Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 09:43

В Україні немає контролю за токсичною дезінфекцією продуктів – активіст


Держпродспоживслужба раніше не здійснювала перевірку продуктів на вміст фіпронілу, але планує почати після так званого «яєчного скандалу». І, хоча представник галузі птахівництва Сергій Карпенко запевняє, що українські споживачі захищені від токсичних яєць, голова ГО «Українська пост-контроль асоціація» Сергій Кріводонов стверджує, що в Україні фактично відсутній контроль над вмістом токсичних речовин як у вітчизняних, так і в імпортних продуктах.

Заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук сказав Радіо Свобода, що після виявлення в ЄС небезпечної речовини в Україні запровадять перевірки. Протягом вересня будуть проводити моніторинги і у разі виявлення Держпродспоживслужба відповідно реагуватиме. За словами Андрія Жука, до цього в Україні подібні дослідження не проводились, бо фіпронілу немає в переліку Держстандарту.

В Україні є лабораторії, які досліджують подібні сполуки – центральна і більшість обласних лабораторій Держпроспоживслужби.

Такі препарати не зареєстровані в Україні для застосування для сільськогосподарських тварин. Ми перевіряємо і проводимо моніторинг з цього факту

«Такі препарати не зареєстровані в Україні для застосування для сільськогосподарських тварин. Аналогічна ситуація в Європі – вони теж не зареєстровані для вживання тварин, але деякі компанії, які цим зловживають, забезпечили його застосування. У зв'язку з цим ми перевіряємо і проводимо моніторинг з цього факту», – розповідає представник ДПСС.

Керівниця відділу тестувань центру експертиз «Тест» Ніна Кільдій пояснює, що фіпроніл доволі поширений в препаратах для домашніх тварин. Останнім часом українські норми намагаюся привести у відповідність до європейських, але цей процес відбувається не настільки жваво, каже експерт.

Перевірки на пестициди, на гормони, на інсектициди – це дуже дорогі дослідження

«Якусь специфічну лабораторію на підприємстві, як правило, ніхто не тримає. Тобто прості показники, які формуються за стандартами – вони на підприємстві є, але те, що стосується перевірок на пестициди, на гормони, на ці всі інсектициди – це дуже дорогі дослідження, які потребують дуже дорогого обладнання», – пояснює вона і додає, що саме через високу вартість підприємства не мають власного обладнання для такої перевірки, та й послуги сторонніх лабораторій коштують чимало.

Сергій Карпенко, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України», запевняє, що у промисловому птахівництві в Україні фіпроніл не використовується.

«Це токсичний хімікат, який застосовується у ветеринарній медицині для боротьби з різними комахами: кліщі, блохи і т.д. Він використовується тільки на непродуктивних тваринах: собаки, коти», – пояснює птахівник.

Вантажі перетинають кордон без знезараження – Кріводонов

Натомість голова громадської організації «Українська пост-контроль асоціація» Сергій Кріводонов нарікає на те, що в Україні не лише відсутній належний контроль за використанням токсичних препаратів всередині країни, а й не контролюється безпека імпортованих продуктів:

Нема жодного контролю щодо того, які препарати використовують підприємства. Коли немає контролю, немає й звітності

«Нема жодного контролю щодо того, які препарати використовують підприємства, які проводять ту ж дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію. Відсутні ліцензіювання в Україні за видами діяльності. Коли немає контролю, немає й звітності по використанню тих чи інших препаратів, в тому числі й фіпронілу», – стверджує він.

Щодо контролю імпорту Кріводонов висловлює впевненість у тому, що він відсутній:

«Однозначно можу сказати, що пункти переходу абсолютно всі прозорі. Про що це говорить? Про те, що всі вантажі, які перетинають кордон, проходять без знезараження».

Інфраструктура для цього, за словами активіста, відсутня:

На кордоні немає ані фумігаційних ємностей, ані фумігаційних майданчиків для знезараження

«В нас ні в портах, ні на залізничних глухих кутах, ні всередині країни, ні на кордоні немає ані фумігаційних ємностей, ані фумігаційних майданчиків, де могло б бути безпечне проведення тих чи інших заходів в області знезараження», – констатує він.

За словами ж Сергія Карпенка, Україна взагалі не імпортує столові яйця.

Введено заборону на імпорт продукції країн, де були виявлені випадки використання фіпронілу

«Тим більше зараз Держпродспоживслужбою введено заборону на імпорт продукції птахівництва тих країн, де були виявлені випадки використання фіпронілу: Нідерланди, Бельгія, Німеччина. Через те ми впевнені в тому, що ці яйця до нас в Україну не потраплять», – переконаний голова Союзу птахівників. Крім того, він запевняє, що імпортована продукція перевіряється на кордоні, а на українських підприємствах з птахівництва використовуються лише ті препарати, які пройшли належні випробування.

Узгодження українських стандартів із європейськими не викликає в Карпенка значного ентузіазму. Він вбачає в цьому певну загрозу для українського птахівництва, адже умови утримання птиці на українських та європейських підприємств відрізняються. Так, на українських птахофермах для цього здебільшого використовують кліткові батареї, тоді як в країнах Європи практикують вільний вигул, який і спричиняє додаткові проблеми з дезінфекцією птиці.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG