає, тому ви вважаємо це промовистою провокацією напередодні такого свята», – заявив Лисенко.

Проте урочисте святкування перемоги в районі меморіалу бойовики все ж таки провели – за даними бойовиків, туди приїхали тисячі людей.

Останнім 8 травня пам’ятним заходом стане «Перша хвилина миру» о 23:01 – акт про беззастережну капітуляцію Німеччини набув чинності саме о 23:00 72 роки тому.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Друга світова і псевдоветерани. «Безсмертний полк» – флешмоб Путіна за гроші бюджету України?

Антиукраїнські сили хочуть використати 9 травня для провокацій (огляд преси)

9 травня – антиукраїнське свято?

Акції «залякування» до 9 травня: хто кого провокує?

Аваков: 9 травня правоохоронці жорстко реагуватимуть на антиукраїнську символіку та заяви

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG