Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 04:21

Росія може вдатися до «війни-фантома» проти якоїсь із держав НАТО – експерт


Під час військових навчань «Захід-2017», 17 вересня 2017 року

Брюссель – Масштабні російсько-білоруські військові навчання «Захід-2017», з одного боку, – це стратегія залякування та «гра м’язами» у відповідь на появу посилених частин НАТО на східних кордонах альянсу. З іншого – це розробка сценарію можливого військового конфлікту із союзом НАТО. Про це, а також про те, наскільки Заходу слід остерігатися того, як Росія «брязкає зброєю», міркують експерти кількох аналітичних центрів Франції.

Окупація Росією українського Криму та розгортання нею гібридної війни на Донбасі змушує держави НАТО і ЄС бути насторожі. З огляду на це, нинішні велетенські військові навчання на кордонах Швеції, а також держав Балтії та Польщі, які належать до Північноатлантичного альянсу, відбуваються на тлі крайньої готовності до непередбачуваного.

Як пояснює Жан-Сильвестр Монґреньє, спеціаліст із геополітики, аналітик із французького Інституту Томаса Мора, настороженість альянсу продиктована тим, що «президент Путін може сприймати НАТО як «паперового тигра», а його основоположний 5 пункт про колективну оборону в разі нападу на одну з держав-союзниць, може для нього не мати справжньої ваги». Тому експерт не виключає можливості тестування НАТО росіянами, для самопереконання у цих ідеях. Причому йдеться не про відкриту військову агресію, а про щось на кшталт «війни-фантома», скажімо, неочікуваної появи російських військ поблизу Нарви, на сході Естонії, де живе велика російськомовна спільнота.

Низка європейських аналітиків звертає увагу на те, що подібні військові маневри Росії спостерігалися якраз перед її вторгненням до Грузії в 2008 році. Цей історичний факт особливо непокоїть балтійців та поляків, які на час навчань «Захід-2017» привели свої армії у стан бойової готовності.

Росія «грає м’язами» перед натовськими батальйонами

Втім, серед західних фахівців нерідко можна почути, що всі ці військові «показові виступи» з боку Росії та, у відповідь, з боку НАТО – не що інше як банальне надсилання одне одному сигналів про те, наскільки готові та наскільки великі військові потужності є у розпорядженні кожної зі сторін. Так, зокрема, вважає Сіріль Бре, професор паризького Інституту політичних досліджень, який переконаний: нинішні військові маневри є «грою м’язів» у відповідь на те, що після незаконної анексії Криму та агресії щодо українців союз НАТО розташував на своїх східних кордонах багатонаціональні бойові батальйони.

Вірогідність провокацій з боку росіян є доволі високою. Росія зупиниться там, де ми самі залишимо їй можливість зупинитися
Сіріль Бре

«Після подій в Криму альянс відновив свою історичну місію, зокрема, на тлі планів озброєння та модернізації армії Росії, – заявив експерт. – Вірогідність провокацій з боку росіян є доволі високою. Це може бути й кібернетична атака, а можливо, й інциденти, якими будуть випробовуватися суверенність повітряного чи кібернетичного простору. Але Росія зупиниться там, де ми самі залишимо їй можливість зупинитися».

Водночас, каже Бре, Росія – це економічно слабка світова потуга, яка наразі реконструює свої військові можливості, та «здатна тільки на короткотермінові та обмежені військові експедиції, прикладом яких стала її кампанія у Сирії».

В українському питанні ЄС потерпів фіаско – Монґреньє

Але у жодному разі не можна погоджуватися та вважати чимось завершеним і незворотнім незаконну анексію Криму Росією, додає експерт. На цьому ж наголошує Барбара Кунц, дослідниця безпекових проблем із Французького інституту міжнародних відносин.

У жодному разі не можна погоджуватися із окупацією Криму. Мають тривати санкції та інші методи тиску на Москву
Барбара Кунц

«У жодному разі не можна погоджуватися із окупацією Криму. Путін грубо порушив базові принципи, на яких оснований мирний та безпековий порядок у Європі. Тому – ні. Це питання не може навіть бути предметом обговорень. Об’єднана Європа й НАТО, будучи дуже поміркованими, під час подій у Криму не відреагувала адекватно. Водночас мають тривати санкції та інші методи тиску на Москву», – коментує аналітик.

Жан-Сильвестр Монґреньє зі свого боку додає, що в «українському питанні» ЄС якимось чином потерпів фіаско.

Ми недооцінили Володимира Путіна, його прагнень, його політичних проектів
Жан-Сильвестр Монґрень

«Після «грузинської кампанії» Захід думав, що це – тільки винятковий випадок, тож європейці хотіли з росіянами «перезавантаження», – каже експерт. – Але ми недооцінили Володимира Путіна, його прагнень, його політичних проектів і, як результат, ми постали перед реалізованим фактом. Тож у цьому сенсі ЄС потерпів повне фіаско».

Сирія була плацдармом для випробувань Росією нових методів і зброї

Західні експерти звертають увагу й на іншу сторону військової активності Росії: її неочікуване й раптове залучення до військової кампанії в Сирії, де, зрештою, сподівалися європейці, російські військові допоможуть придушити угруповання «Ісламська держава». Але сталося інакше.

«Були сподівання, що Росія внесе свою частку в боротьбу з тероризмом, але дуже швидко усвідомили, що у європейців та росіян різні і вороги, і союзники», – пояснює професор Сіріль Бре.

Власне, як наголошує полковник Мішель Гоя, який керує відділом «Новітні конфлікти» при Інституті стратегічних досліджень паризької Військової школи, Сирія для Росії стала плацдармом для іншого роду військових маневрів: по-перше, це неочікуваність появи росіян на цьому полі бою, по-друге, короткотерміновість кампанії, яка змінили хід та позиції воюючих сторін. Третій фактор: сирійська кампанія була покликана для випробування у бойових умовах конкретних новітніх видів озброєнь та обладнання.

«Червона буря»: уроки проведення операцій з досвіду двох років кампанії армії Росії у Сирії»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG