Доступність посилання

19 Січень 2018, Київ 17:50

Прокрастинація – схильність відкладати важкі та неприємні справи, переключаючись натомість на легші і другорядні – не дорівнює ліні, підкреслюють психологи. Головним інструментом протидії вони називають усвідомлення власного стану, а також готовність аналізувати ситуацію, що його спричинила. А роботодавцям варто з’ясувати, що змушує їхніх співробітників прокрастинувати, зазначає співробітниця кадрового порталу «HeadHunter Україна» Катерина Криворученко.

Не варто розглядати прокрастинацію як вияв ліні, вважає кандидатка психологічних наук Вікторія Меленко. В явище ліні вона не вірить взагалі.

Мені лінь робити щось, коли я не до кінця розумію, що роблю

«Є такі речі, які нам не лінь робити: нам не лінь зустрічатися з людьми, яких ми любимо, нам не лінь проводити час зі своїми дітьми, нам буває дуже приємно прийти до батьків і попити з ними чаю з пирогом і так далі. Мені лінь робити тоді щось, коли я чогось не хочу, я себе в чомусь насилую, змушую себе щось робити, коли я не до кінця розумію щось, що я роблю, коли моє життя недостатньо усвідомлене – наприклад, я обрала професію, яка мені не дуже подобається», – прокоментувала Меленко для «Ранкової Свободи».

Психологиня Марія Мельник вважає, що побороти прокрастинацію може усвідомлення власної поведінки та її причин.

«Якщо це якийсь спротив до роботи, яку я не хочу робити з якоїсь причини, то цей спротив можна не усвідомлювати і тоді він перетворюється в оце уникання, прокрастинацію, обіцянки собі «ще 5 хвилиночок». А можна усвідомлювати, і тоді я в цьому місці можу розібратися, що зі мною відбувається. Важливо розуміти, чому саме я чиню спротив, що відбувається. І коли в мене є можливість з цим розібратись, тоді я можу з цим щось зробити», – вважає експертка.

Практична психологиня Антоніна Юрченко вважає, що лінь все ж існує, проте вказує на принципову різницю між лінощами і прокрастинацією – в останньому випадку людина розуміє важливість справи, до якої не береться, і переймається з цього приводу.

«Завзяті прокрастинатори – це люди, які або перебувають не на своєму місці і займаються не своєю роботою. Тобто в них робота, діяльність, яка їм насправді не дуже подобається, але є це слово треба. З одного боку, треба, з іншого – є таке підсвідоме «не хочу». Ці дві суперечливі тенденції вступають в боротьбу, і тоді людина починає гальмувати», – пояснює Юрченко. В таких випадках, додає вона, людина перемикається на менш значущі та складні справи, які створюють ілюзію діяльності.

За словами лікарки, прокрастинація не є хворобою сама по собі, проте може вказувати на більш глибокі проблеми.

Прокрастинація може бути симптомом такого стану, як хронічна втома

«Прокрастинація може бути симптомом, наприклад, такого стану, як хронічна втома. Прокрастинація може бути симптомом того, що людина знаходиться не на своєму місці, виконує занадто багато роботи, виконує роботу, яку не хоче виконувати. Наприклад, виросла вже з якихось задач, можливо, їй цікавіше було б робити щось інше», – міркує Юрченко.

В таких випадках вона радить звертатись до психологів, щоб проаналізувати ситуацію та виявити першопричину.

«Людина, як правило, нездатна вийти зі своєї ситуації і подивитися на це з боку. Можливо, є аспекти життя на даний момент, на які просто не хочеться відкривати очі. В цьому випадку інша людина може бути дуже помічна», – стверджує вона.

Саме ж явище прокрастинації, на думку психологині, пов’язане зі стрімким пришвидшенням темпу життя в останні десятиліття при тому, що біологічно людина не адаптувалася до змін.

Ми створили цивілізацію, за якою трохи не встигаємо

«Ми створили такий темп життя, до якого самі не дуже пристосовані. Справ стало набагато більше, а часу лишилося так само і швидкість наших фізіологічних та біологічних процесів лишилася така сама. Можливо, через це ми створили цивілізацію, за якою трохи не встигаємо», – припускає Антоніна Юрченко.

Прокрастинація на робочому місці може бути пов’язана з атмосферою в колективі, каже керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу «HeadHunter Україна» Катерина Криворученко. Це, додає вона, змушує роботодавців шукати нові підходи до роботи з персоналом.

«Це все спілкування з людьми, людський фактор, і він не є таким однозначним. Це навіть впливає на те, як сьогодні просять роботодавці та HR-и фідбек від співробітника. Якщо раніше, наприклад, в компаніях вимірювали такі поняття, як залученість або включеність в процес, десь раз на півроку, раз на рік, то сьогодні і автоматизація, і наше активне життя впливають на те, що роботодавці частіше цікавляться у своїх співробітників, як вони себе відчувають на робочому місці», – розповідає Криворученко.

Аналітикиня звертає увагу на те, що далеко не завжди прокрастинація означає неробство – працівник може не виконувати якусь задачу, але натомість займатись іншими. Крім того, відкладання задачі може бути пов’язано з тим, що працівник не відчуває попиту на свою роботу.

Одна з причин, чому з’являється прокрастинація – це розуміння, що те, що ти робиш, нікому не треба

«Одна з причин, чому з’являється прокрастинація – це якраз розуміння того, що те, що ти робиш, нікому не треба. А те, що це треба, може проявлятися в тому, як тобі, наприклад, платять за те, що ти виконуєш – це еквівалентно, тому що це потрібно і дає результати і, відповідно, забезпечується фінансове питання. Другий момент: важливо говорити співробітникам: класно, що ти зробив цю задачу, це чудово, це добре», – радить експертка. На її переконання, усвідомлення важливості завдань, за які відповідає співробітник, мотивуватиме його більш сумлінно ставитись до роботи.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG