Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 20:48

Спецконфіскація може стати засобом «кошмарення» – юристка


Карикатура Євгенї Олійник

Комітет Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції розглядає законопроект № 5557 про спеціальну конфіскацію. Він передбачає стягнення коштів, набутих незаконним шляхом, у державний бюджет до закінчення кримінального провадження. Частина експертів та деякі депутати вважають, що таким чином скасовується презумпція невинуватості та порушуються права людини. Натомість юристка Тетяна Шевчук стверджує, що це є загальноприйнятою світовою практикою, однак законопроект потребує доопрацювання, щоб усунути можливості для зловживань.


Позафракційний депутат Борислав Береза побоюється, що процедура спеціальної конфіскації дозволить неправомірно позбавляти українців їхнього майна.

В будь-якої людини, яку запишуть у корупціонери, зможуть конфіскувати все
Борислав Береза

«В будь-якої людини, яку запишуть у корупціонери, без висновку суду, без рішення, без якогось правового обґрунтування, зможуть конфіскувати все, що в неї є», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи».

Під спецконфіскацією, пояснює Береза, передбачено конфіскацію до вироку, тобто до того, як провину ймовірного корупціонера буде доведено в суді. Він звертає увагу на те, що в тій версії законопроекту, яка наразі опрацьовується в комітеті, відсутня процедура повернення конфіскованого.

Борислав Береза
Борислав Береза

В будь-якої людини можуть конфіскувати будь-що, потім вибачитись і сказати: вибачте, вже продали
Борислав Береза

«В будь-якої людини можуть конфіскувати будь-що, потім вибачитись і сказати: вибачте, вже продали, в нас немає що повертати. Це недолугий законопроект, який не може бути внесений до Верховної Ради до тої пори, поки не буде виправлений», – констатував депутат в ефірі «Ранкової Свободи».

Наразі українське законодавство не має ніяких значних обмежень, щоб конфісковувати гроші, які мають злочинне походження, зазначає юристка «Центру протидії корупції» Тетяна Шевчук.

За словами експерта, положення, які пропонує законопроект, є звичайною світовою практикою, але потрібно чітко прописати процедуру захисту осіб, які підозрюються в незаконному накопиченні коштів, інакше він просто стане засобом вимагання грошей.

Має бути надано достатньо доказів, що ці кошти є злочинного походження
Тетяна Шевчук

«Має бути представлений належний захист і право представлення в суді осіб, яким належать ці кошти, і має бути надано достатньо доказів, що ці кошти є злочинного походження», – стверджує вона. Запобіжних механізмів у документі Шевчук наразі не бачить.

Цей законопроект може перетворитися в руках наших недореформованних прокуратури, інших правоохоронних органів просто на засіб кошмарення
Тетяна Шевчук

«Цей законопроект не дає належного захисту і може перетворитися в руках наших недореформованних прокуратури, інших правоохоронних органів просто на засіб кошмарення, вимагання грошей з бізнесу звичайних громадян», – припускає правниця.

Можна було винайти більш витончені механізми – правозахисник

Керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров вважає, що такі положення законопроекту порушують право людини на власність. За словами експерта, варто виробити інші механізми конфіскації коштів.

Борис Захаров
Борис Захаров

Взагалі не можна конфісковувати кошти без вироку суду. Це порушує право власності
Борис Захаров

«Взагалі не можна конфісковувати кошти без вироку суду. Це порушує право власності, якщо в нас діє презумпція невинуватості. Можна заарештувати, а не конфіскувати. Можна було б вигадати інші механізми, більш витончені», – міркує правозахисник.

Це не має стосуватися звичайного бізнесу, малого, середнього бізнесу, українських громадян і ставати тиском на бізнес
Альона Шкрум

Натомість народний депутат від партії «Батьківщина» Альона Шкрум підтримує ідею спеціальної конфіскації, тому що вважає його мету очевидною: конфіскувати саме незаконно нажите.

«Зрозуміло, що це не має стосуватися звичайного бізнесу, малого, середнього бізнесу, українських громадян і це точно не має ставати тиском на бізнес», – впевнена вона. Водночас механізм спецконфіскації потребує чітких запобіжників, погоджується депутатка.

Альона Шкрум
Альона Шкрум

Люди не довіряють ні суду, ні прокурорам. Тому ми маємо дуже виважено поставити запобіжники
Альона Шкрум

«Люди не довіряють ні суду, ні прокурорам, які будуть займатися цими справами. Тому ми маємо дуже виважено поставити запобіжники, маємо сказати, що це не буде стосуватись всіх громадян України, це буде стосуватися конкретних посадових осіб, колишніх державних службовців або державних службовців – тих, хто підпадає під категорію ризику корупційного зловживання», – пояснює Шкрум.

Таким чином, за її словами, конфіскувати можна лише гроші посадових осіб, які не можуть пояснити джерело заробітку у своїх електронних деклараціях.

Людина не може довести походження – можемо говорити про конфіскацію
Альона Шкрум

«Людина не може довести походження – окей, можемо говорити про конфіскацію. Але всі процедури мають бути пройдені», – наголошує вона.

Натомість Борислав Береза заперечує, що для того, щоб повернути півтора мільярда доларів, виведених Віктором Януковичем та його оточенням, спецконфіскація не знадобилась.

Те, що зараз намагаються зробити, – поза кримінальним процесом узагалі
Борислав Береза

«Це було в рамках кримінального процесу. А те, що зараз намагаються зробити, – поза кримінальним процесом узагалі, взагалі без будь-якого правового рішення хочуть конфісковувати гроші», – пояснює він різницю.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG