Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 09:16

Щоденні хабарі процвітають не лише в українських судах (світова преса)


Британське періодичне видання The Independent пише про причетність Росії до останніх кібератак на Україну та інші країни. Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung порушує питання протидії реформам і боротьбі з корупцією в Україні. Французький часопис La Liberation пише про нову працю американського історика Чарльза Кінґа, присвячену українській Одесі.

Періодичне видання Великої Британії The Independent публікує статтю «Україна каже, що Росія стоїть за глобальною кібератакою». З посиланням на СБУ видання пише, що вірус, який був націлений на комп’ютерні мережі в Україні, мав на меті порушити нормальну роботу громадських і приватних установ країни, поширити паніку серед українців. Відтак, Україна звинуватила Росію у широкомасштабному кібернетичному нападі, який попередньо вивів з ладу діяльність багатьох установ у світі. Українські фахівці з питань безпеки впевнені, що цей напад був організований у Москві тими ж хакерами, які здійснили атаку на українську систему енергопостачання у грудні 2016 року. Також повідомляють, що СБУ вилучила у травні-червні цього року устаткування, яке належало російським агентам, які планували здійснення кібернападів проти України та інших держав.

The Independent зазначає, що фахівці з питань кібербезпеки вказують на те, що вимоги хакерів щодо сплати 300 доларів за розблокування комп’ютерних файлів були маневром відволікання, оскільки не існувало можливості практичної виплати вказаної суми.

«Цілком очевидним є те, що цей кібернетичний напад мав на меті організації, пов’язані з українським бізнесом, та українські державні установи. А ширма щодо якогось «викупу» була доволі погано і кострубато змайстрованим прикриттям цього нападу», – каже президент фірми комп’ютерної безпеки Rendition Infosec Джейк Вільямс.

Переклад Твіту: «Україна каже, що Росія стоїть за глобальною кібератакою».

Швейцарський часопис Neue Zürcher Zeitung розміщує статтю «Українське судочинство потребує очищення». У підзаголовку додається, що боротьба проти корупції та реформи в Україні наштовхуються на активну протидію. Активістів цього процесу звинувачують у низці порушень, а дехто навіть підозрює, що президент України може стояти за цією кампанією протидії. Видання пише, що в Україні надзвичайно складно притягти до відповідальності корупціонерів. Як приклад, наводиться справа з депутатом Верховної Ради Миколою Мартиненком, якого звинуватили у зловживаннях під час купівлі урану та хімічних продуктів для низки компаній, включно з двома австрійськими, якими він володіє. Газета нагадує, що збитки від діяльності Мартиненка становлять 17 мільйонів доларів. На додаток, як пише швейцарське видання, Мартиненко долучився до відмивання грошей у Швейцарії. І от наприкінці квітня його однопартійці та колеги з парламенту буквально врятували його від судового переслідування. У залі суду кілька міністрів та майже два десятки інших українських політиків домоглися його звільнення без сплати застави. В іншому схожому випадку, як повідомляє газета, головного податківця країни Романа Насірова звільнили під заставу у 3,7 мільйона доларів.

Neue Zürcher Zeitung звертає увагу на те, що зі створенням НАБУ і ухваленням низки антикорупційних законів ситуація в Україні могла б змінитися. Проте втілення в життя цих законів саботується на різних рівнях. Повідомляється про тактику влади, запозичену в російських інтернет-тролів, про створення акаунтів, які поширюють звинувачення проти незадоволених ситуацією в Україні. Ба більше, у мережах поширюються фейкові новини про успіхи української влади у боротьбі з корупцією.

Швейцарське видання також пише про важливість реформ, зокрема у сфері судочинства, і вказує на необхідність звільнення українських судів від впливу політиків та олігархів, зробивши органи судочинства по-справжньому незалежними. Щоденне хабарництво практикується не лише в українському судочинстві, але й в освітніх закладах, на транспорті та в охороні здоров’я, зазначає видання.

Переклад Твіту: «Українське судочинство потребує очищення».

Лівоцентристський французький часопис La Liberation друкує матеріал «Одеса: епопея одного міфу». Стаття присвячена новій книзі американського історика-дослідника Чарльза Кінґа, у якій автор аналізує минуле українського міста Одеса, яке 1792 року Російська імперія відвоювала в імперії Османської, а вже згодом цей населений пункт, як пише газета, став символом радянської влади. Французьке видання, розповідаючи про буремну історію Одеси, пише, що робота Кінґа постає описом багатства і трагедії цього міста багатьох мрій.

La Liberation пише: автор привертає увагу читача у книзі до розповіді цікавих фактів, починаючи від відвідин Одеси Марком Твеном 1867-го, згадуючи також про зв’язок цього українського міста з іншими відомими постатями літератури, зокрема Ісаака Бабеля та Олександра Пушкіна. Автор навіть оповідає про район нью-йоркської дільниці Бруклін, який зветься «Маленька Одеса». Отже, робота Кінґа постає у форматі подорожі крізь роки й континенти, у якій читач, втім, ніколи не залишає місто Одесу. Часопис пише, що американський історик також пише про «одеську душу». Ця душа мешканців Одеси, на думку Кінґа, є сумішшю хаосу та політичних викликів різних періодів історії цього міста. Чарльз Кінґ зауважує, що Одеса завжди балансувала між успіхом і самогубством. Автор також окремо виділяє єврейський компонент одеської тотожності, зазначаючи, що Одеса була завжди портовим містом, де закони були більш ліберальними аніж деінде, отож євреї селилися в Одесі, виконуючи функцію посередників між місцевим населенням та італійськими і грецькими торговцями. Кінґ додає, що у середині ХІХ сторіччя Одеса була центром ліберального юдаїзму.

Водночас, як пише французьке видання, ХХ сторіччя принесло до Одеси серйозний злам, позначений заворушеннями 1905 року, погромами, радянським режимом та нацистською окупацією. Період радянського панування у цьому південноукраїнському місті також постає поясненням створення «міфу» про Одесу, у становленні якого зіграла роль радянська пропаганда, і, зокрема, вказівка Кремля режисерові Ейзенштейну зняти стрічку «Броненосець Потьомкін». Саме ця стрічка, дія якої відбувається в Одесі на початку ХХ сторіччя, як пише французька газета, стала своєрідним «старим заповітом» більшовицької революції. Ще одним зразком пропагандистського створення міфу про Одесу стала радянська стрічка часів Другої світової війни «Два бійці». Все це, як підсумовує французьке видання, поставало разючим контрастом до «Одеських оповідань» Ісаака Бабеля, де можна простежити справжнє автентичне життя старої Одеси, вільної від радянських міфів та нашарувань. Що ж до самого Бабеля, то як пише газета, меморіальна дошка на одеському будинку, де він колись мешкав, явно губиться при фасаді крамниці дорогої побутової техніки.

Переклад Твіту: «Одеса: епопея одного міфу».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG