Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 09:18

У Празі презентували нове дослідження про важелі впливу Кремля в країнах Європи


Дослідження «Разом ми сила: важелі впливу Кремля в країнах Вишеградської четвірки» презентували у Празі

Після анексії Криму Росією у 2014 році та початку її зусиль з дестабілізації України, Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина також опинилися в центрі уваги Москви. Саме тому провідні аналітичні центри країн «Вишеградської четвірки» вирішили детальніше вивчити інструменти та методи Кремля для поширення впливу в Центральній та Східній Європі. Цього тижня в Празі вони презентували нове дослідження про гібридні загрози Росії, яке проливає світло на різноманітність цих інструментів.

У дослідженні під назвою «Разом ми сила: важелі впливу Кремля в країнах Вишеградської четвірки», європейські аналітичні центри ретельно вивчили різні, але тісно взаємопов’язані між собою сфери російського впливу: політичну, культурну, економічну, наукову та інформаційну.

Колишній посол Чехії в Росії та в США Петр Коларж, який був одним зі спікерів на презентації, під час дискусії зазначив, що результати цього дослідження нагадують про те, що Росія «не може подолати нас військово чи економічно», і саме тому намагається вплинути на європейські країни, використовуючи їхні «проблеми та невизначеність проти них самих». Він назвав президента Росії Володимира Путіна «добре підготовленим агентом КДБ, який цим дуже пишається», і тому добре розуміє, наскільки важливо знаходити собі союзників в інших країнах.

На думку Коларжа, ситуація в усіх країнах Вишеградської четвірки є схожою, але в Чехії Росія має особливо сприятливі умови для поширення свого впливу, адже вона може використовувати самого президента. Та загалом в усіх цих країнах, за його словами, мета Росії одна – підсилити позиції своїх союзників, які стають все більш видимими. Колишній посол додав, що Росія є могутнім ворогом, інструменти якого є ефективними.

Зліва направо: Колишній посол Чехії в Росії та в США Петр Коларж, науковий співробітник Празького інституту досліджень безпеки Петр Ланг, директор Центру євроатлантичної інтеграції та демократії Даніел Барта (Угорщина), співробітник Центру міжнародних відносин Андржей Турковскій (Польща), Оглядач Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Празі Браян Вітмор
Зліва направо: Колишній посол Чехії в Росії та в США Петр Коларж, науковий співробітник Празького інституту досліджень безпеки Петр Ланг, директор Центру євроатлантичної інтеграції та демократії Даніел Барта (Угорщина), співробітник Центру міжнародних відносин Андржей Турковскій (Польща), Оглядач Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Празі Браян Вітмор

Успішна Україна – це справжній страшний сон для Путіна
Петр Коларж

Коларж також нагадав, що Путін намагається відновити імперію, і точно знає, що в Росії це дуже цінують. А «успішна Україна – це справжній страшний сон для пана Путіна», який, за словами колишнього дипломата, добре знає, що Україна – це «ключ до російських сердець та розумів».

Протест проти агресії Росії стосовно України. Прага, 11 жовтня 2015 року (ілюстраційне фото)
Протест проти агресії Росії стосовно України. Прага, 11 жовтня 2015 року (ілюстраційне фото)

Згідно із результатами дослідження, посольства Росії в різних країнах Східної Європи відіграють значну роль у сприянні посиленню російського впливу. В Чехії, наприклад, дипломатичне представництво Росії є надзвичайно великим – там працюють 55 акредитованих дипломатів, що перевищує розмір місій західних партнерів Чехії, з якими вона має тісніший зв’язок. В інших країнах Вишеградської четвірки, як виявили аналітики, ситуація схожа.

Низка проросійських культурних неурядових організацій в країнах Вишеградської четвірки також є одним з інструментів Кремля для посилення впливу, йдеться в дослідженні. Наприклад, в Чехії існує Інститут слов’янських стратегічних досліджень, а в Угорщині все активнішим стає фонд «Русский мир».

Дослідження також звертає увагу на те, що Кремль дуже вміло використовує не тільки політичну та фінансову сфери в інших країнах для просування власних інтересів, але й екстремістські угруповання. Наприклад, в Угорщині найвідомішою є проросійська націоналістична праворадикальна партія «Йоббік» («Рух за кращу Угорщину»), друга найбільша партія в країні.

Кремль є активним і в просуванні свого впливу в європейських ЗМІ. У Польщі, наприклад, російські медіа відіграють незначну роль, але дослідники зафіксували зростання спроб підсилити їхні голоси. Тим не менш, там є багато антизахідних та антиукраїнських інтернет-джерел, у той час як прокремлівські джерела намагаються посилити розбрат поляків з їхніми сусідами. В Чехії ж, наприклад, існує близько 40-50 платформ, що поширюють проросійські наративи, і найуспішніший з них – «Парламентські листи». Особливістю Угорщини є те, що проросійську дезінформацію поширюють державні канали або ті, на які уряд чинить тиск, йдеться в дослідженні. У Словаччині аналітики виявили близько 108 джерел, що поширюють недостовірну інформацію, але прямий зв’язок виявити не так просто.

Зліва направо: Співробітник Празького інституту досліджень безпеки Йонаш Сироватка, працівник Центру протидії тероризму та гібридним загрозам при Міністерстві внутрішніх справ Чехії Бенедікт Ванґелі, науковий співробітник Празького інституту досліджень безпеки Петр Ланг, дослідник Фонду захисту демократій (США,Фінляндія) Пасі Еронен, радник з питань національної безпеки та внутрішньої політики прем’єр міністра Литви Арнольдас Пікжирніс
Зліва направо: Співробітник Празького інституту досліджень безпеки Йонаш Сироватка, працівник Центру протидії тероризму та гібридним загрозам при Міністерстві внутрішніх справ Чехії Бенедікт Ванґелі, науковий співробітник Празького інституту досліджень безпеки Петр Ланг, дослідник Фонду захисту демократій (США,Фінляндія) Пасі Еронен, радник з питань національної безпеки та внутрішньої політики прем’єр міністра Литви Арнольдас Пікжирніс

Оглядач Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Празі Браян Вітмор, автор англомовного блогу «Вертикаль влади», в якому він висловлює власні погляди щодо політики Кремля, також був присутній на панельній дискусії. У своїй промові він поставив під сумнів те, що дії Москви, які науковці у цьому дослідженні назвали «м’якою силою», можна так називати. На його думку, «м’яка сила» – це методи, які використовує Захід. Сам він вважає, що так звана «м’яка сила Кремля» насправді є «злим двійником м’якої сили».

Вітмор звернув увагу на те, що саме після Помаранчевої революції в 2004 році почала формуватися екосистема російських зусиль підвищити свій вплив: у 2005 зареєстрували RT та неурядову організацію «Наші».

Він також звернув увагу і на те, що Росія добре навчилася провокувати конфлікти між європейськими державами.

На його думку, сьогодні знову настав час говорити про політику стримування у 21-му столітті, і бути надзвичайно креативними у пошуках вирішення питання того, «як стримувати (російську – ред.) організовану злочинність, корупцію, енергетику, інформацію та фінанси, які вона (Росія – ред.) перетворює у зброю».

Працівник Центру протидії тероризму та гібридним загрозам при Міністерстві внутрішніх справ Чехії Бенедікт Ванґелі зазначив, що в Чехії добре усвідомили, що гібридна загроза – це не лише проблема для державної безпеки, але й для суспільства. Він окремо відмітив, що дуже важливим в протидії зусиллям Кремля в гібридній війні проти європейських держав є саме підвищення медіаграмотності населення.

Радник з питань національної безпеки та внутрішньої політики прем’єр міністра Литви Арнольдас Пікжирніс поділився досвідом своєї країни, зазначивши, що в Литві ефективним методом підвищення медіа обізнаності було надавати вчителям збірку кардинально різних статей на одну і ту саму тему стосовно внутрішніх чи зовнішніх питань країни. В цьому завданні уряду допомагали неурядові організації: метою було заохочення дискусії, щоб вчителі допомагали учням аналізувати інформацію зі ЗМІ з різних сторін. За його словами, така стратегія поки що була ефективною.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG