Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 12:45

Ренат Давлетгільдєєв

Чеченська діаспора в Україні масово почала формуватися у нульових: від тих, хто втік від війни, до бойовиків у федеральному розшуку. Для когось із них Україна була проміжним хабом на шляху до Європи, хтось їхав до ідеологічних братів по боротьбі з Росією. Яка вона – чеченська Україна?

«Деякі чеченці, які перебувають в Україні, – просто біженці, деякі – злочинці, деякі – «терористи», а деяких вважають борцями за свободу, бо вони теж борються з росіянами», – це початок статті у виданні Daily Beast під назвою «Чеченська війна приходить до України разом з хвилею кримінального насильства».

Друга чеченська війна

Перший серйозний десант чеченців в Україні відбувся в першій половині нульових – разом з другою чеченською війною. «Із 965 шукачів притулку в Україні у 2003 році, 7 відсотків – жителі Чеченської республіки. Вони займають четверте місце після афганців, іракців і вихідців з африканських країн», – йдеться в доповіді управління комісара ООН у справах біженців в Україні.

Чеченці їхали до Україну, з якою у Росії була відносно вільна межа, на чому могли: потягами, автобусами, маршрутками. В основному – щоб рушити через Україну далі до Європи. Але багато в результаті просто залишались тут.

«Імарат Дніпро»

Серед перших чеченських мігрантів були і колишні учасники підпілля. Україну вони обирали, зокрема, і через політичні мотиви: багато її громадян, члени націоналістичних організацій УНА-УНСО, представники кримських татар воювали на боці чеченців проти російських федеральних військ. І цього не приховували.

«Наша організація свідомо боролася проти російського імперіалізму на чужій землі, щоб він не прийшов до нас», – говорив Руслан Зайченко, один із лідерів УНА-УНСО.

Чеченських бойовиків, які перебували в Росії в розшуку, часто допомагали переховувати в Україні. У Києві навіть діяв інформаційний чеченський портал УНА-УНСО, координатором якого була відомий журналіст, а нині народний депутат Тетяна Чорновіл. А в Донецьку працював фонд «Свободу Чечні» за підтримки «Союзу правої молоді України». Обидві організації, серед іншого, допомагали переїзду до України тих чеченців, яких в Росії вважали бойовиками.

Київ-Ракка

Із виникненням угруповання «Ісламська держава» багато чеченців поїхали воювати до Сирії, покинувши Україну. Так місцеві чеченці склали вагомий кістяк бригад Абу Умара аш-Шишані, грузина Теймураза Батірашвілі, вихідця з Панкіської ущелини, аж до своєї смерті однієї з ключових фігур терористичного угруповання.

В Україні жив (і навіть якось був затриманий, але під тиском правозахисників відпущений) Ахмед Чатаєв, бойовик, який також воював у лавах угруповання «Ісламська держава» і стояв за терактом у Стамбульському аеропорту влітку 2016-го.

Втеча з Туреччини

Нова чеченська хвиля в Україні почалася в останні два роки – після того, як очільник Чечні Рамзан Кадиров розпочав відкрите полювання на людей, яких він називає своїми «особистими ворогами», в Туреччині. Після другої чеченської війни туди виїхало чимало учасників конфлікту, зокрема з числа «кровників» Кадирова. У результаті, починаючи з 2015 року, ледь не кожного місяця в Туреччині вбивали вихідців з Чечні з числа ворогів голови республіки. Чеченці, яким залишатися там було небезпечно, почали тікати з Туреччини до України.

За даними видання «Кавказький вузол», в Україні отримати легальний статус їм було непросто. Багато хто не міг знайти офіційну роботу, в результаті джерела їхнього доходу залишалися незрозумілими. Люди, які звикли заробляти на життя війною, продовжили це робити на новому місці: або відправлялися в зону конфлікту на схід України, або йшли в бандитизм і рекет.

Спільний ворог

Воювати разом з українською армією для нас природно – кажуть чеченці, які поїхали на фронт. В України і в них є спільний ворог – Росія. Найвідоміший приклад переїзду до України чеченців-комбатантів – історія Іси Мунаєва, генерала ічкерійської армії, який жив багато років в Данії, ворога Кадирова з валізою, повною військових беретів, значків і нашивок з символом чеченської незалежності. Він приїхав до Києва, щоб зібрати батальйон імені Джохара Дудаєва і воювати на боці української армії. З двохсот його бійців, чверть складали чеченці. Мунаєв був убитий під Дебальцевим у лютому 2015 року. Його місце зайняв Адам Осмаєв.

Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG