Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 12:56

«Секретна спецконфіскація»: навіщо прокуратура засекретила справу про кошти Януковича


Віктор Янукович. Архівне фото

Київ – Хто є співучасником корупційних схем Віктора Януковича? Які докази прокуратура зібрала щодо походження конфіскованих у його оточення коштів? Чи не доведеться державі через роки повертати конфісковане – за рішеннями міжнародних судів? Для того, щоб суспільство отримало відповіді на ці запитання, справу про конфіскацію 1,5 мільярда доларів екс-президента треба розсекретити, наполягає низка антикорупційних організацій. Зі свого боку, Генеральна прокуратура та частина експертів доводять, що саме гриф «секретно» не дає компаніям Януковича оскаржити конфіскацію і повернути собі кошти. Тим часом НАБУ, САП і частина експертів говорять про зв’язок справи про спецконфіскацію коштів Януковича з «газовою справою» Олександра Онищенка.

Розсекретити вирок у справі спецконфіскації коштів колишнього президента Віктора Януковича, оприлюднити його в Єдиному реєстрі судових рішень, а також розсекретити рішення про засекречення цього вироку та інші документи у справі повернення державі цих коштів – з такими вимогами до судів звернулися «Центр протидії корупції» та представництво в Україні міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

Утім, Окружний адміністративний суд Києва залишив позов без розгляду, бо «Центр протидії корупції» просто під час судового засідання відкликав його.

Ми вважаємо, що це неприйнятно – в одному судовому процесі з компаніями з орбіти Януковича домагатися справедливого рішення суду. Ми вважаємо це провокацією

В організації пояснили, що вирішили відкликати позов через рішення суду долучити як третю сторону компанію Akemi Management Limited з Кіпру, яку пов’язують з оточенням Януковича.

«Ми вважаємо, що це неприйнятно – в одному судовому процесі з компаніями з орбіти Януковича домагатися справедливого рішення суду. Ми вважаємо це провокацією, бо ці фірми самостійно не зверталися в суд, щоб оскаржити незаконне засекречення вироку суду», – заявили в ЦПК.

​Перед цим адвокат Akemi Management Limited Максим Коваленко з’явився до суду і заявив про своє бажання бути третьою стороною у процесі, бо «спецконфіскація зачіпає інтереси компанії, яку він захищає». Однак він відмовився пояснити Радіо Свобода та учасникам процесу, чому його компанія не звернулася до суду самостійно і чи пов’язана вона з бізнесом Віктора Януковича.

«Ми хочемо зупинити майбутні спроби ГПУ конфісковувати активи через засекречені вироки судів» – Каленюк

Поява представника компанії «з орбіти Януковича» в суді виглядає як провокація, яка має дати підстави говорити, що громадські активісти діють у суді заодно з Януковичем, пояснила Радіо Свобода Дарія Каленюк, виконавчий директор «Центру протидії корупції». Тому, за її словами, ЦПК вимушено відмовився від своїх позовних вимог.

​З аналогічним позовом до суду звернулася міжнародна антикорупційна організація Transparency International. Директор українського представництва цієї організації Ярослав Юрчишин не виключив, що до них так само спробують долучити як третю сторону адвокатів компаній Януковича, щоб дискредитувати процес.

Рішення про спецконфіскацію є справедливим, поза сумнівом. Але не хочеться, щоб наші діти повертали цим компаніям як конфісковані кошти, так і визнані судом збитки
Ярослав Юрчишин

«Чи долучаться треті сторони? Можливо. Як діяти в такому разі – вирішимо відповідно до ситуації. Чому треба розсекретити цю справу? Бо перепалка НАБУ і ГПУ свідчить, що, ймовірно, конфіскували гроші в «газовій справі» депутата-втікача Олександра Онищенка, а зовсім не Януковича. І саме закритість цієї інформації несе ризик. Через високий темп ухвалення рішення є процедурні помилки, які, ймовірно, хочуть приховати засекреченням. В Україні – я не уявляю, чи якийсь суддя наважиться оскаржити це рішення на користь Януковича. Але в європейських судах це рішення може бути оскаржене. Тому важливо знати подробиці. Рішення про спецконфіскацію є справедливим, поза сумнівом. Але не хочеться, щоб наші діти повертали цим компаніям як конфісковані кошти, так і визнані судом збитки», – стверджує представник Transparency International.

Зі свого боку, Дарія Каленюк побоюється, що нинішнє засекречення справи щодо Януковича відкриває прокуратурі змогу конфіскувати гроші третіх осіб за іншими справами і засекречувати ці рішення – за цією ж схемою.

Ми хочемо зупинити майбутні спроби генпрокурора конфісковувати активи третіх осіб через засекречені вироки судів, які затверджують сумнівні угоди зі слідством. Це небезпечна тенденція, яка не має нічого спільного з принципами верховенства права
Дарія Каленюк

«Ми хочемо зупинити майбутні спроби генпрокурора конфісковувати активи третіх осіб через засекречені вироки судів, які затверджують сумнівні угоди зі слідством. Це небезпечна тенденція, яка не має нічого спільного з принципами верховенства права. Ця практика дає можливість злочинцям-мільйонерам відновити свій контроль над корупційними активами через міжнародні суди, а для прокурорів – рейдерити звичайний бізнес», – попереджає активістка.

Редактор сайту «Наші гроші» Юрій Ніколов, зі свого боку, говорить, що справу треба розсекретити, щоб знати, з ким із політиків та бізнесменів пов’язані конфісковані гроші. Водночас він теж говорить про високий ризик оскарження конфіскації в майбутньому – саме через її секретність.

Є певні гіпотези, чому справу засекретили, але вони не мають стосунку до законності, і я майже не сумніваюся, що йдеться про корупційні схеми
Юрій Ніколов

«Через засекречення неясно, з ким які фірми пов’язані. Що ж до компанії Quickpace Limited, то, поза сумнівом, її викуповували Олександр Онищенко і російський бізнесмен Павло Фукс. Головна загроза: через купу порушень у цій історії власники можуть виграти європейські суди й отримати відшкодування від держави. Але вертатимуть ці кошти вже за наступної влади. Є певні гіпотези, чому справу засекретили, але вони не мають стосунку до законності, і я майже не сумніваюся, що йдеться про корупційні схеми», – припускає Юрій Ніколов.

Зі свого боку, генпрокурор Юрій Луценко наголошує, що секретність справи не дає компаніям, з чиїх рахунків конфісковані кошти Януковича, оскаржити це рішення в іноземних судах.

Бажання певних осіб, які хочуть у Лондоні розпочати процедуру повернення цих коштів, отримати текст рішення Краматорського суду, не проходить
Юрій Луценко

«Зняття секретності судом не дозволено. Тому бажання певних осіб, які хочуть у Лондоні розпочати процедуру повернення цих коштів, отримати текст рішення Краматорського суду, не проходить», – сказав Луценко і зауважив, що раніше в цей процес були включені громадські організації, а тепер до цього долучилися ще й правоохоронці.

Схожу думку висловлює і політолог Олександр Палій.

Люди, які маскуються під антикорупціонерів,
підігрують компаніям, чиї кошти конфісковані
Олександр Палій

«Питання в тому, що всі у цій справі борються за гроші, і ці сили мають велике лобі. Гроші повернуті до державного бюджету. Але люди, які маскуються під антикорупціонерів, – підігрують компаніям, чиї кошти конфісковані. Так, зрештою, вони відкликали позов, бо моральні та іміджеві збитки для них виявилися більшими, ніж якась потенційна вигода від цього процесу. Річ у тому, що деякі люди були готові свідчити лише за умови, що ці свідчення будуть засекречені», – саме так експерт пояснює гриф «Секретно» на вироку в справі коштів Януковича та бажання частини організацій і політиків його зняти.

Засекречення справ проти Януковича: чи мета виправдовує засоби?

Головна мета засекречення вироку – захист життя свідків, убивство яких можуть замовити власники компаній з орбіти Януковича, пояснив заступник генерального прокурора України Євген Єнін у коментарі Радіо Свобода.

Головне завдання – забезпечити безпеку учасників процесу. Середня ціна замовного вбивства стартує від 3–5 тисяч доларів. Можете уявити, з якими ризиками може стикнутися особа, свідчення якої дали змогу конфіскувати півтора мільярда доларів
Євген Єнін

«Головне завдання – забезпечити безпеку учасників процесу. Середня ціна замовного вбивства стартує від 3–5 тисяч доларів. Можете уявити, з якими ризиками може стикнутися особа, свідчення якої дали змогу конфіскувати півтора мільярда доларів. Тому щодо цієї особи вживаються заходи безпеки. Крім того, в справі згадуються фігуранти інших кримінальних проваджень, і дочасне розголошення цих даних може нашкодити слідству та поставити під сумнів безпеку людей, які нам допомагають», – каже Єнін.

За словами представника ГПУ, таке рішення не порушує практику Європейського суду з прав людини, бо всі сторони процесу можуть ознайомитися з матеріалами справи, отримавши допуск до державної таємниці.

Антикорупційні організації, які вважають неприйнятним засекречування справи про конфіскацію коштів Януковича, зокрема «Центр протидії корупції» та Transparency International Україна, намагалися витребувати текст ухвали суду в справі або ж принаймні текст рішення, яким цю справу засекретили. Однією з таких спроб стало звернення «Центру протидії корупції» до суду. Представники цих організацій аргументують свою позицію, зокрема і тим, що жоден документ не може бути засекречений повністю, адже такою є вимога закону «Про доступ до публічної інформації». Так, у 6-й статті закону мовиться: «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений».

Зі свого боку, Євген Єнін у коментарі Радіо Свобода такий аргумент антикорупційних організацій називає частиною «системних атак» задля отримання тексту засекреченого рішення суду в справі конфіскації коштів Януковича.

«Ми стикаємося з дедалі більш системними атаками з різних боків, у тому числі громадських організацій, метою яких є отримання тексту вироку, і, на жаль, не у встановлений законом спосіб. Відповідно Генпрокуратура вживає всіх можливих заходів для унеможливлення відповідних порушень закону», – каже він.

Проте Євген Єнін не пояснив, як зіставити дії Генпрокуратури з конкретною статтею закону «Про доступ до публічної інформації», яка не дає права засекречувати той чи інший документ повністю.

За словами заступника керівника ГПУ, гриф секретності на рішення в справі коштів Януковича наклали відповідно до закону «Про державну таємницю», але гриф секретності можуть зняти, як тільки «будуть забезпечені інтереси слідства і безпека учасників кримінального процесу».

28 квітня 2017 року Юрій Луценко заявив про завершення переказу конфіскованих коштів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення на рахунки Держказначейства. Рішення про конфіскацію цих коштів ухвалив суд у Краматорську на Донеччині, повідомив тоді Луценко. Він подякував за допомогу у цій справі низці своїх колег з прокуратури, а також депутатам Сергію Пашинському і Тетяні Чорновол.

​Водночас адвокати Януковича спростовували інформацію про конфіскацію коштів самого колишнього президента. Між тим, рішення про конфіскацію коштів Януковича у єдиному реєстрі судових рішень не з’явилося: в ГПУ пояснили це засекреченням вироку в справі.

Невдовзі Тетяна Чорновол повідомила агентству «Укрінформ», що конфіскація грошей Януковича відбулася в рамках справи проти Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують з бізнесменом Сергієм Курченком.

«У результаті угоди Кашкіна зі слідством Україна отримала значну суму в бюджет, а Кашкін – м’якіше покарання… Спецконфіскація стала можливою, бо Кашкін особисто займався відмиванням цих коштів, був підписантом документів. Зараз він під програмою захисту», – розповіла Чорновол.

«Ми вилучили документи про те, що Онищенко перекупив права на офшорну компанію в Арбузова» – САП

Тим часом Національне антикорупційне бюро повідомило на своїй сторінці в соцмережах, що принаймні частина цих коштів належала офшорній компанії Quickpace Limited і була заарештована на рахунках «Ощадбанку» в рамках іншої справи – щодо розкрадання коштів під час видобутку природного газу за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування». Одним із обвинувачених у ній є депутат-утікач Олександр Онищенко. Ідеться про суму – 157 мільйонів доларів.

НАБУ звинуватило Генпрокуратуру в тому, що вона застосувала спецконфіскацію до цих коштів у справі Януковича незаконно, оскільки на ці гроші вже накладений арешт у справі Онищенка.

«НАБУ не мало б жодних заперечень проти конфіскації цих коштів на користь держави, якби шановні колеги із ГПУ, по-перше, довели, що вони дійсно мають стосунок до громадянина К., щодо якого Краматорським судом було укладено вирок, який, власне, і став підставою для спецконфіскації, і, по-друге, домоглися скасування арешту, накладеного на ці кошти раніше у «газовій справі». На превеликий жаль, те, в який спосіб кошти були конфісковані, поставило під удар посадових осіб АТ «Ощадбанк» і створило підстави для подальшого оскарження даного рішення з боку зацікавлених осіб», – стверджують в антикорупційному бюро.

​Конфіскація коштів Онищенка в іншій справі (про кошти Януковича – ред.) унеможливлює компенсацію державі збитків у «газовій справі», підсумовують у НАБУ.

Між тим у Генпрокуратурі вже звинувачують НАБУ в розголошенні державної таємниці, керівник цього відомства Артем Ситник ці звинувачення відкидає.

Чи належали кошти, на які наклало арешт НАБУ, але конфіскувала Генпрокуратура, Вікторові Януковичу та його оточенню, чи Олександрові Онищенку?

Адвокат Онищенка у «газовій справі» Олег Іщенко відкидає можливість того, що компанії Онищенка, які фігурують у газовій справі, можуть бути пов’язані з бізнесом родини Януковича. Більше того, він запевнив Радіо Свобода, що ці фірми не могли завдати збитків «Укргазвидобуванню», бо обсяг їхнього видобутку газу незначний у порівнянні з видобутком цієї державної компанії.

​Радіо Свобода звернулося і до начальника четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Романа Симківа, який підтримує обвинувачення в справі Онищенка. Він назвав імена колишніх посадовців, які, за даними слідства, пов’язані з бізнесом та газовими схемами Онищенка.

«Ця схема не була б можливою без голови ДФС Романа Насірова, обвинувальний акт щодо якого ми також передали до Шевченківського суду Києва. Є окреме провадження (щодо коштів Януковича – ред.), і я не маю до нього стосунку, тож коментувати не можу. Але в рамках розслідування справи Онищенка ми робили обшук його офісних приміщень, ми вилучили документи. Вони дають підстави стверджувати, що Онищенко придбав корпоративні права на підприємство, яке раніше належало екс-голові Нацбанку часів Януковича Сергієві Арбузову. Ми не знали, наскільки перспективними є справи проти Арбузова, і при цьому мали інформацію, що Онищенко намагатиметься зняти ці кошти. Тому як крайній захід ми наклали арешт на ці кошти. Що відбувалося далі, не можу коментувати», – розповідає прокурор.

Сергія Арбузова вважають членом «Сім’ї» Януковича та учасником корупційних схем екс-президента.

Тим часом члени «Сім’ї» Януковича заявляють про намір оскаржувати рішення українських судів щодо деяких своїх активів. Так, син Віктора Януковича Олександр оскаржуватиме в міжнародних судах незаконну, на його думку, націоналізацію «Всеукраїнського банку розвитку» після рішення суду, що відхилив черговий позов Януковича-молодшого до Національного банку України в цій справі, заявив його речник Юрій Кірасір.

Так чиї ж гроші були конфісковані в засекреченій справі «спецконфіскації коштів Януковича»? Громадські організації наголошують, що дізнатися про це проблематично, так само, як і встановити, наскільки серйозними були можливі порушення в цій справі і чи зможе Янукович (або інший власник цих активів) виграти справу в європейських судах і потім стягувати компенсацію з української держави.

Так, Дарія Каленюк, виконавчий директор «Центру протидії корупції», пояснила Радіо Свобода, що офшорні компанії, чиї гроші конфіскували у справі Януковича, вже могли бути перекуплені та змінити власників. Але дізнатися про це достеменно в умовах засекречення вироку – неможливо, так само, як і зрозуміти, чи не є цей гриф секретності прикриттям для порушень у справі та приховуванням співучасників злочину.

Ми хочемо побачити, які докази Генпрокуратура зібрала щодо незаконного походження цих коштів і хто є співучасниками цих злочинів. Ми хочемо побачити прізвища високопосадовців, які брали участь у розкраданні цих коштів
Дарія Каленюк

«Ми хочемо побачити, які докази Генпрокуратура зібрала щодо незаконного походження цих коштів і хто є співучасниками цих злочинів. Ми хочемо побачити прізвища високопосадовців, які брали участь у розкраданні цих коштів. Громадяни України мають це знати: це суспільно значуща інформація. Якщо там цього немає, а в мене складається враження, що цього немає, бо таке велике бажання засекретити всю інформацію, – громадяни мають знати, хто буде винен у тому, щоб через 3–4 роки повертати конфісковані мільярди назад «офшоркам». Але вже не Януковичу (бо ті компанії могли змінити кількох власників), а Онищенку чи іншим представникам політичної еліти», – попереджає представниця «Центру протидії корупції».

Раніше депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко стверджував, що конфіскація 1,5 мільярда доларів, які нібито належали Януковичу, є «фарсом», метою якого є вплив на симпатії виборців. За словами Лещенка, фігурант справи Аркадій Кашкін був фіктивним власником однієї з компаній Курченка, який навряд чи знав щось про реальні злочинні схеми «Сім’ї» екс-президента, бо він просто «продав свої паспортні дані за 500 доларів».

​Також низка політиків та активістів звинуватила Генпрокуратуру в тому, що конфіскації коштів Януковича насправді не відбулося, і саме тому справу засекретили.

На такі звинувачення Юрій Луценко та його помічники відповіли у соцмережах: вони запевнили, що конфісковані гроші вже перераховані до бюджету. Юрій Луценко наводить документи на доказ того, що конфісковані кошти – на рахунках Держказначейства і «вже працюють на армію та інфраструктурні проекти».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG