Доступність посилання

21 Січень 2018, Київ 01:07

Україна і Німеччина: разом вже понад чверть століття


Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Німеччина, 20 травня 2017 року

(Рубрика «Точка зору»)

Цього місяця посольство Німеччини в Україні відзначатиме вже 26 років від встановлення дипломатичних відносин між Україною та Німеччиною. Наскільки плідною була співпраця наших держав? Які висновки варто нам зробити? Що слід було б змінити?

Історія України та Німеччини нерозривно пов’язані. Наприклад, визнання Української Держави Павла Скоропадського не відбулось би без участі Німеччини. А ФРН була першою західною країною, яка відкрила в Україні консульство, а згодом і посольство. Німеччина однією з перших визнала українську незалежність.

Проте, в той же час, територія нашої держави була двічі окупована німецькими військами. Наш народ суттєво від цього постраждав, і ця травма досі не загоїлась.

Але варто розуміти, що Німеччина, як і будь-яка інша країна, у своїй міжнародній політиці керується своїми національними інтересами. Тому лише у разі, якщо наші інтереси співпадають, ми можемо принести одне одному користь.

Саме національні інтереси змушують німецького канцлера Ангелу Меркель брати участь у врегулюванні «кризи», яку ми називаємо українсько-російською війною. Саме ці інтереси стають причиною нашого невдоволення позиціями німецьких політиків.

Саме через економічні інтереси Німеччина підтримує будівництво «Північного потоку» в обхід України, який може призвести до значних збитків українській економіці. Саме через політичну доцільність Німеччина тривалий час висловлювалася проти надання Україні летального озброєння.

Тому ми не повинні будувати свої взаємини на емоційній основі. В політиці, як у внутрішній, так і в зовнішній, немає вічних друзів чи вічних ворогів – є вічні інтереси. Щоб отримати високий рівень співпраці з Німеччиною, нам необхідно стати їй цікавими.

Україна повинна стати успішною державою

Сьогодні Німеччині вигідна стабільна Україна і мир на її території. З одного боку, це добре, адже для досягнення миру німецький уряд ініціює і підтримує міжнародні санкції проти Росії. З іншого боку, Німеччині не потрібна наша перемога. Достатньо хоча б «заморозити» конфлікт. І це необхідно змінити.

Ми маємо знайти такий формат співробітництва, при якому Німеччина буде зацікавленою в Україні як у східному форпості Європи, як у важливій частині системи міжнародної безпеки. А для цього ми маємо стати успішними. Ми маємо здійснити реформи, і ці реформи мають стати незворотними. Ми маємо перемогти корупційну систему.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін. Москва, 10 травня 2015 року
Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін. Москва, 10 травня 2015 року

А ще нам необхідно поліпшити роботу наших посольств, особливо у Німеччині. Ми маємо змінити позиціонування України. Ми маємо донести до німецького суспільства всі загрози, що йдуть від Росії, і всі переваги, які може забезпечити співпраця з Україною…

Історія йде по спіралі, і нині є серйозна загроза новій глобальній війні. Якщо Німеччина дійсно хоче миру – ми маємо знайти спосіб до неї достукатись.

Дмитро Сінченко – координатор Всеукраїнської ініціативи «Рух державотворців»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Дмитро Сінченко

    Керівник Всеукраїнської ініціативи «Рух державотворців». Раніше працював на посадах речника Всеукраїнської організації «Дебатна Академія», члена Національного комітету кампанії «Молодіжна варта», віце-президента Українського незалежного фонду інноваційного розвитку. У 2009 році був одним із засновників та спікерів Громадської кампанії «Новий Громадянин». У 2011 році долучився до заснування Руху «Чесно». Із 2012 року очолюю Асоціацію політичних наук. Політичний аналітик, блогер, публіцист.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG