Обрання України членом Ради Організації Об'єднаних Націй з прав людини дозволить доносити свою позицію на ще одному майданчику. В цьому переконував в ефірі Радіо Свобода колишній суддя Європейського суду з прав людини Станіслав Шевчук. Натомість адвокат «Небесної сотні» Віталій Титич нагадує, що Україна вже була в складі ради з прав людини. ООН як структура, її комітети і ради в тому числі є вкрай забюрократизованими структурами, зауважує Віталій Титич.
Керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко впевнений, що Рада ООН з прав людини стане ще одним майданчиком, на якому Україна зможе привертати увагу світу до порушень прав людини в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу.
«Тепер Україна буде в новому статусі, статусі члена Ради ООН з прав людини в тому числі й привертати увагу до тих фактів та порушень прав людини, які буде вважати за необхідне», – констатував Крикливенко в ефірі «Ранкової Свободи».
На думку держслужбовця, окремою перевагою Ради ООН є те, що її регламент передбачає право виступу для Уповноваженого з прав людини, а також представникам громадських організацій. Це, сподівається він, дозволить використати членство максимально ефективно, незважаючи на певну неповороткість міжнародних інституцій, які опікуються правами людини.
Крикливенко також вказує на потенційну користь Ради ООН у протидії російській пропаганді з її тезами про буцімто масові порушення прав людини в Україні. Зокрема, це може допомогти спростуванню закидів щодо нібито дискримінації нацменшин, які лунають в бік Києва після ухвалення нового закону «Про освіту» через мовну статтю, прогнозує він.
«Я вірю в те, що це буде додатковим нейтралізатором пропаганди і розповсюдження неправдивої інформації, і, навіть якщо є проблеми з дотриманням прав людини, в нас буде ще один шанс пояснити, якщо є проблеми – чи ми їх визнаємо і чи маємо план вирішення», – переконує Крикливенко.
Експерт-міжнародник Олександр Потєхін зазначає, що найбільше порушень прав людини спостерігається саме на окупованій території України.
Він не вважає, що обрання України до Ради ООН з прав людини кардинальним чином вплине на ситуацію з порушенням прав людини на цих територіях.
«Закони України на цих (окупованих – ред.) територіях не діють, там не діють ніякі закони, і представник України отримає можливість в рамках, затвердженого порядку денного про це постійно нагадувати. Будемо сподіватися: вже те, що Україна туди потрапила, значить – баланс там, хоч частково, але змінюється на користь тих представників, які дійсно приходять в цей комітет відстоювати права людини».
Суддя Конституційного суду та колишній суддя Європейського суду з прав людини Станіслав Шевчук убачає в членстві в цьому органі можливість формувати позицію інших держав в проукраїнському ключі.
«Звичайно, що Рада ООН – це не поле воєнних дій, де треба говорити за допомогою гармат та інших знарядь військового впливу, але це дуже важливий вплив на міжнародну думку та уряди в першу чергу щодо масових порушень прав людини в Криму. А також у контексті анексії території цієї держави з боку Росії», – міркує Шевчук.
Він убачає зв’язок між входженням України в Раду ООН та її поступом у відстоюванні власних інтересів в Європейському суді з прав людини, де Київ вже ініціював декілька позовів проти Росії. І там, і там, аргументує правник, фокус на правах людини. Різниця лише в масштабах – і ЄСПЛ, на думку Шевчука, має перевагу.
«ООН – це світовий механізм, а Європейський суд з прав людини і структура Ради Європи – регіональний механізм. Щодо вирішення цих питань, питань захисту прав людини, найбільш ефективний, звичайно, регіональний європейський контекст».
Прецеденти, згадує Шевчук, уже були: наприклад, висновки Європейського суду стосовно Росії щодо дій її армії в молдовському Придністров’ї або в Чечні під час воєнних кампаній.
Однак, зауважує суддя, Конституційний суд Росії з 2015 року може не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо вважатиме їх такими, що суперечать російській Конституції.
«Згадайте 2012 рік – що відбувалося з правами людини в Україні, чим це закінчилось в 2013 році?»
Натомість адвокат родин «Небесної Сотні» Віталій Титич не поділяє оптимізму з приводу нових можливостей, які отримала Україна – навіть навпаки.
«У мене є певний песимізм щодо перспектив використання цих механізмів з об'єктивних причин. Перша – та, про яку всі говорять: що ООН як структура, її комітети і ради в тому числі є вкрай забюрократизованими структурами, які є неефективними наразі. І це якраз підтверджується в тому числі подіями в Україні».
Юрист нагадує, що Україна вже була в Раді ООН з прав людини з 2006 по 2011 рік. Більше того – 2012 року, за президентства Януковича, країна пройшла через механізм періодичної оцінки дотримання прав людини.
«Згадайте 2012 рік – що відбувалося з правами людини в Україні, чим це закінчилось в 2013 році? А в 2012-му ми проходимо в цій Раді огляд і отримуємо такі позитивні висновки. Все це не вселяє в мене оптимізму, що це буде якесь додаткове зрушення», – підсумовує він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
