Набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС – подія почасти символічна, визнає народний депутат Світлана Заліщук, адже більшість положень документа вже діяли. Втім, вона визнає політичну значущість цього документу. Реальна ж євроінтеграція, на думку спврозмовників Радіо Свобода, залежить від самого українського суспільства та влади.
Народний депутат від фракції «Блоку Петра Порошенка» та голова підкомітету з питань євроінтеграції Світлана Заліщук в ефірі Радіо Свобода зазначила: те, що Угода про асоціацію набрала чинності, має певне символічне значення, адже 90% її положень вже працюють. Зараз, за її словами, набули чинності ті положення, які перебували в юрисдикції окремих країн, а не Єврокомісії. Однак вона вбачає в цьому етапі і практичний сенс:
Тепер ніщо не може стати на заваді повноцінній реалізації Угоди про асоціаціюСвітлана Заліщук
«Я дивлюся на це як на щось, що політично гарантує стабільність нашої європейської інтеграції. Тепер ніщо не може стати на заваді повноцінній реалізації Угоди про асоціацію», – впевнена депутатка.
Заліщук наголошує, що реальна євроінтеграція залежить від України.
«Все залежить від України: наскільки ми зможемо повноцінно голосувати за закони, які будуть трансформувати наші галузі і приводити у технічну відповідність, наприклад, харчові продукти чи важку та легку промисловість», – каже вона. За прогнозами Заліщук, для того, щоб привести законодавчу базу у відповідність із європейськими нормами, можуть ще знадобитися роки.
Її соратниця по фракції, член комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан нагадує, що український бізнес і до 1 вересня мав можливість виходити на європейські ринки за спрощеною процедурою, але для реальної конкуренції з товарами країн ЄС необхідно вдосконалювати контроль за процесом виробництва.
Ми прийняли основні закони, які стосуються виробництва саме продуктів харчування, яке відповідає європейським вимогамОксана Продан
«Те, що стосується продуктів харчування, я можу сказати як один з основних співавторів – ми прийняли основні закони, які стосуються виробництва саме продуктів харчування, яке відповідає європейським вимогам», – розповідає вона.
Іншим важливим елементом євроінтеграції Продан називає залучення європейських інвестицій. Для цього, наголошує вона, важливо змінити механізми економічного регулювання в Україні.
«До тих пір, поки дивіденди не дають нормально і легко виводити з країни через валютне врегулювання, європейці не будуть вкладати свої кошти. До тих пір, поки контролюючі та правоохоронні органи будуть виходити на перевірки та втручатися в підприємницьку діяльність, ніхто інвестувати в Україну не захоче. До тих пір, поки суд не забезпечить справедливі рішення і захист права власності інвесторів, інвестори кошти не внесуть», – впевнена вона.
Крім того, Продан наголошує, що для успішної конкуренції вітчизняних виробників на зовнішніх ринках вони повинні мати відповідну підтримку всередині країни, якої наразі бракує. Так, вона наводить приклад сільськогосподарської галузі.
«З 1 січня відсутній спецрежим ПДВ, який був в Україні багато років «моторчиком» розвитку аграрного сектору, – зазначає вона. – Для мене величезне обурення, що більшу частину дотацій, яку виплатила держава на підтримку аграрного сектору, на підтримку виробників саме аграрної продукції, було виплачено з бюджету монополісту – одному з найбільших виробників в Україні».
(За даними Державної фіскальної служби, більше 40% із 1,9 мільярда гривень дотацій з держбюджету для аграріїв у першому півріччі цього року отримала група компаній Миронівського хлібопродукту – ред.).
Таку ситуацію Продан вважає неприпустимою, адже без конкурентного середовища, впевнена вона, неможливі ані закордонні інвестиції, ані розвиток внутрішнього ринку.
Саме поступ у євроінтеграційному процесі лежав в основі Євромайдану і Революції гідності, нагадує виконавчий директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький, коли говорить про переваги набуття чинності Угодою про асоціацію.
Найголовніша преференція – це ставати такою країною, про яку мріяв МайданЄвген Бистрицький
«Найголовніша преференція – це ставати демократичною європейською країною, такою країною, про яку мріяв Майдан», – стверджує він.
Більш прикладні результати, на думку Бистрицького, проявляються у широкому спектрі реформ, але він виокремлює реформу держуправління та створення директоратів публічної політики при міністерствах.
«Вперше розділяється політична складова керівництва виконавчої влади і професійна», – зазначає Бистрицький. Він впевнений: якщо реформу буде дійсно проведено, а не зімітовано, вона призведе до реальної демонополізації влади.
«Це значить вироблення різних планів змін, починаючи від стандартів питної води і закінчуючи ринком землі, пенсійної та судової реформи – все це має бути публічно, прозоро, а значить, там все менше й менше буде корупції», – сподівається представник фонду.
Цінність угоди, на думку Бистрицького, полягає в тому, що вона підштовхує українське суспільство розвиватись в напрямку європейських стандартів і слугує критерієм, за яким можна визначати, які ще кроки потрібні на цьому шляху.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
