Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2018, Київ 07:34

​«Перший цвях» уже забитий» – Фінберг про результати петиції про унеможливлення знищення історичних пам’яток Києва


Андріївський узвіз (архівне фото)

Христина Бубнюк

У Києві створили повноцінну базу даних усіх пам’яток столиці – це один із реалізованих пунктів, прописаних у петиції «Про унеможливлення знищення історичних пам’яток міста Києва» Арсенія Фінберга, засновника проектів «Київ мрій» та «Захопливий Київ», громадського діяча, волонтера та активіста. Поки що вона працює в тестовому режимі, каже він, проте вже за рік усі необхідні документи будуть додані на ресурс. Це звернення стало першим зареєстрованим на сайті Київської міської ради і також першим, щодо якого вже є конкретні напрацювання. Про це йшла мова на одному із засідань постійної комісії Київської міської ради з питань культури.

Презентація тестової версії ресурсу – це результат дворічної роботи над реалізацією однієї із перших зареєстрованих електронних петицій
Вікторія Муха

«Презентація тестової версії ресурсу, що відбулася минулого тижня, – це результат дворічної роботи над реалізацією однієї із перших зареєстрованих електронних петицій та приклад успішної взаємодії громадськості та міської влади», – прокоментувала 18 січня подію голова комісії Вікторія Муха.

Ідея створення подібного порталу з’явилася під час екскурсійних прогулянок містом, під час яких туристам показували різні історичні об’єкти. Згодом виявилося, що впорядкованого реєстру таких пам`яток просто не існує. Про це розповів Радіо Свобода засновник проектів «Київ мрій» та «Захопливий Київ», громадський діяч, волонтер і активіст Арсеній Фінберг.

Арсеній Фінберг
Арсеній Фінберг

Коли я побачив, у якому стані був реєстр, мені захотілося плакати. Я вирішив, що варто розробити сучасну, повноцінну базу об’єктів
Арсеній Фінберг

«Коли я побачив, у якому стані був реєстр (історичних пам`яток – ред.) на сайті управління пам’яток, мені захотілося плакати. Там була звичайна таблиця без жодної прив’язки, навіть до карти. Я вирішив, що варто розробити сучасну, повноцінну базу об’єктів, щоб будь-який киянин мав змогу дізнатися, як історичну інформацію про будівлі, яка його цікавить, так і те, чи є той чи інший будинок пам’яткою і в якому стані він зараз», – розповідає він.

Зараз онлайн-база працює в тестовому режимі. На сайті з інтерактивною картою вже можна побачити, чи є той чи інший будинок історичною пам`яткою, прочитати відомості про нього: офіційну назву пам’ятки, коротку історичну довідку, датування, місцезнаходження, вид, тип і стан пам`ятки, форму власності, навіть номер і дату рішення про взяття під охорону. До кінця року кожен охочий також зможе дізнатися, коли востаннє проводилася інспекція на цьому об'єкті, чи були виявлені порушення, чи отримували дозвіл власники на перебудову, добудову, реставрацію, розміщення реклами, а також заявити про порушення на об'єкті. Переглянути ресурс можна за посиланням.

За словами, Арсенія Фінберга, на сайті також з’являться фото будівель (як історичні, так і сучасні). Всі світлини були зроблені волонтерами, а робота тривала майже півтора року. Зараз знімки можна переглянути на сайті «Звід пам`яток історії та культури» – це ще один проект Арсенія Фінберга, створений за підтримки Київської міської ради. Наразі у публічному доступі є не лише 4 000 фотографій, а й 2 500 тисячі статей, а також відомості про 7 000 відомих особистостей, що були пов’язані з Києвом.

До остаточної перемоги ще дуже далеко, але «перший цвях» уже забитий
Арсеній Фінберг

«Окрім того, орган охорони пам'яток міста Києва отримав у своє розпорядження повноцінну систему менеджменту робіт з охорони пам'яток – IT-систему для систематизації робіт усіх підрозділів новоствореного департаменту. По суті, повноцінну ERP-систему. Безумовно, до остаточної перемоги ще дуже далеко, але «перший цвях» уже забитий», – поділився на своїй сторінці у Facebook Арсеній Фінберг.

Роботи ще вагон і маленький візочок, проте ціль зрозуміла
Арсеній Фінберг

Він розповідає, що подальші дії будуть направлені на зміни в законодавстві, яке унеможливить руйнування й доведення до знищення історичних пам’яток. У самому тексті петиції Фінберг пропонує зі власниками, що доводять пам’ятки до руйнації, розірвати договори оренди, зобов’язати їх відшкодувати місту завдані збитки й відновити історичні будівлі, заборонити встановлення балконів та кондиціонерів на історичних будинках і примусово змусити знести самовільні конструкції на історичних фасадах. «Роботи ще вагон і маленький візочок, проте ціль зрозуміла», – пише він.

Важливість створення такої онлайн-бази для Києва підтверджує і Андрій Таранов, член комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики Київської міської ради, який допомагав Арсенію Фінбергу з просуванням проекту. Він пояснює це тим, що новий ресурс стане ще одним інструментом виведення на публіку корупційних та нелегальних схем. Він упевнений, що зі взаємодією з іншими чинниками така онлайн-база пам’яток допоможе зберегти історичний вигляд міста.

Андрій Таранов
Андрій Таранов

Ця онлайн-база ускладнить можливість вирішувати питання за гроші, дозволить нормально планувати й розставляти пріоритети щодо реставрації та реконструкції історичних об`єктів
Андрій Таранов

«За умови уважного ставлення та контролю з боку суспільства ця онлайн-база ускладнить можливість вирішувати питання за гроші. З іншого боку, вона також дозволить нормально планувати й розставляти пріоритети щодо реставрації та реконструкції історичних об`єктів. Зараз я жодної схожої системи не бачу», – додає Андрій.

Схожу думку має і Олександр Поживанов, депутат Київської міської ради, член постійної комісії КМДА з питань культури, туризму та інформаційної політики.

Онлайн-база – це додаткова підтримка в збереженні історичних пам'яток у місті
Олександр Поживанов

«Онлайн-база – це, швидше, додаткова підтримка в збереженні історичних пам'яток у місті. Варто в першу чергу залучати правоохоронні органи для порятунку об’єктів та застосовувати суворі санкції (штрафи й вилучення через суд) до непорядних власників», – переконаний він.

Він також додає, що новий ресурс буде сприяти відкритості інформації й стане в пригоді журналістам і громадським діячам столиці.

Механізм петиції – це демократичний і дієвий спосіб впливу на дії міської адміністрації або ж уряду України
Арсеній Фінберг

Сам Арсеній Фінберг упевнений: «Механізм петиції – це демократичний та дієвий спосіб впливу на дії міської адміністрації або ж уряду України».

Зараз система електронних петицій ефективніше працює на місцевому рівні, що є світовою тенденцією.

Проте не завжди ресурс використовують за призначенням. Дехто застосовує його для тонких жартів над можновладцями, і саме тому значна частина звернень мають суто розважальний характер. Наприклад, нещодавно на сайті електронних петицій з’явилася пропозиція про офіційне визнання нової професії – «протестувальник». Автор запевняє, що практично всі акції в Україні наперед сплановані й «проплачені», тому якщо заборонити їх не можна, то варто отримувати від них користь: обкласти податками організаторів протестів та їх учасників, а отриманими грошима заповнювати прогалини в бюджеті.

Бувають петиції, позбавлені конструктивну й логіки. Зокрема, 18 січня на сайті було опубліковане прохання до президента України ввести акциз на солодощі – як на «товар розкоші». Автор запевняє, що це допоможе забезпечити здорове харчування нації й знизить цукрову залежність людей.

А місяцем раніше на сайті Київської міської ради житель столиці запропонував перейменувати вулицю Пушкінську на Пушинську на честь кішки на ім’я Пушин, яка стала відомою усьому світові після того, як соцмережа Facebook обрала її зображення для базових стікерів. «Навіщо у затишному Києві вулиця якогось російського поета, що був застрелений через хворобливі ревнощі? Вулиця милої кицьки – ось що потрібно і мешканцям міста, і його гостям, а особливо іноземним туристам», – переконаний автор звернення.

Проте на прикладі випадку зі зверненням Арсенія Фінберга можна сподіватися на те, що звернення за допомогою петицій допоможуть реалізовувати серйозні й потрібні проекти.

Світлана Закірова, науковий співробітник Центру дослідження соціальних комунікацій каже, що петиції в Україні мають консультативний характер і не мають правових наслідків.

Та навіть консультативні петиції можуть перетворитися на законопроекти, якщо існує політична воля в представників влади, зауважує Закірова.

Вона переконана, що інструмент електронних звернень є перспективним і його треба розвивати й контролювати.

Система електронних петицій в Україні офіційно запрацювала два роки тому.

З повним текстом петиції та хронікою подій з реалізації проекту можна ознайомитися на сайті Київської міської ради.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG