Кремлівська дезінформація та пропаганда вже не один рік перебувають у центрі уваги міжнародних експертів та їхніх досліджень, адже їхнє поширення може мати серйозні політичні та соціальні наслідки у різних країнах світу. Дезінформація може приймати різні форми та мати різні цілі, але виклик боротьби із нею полягає в тому, що її буває складно відстежити. Агентство аналізу центрально-європейської політики CEPA розмірковує над особливостями поширення кремлівської дезінформації на прикладі Румунії. Автор статті Коріна Ребеґея пояснює, як ЗМІ та групи у соціальних мережах сприяють створенню «досконалого камуфляжу» кремлівським цілям.
Нещодавнє дослідження європейського аналітичного центру European Council on Foreign Relations, яке детально проаналізувало зусилля Росії з дестабілізації урядів та суспільств у Європі, дійшло висновку, що кремлівська дезінформація є широко опортуністичною.
Коріна Ребеґея погоджується з цим та зазначає, що дезінформація «викликає існуючі емоції всередині різних груп у суспільстві для того, щоб налаштувати їх для відповідності кремлівським наративам». Автор називає таку тактику «порівняно дешевою інвестицією для пропагандистського апарату», а створена Кремлем плутанина та паніка породжують підозри та недовіру до західної системи цінностей та управління у суспільствах.
Та важливим для розуміння є сам принцип поширення кремлівських наративів. Наприклад, в Румунії, з одного боку, вони поширюються за допомогою «сенсаційних» ЗМІ, а з іншого – через проросійські медіа-агентства та групи у Facebook, які «посилюють антиамериканські та антинатовські голоси і повідомлення, які не обов’язково беруть початок саме у Кремлі», – мовиться у статті. Автор пояснює, що саме велика кількість ЗМІ та груп в соціальних мережах допомагають поширенню російської дезінформації.
Ребеґея наводить нещодавній приклад з Румунії, коли в інтернеті з’явилася петиція від 30 серпня про «оголошення посла США в Бухаресті Ганса Клемма персоною нон ґрата», що збіглося із подібним повідомленням на сторінці одного партійного румунського політика у Facebook. Російське новинне агентство Sputnik News Romania одразу ж скористалося нагодою для того, щоб «представити петицію як «унікальний» розвиток в НАТО», а прокремлівські, націоналістичні та інші сторінки на Facebook почали активно поширювати тему, атакуючи Клемма, зазначає автор. Образливі висловлювання про нього навіть містили фразу «керівник колонії Румунія». Як наслідок, це не обійшлося без втручання місцевих ЗМІ та політиків, що «створило штучну медіа-подію для офіційних російських пропагандистських каналів, щоб повідомити про це як про основний розвиток у румунському суспільстві», – розповідає Ребеґея.
Автор також пояснює, що подібна «колекція голосів» виникає, коли порушуються такі теми, як вакцинація, гомосексуальність чи капіталізм – тобто, будь які питання, які суперечать якимось релігійним або традиційним цінностям.
Шум, який створюють онлайн-медіа і особливо соцмережі, дає пропагандистам Кремля досконалий камуфляж для додавання олії у вогонь
«Шум, який створюють онлайн-медіа і особливо соцмережі, дає пропагандистам Кремля досконалий камуфляж для додавання олії у вогонь», – пояснює автор. Та це також «створює плутанину між проплаченою пропагандою та агентами дезінформації – корисними ідіотами із закріпленими політичними програмами, які розуміють, як маніпулювати певними наративами у своїх цілях, і звичайними медіа-споживачами, які підтримують певні точки зору».
У висновках Ребеґея зазначає, що з опортуністичними тактиками з дезінформації досить складно боротися, однак каже, що важливим є «викриття платних агентів іноземного уряду», а також уникнення «мови пропаганди», наприклад фраз, як «Румунія – колонія США», для того, щоб не підживлювати російську машину пропаганди.
