Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 21:32

Чи врятує ЮНЕСКО культурні об'єкти окупованого Криму?


Руїни Херсонеса крізь вікно базиліки, Севастополь, 2017 рік

Міжнародна організація ЮНЕСКО оприлюднила звіт за підсумками моніторингу ситуації в окупованому Росією українському Криму. Тривогу викликає майбутнє замку «Ластівчине гніздо», Ханського палацу в Бахчисараї, мечеті та медресе хана Узбека, Генуезької фортеці в Судаку. Ще один проблемний об'єкт ‒ фрагменти Тірітакського валу 3-4 століття до нашої ери, практично знищені будівництвом Керченського мосту, а також стародавнє Артезіанське укріплення під загрозою через плановані роботи з видобутку піску. Всього після окупації Криму Україна втратила більше ніж 15 тисяч історичних і архітектурних пам'яток.

Навіщо Росія вивозить з окупованого Криму об'єкти культурної спадщини? І як материкова Україна та міжнародне товариство реагують на незаконні археологічні розкопки в Криму?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповідають виконавчий директор Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Олена Сердюк та керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини Національної академії наук України Сергій Кот.

‒ Олено, що зі звіту ЮНЕСКО ‒ найважливіше для України?

Сердюк: Перш за все, важливі об'єкти культурної спадщини, в основному списку яких ‒ «Херсонес Таврійський» і його хори, а в попередньому списку ‒ знаковий для кримськотатарського народу Ханський палац у Бахчисараї, культурний ландшафт столиці кримських ханів, Судак і торгові шляхи генуезців у Криму. Також дуже важливі так звані пам'ятки Кримської Готії в Бахчисарайському районі ‒ Мангуп-Кале, Чуфут-Кале. Моніторингова місія ЮНЕСКО озвучила лише частину проблем. Археологічні пам'ятки в Криму взагалі майже неможливо захистити.

Будівельні роботи на пляжі Сонячний, Херсонес
Будівельні роботи на пляжі Сонячний, Херсонес

‒ Кримський міністр культури Аріна Новосельська стверджує, що підконтрольна Кремлю влада півострова готова показати стан об'єктів міжнародним спостерігачам. Раніше вона запевняла, що Росія не тільки не вивозить фонди кримських музеїв, а ще й доповнює їх. Що ви можете про це сказати?

Сердюк: Ми не можемо говорити про реальний стан пам'яток, не перевіривши всі факти. Тому моніторингова місія дуже потрібна. І участі в ній тільки міжнародних експертів було б недостатньо ‒ потрібна також участь українських експертів, які займалися номінуванням об'єктів і знають реальну ситуацію.

‒ 12 вересня фахівці Третьяковської галереї провели додаткове обстеження будинку мариніста Івана Айвазовського у Феодосії для його подальшої реставрації. Це теж порушення міжнародних конвенцій?

Сердюк: Я не знаю, наскільки таке дослідження є правомірним в принципі ‒ Третьяковська галерея не має функцій реставрації. Дослідження в такому випадку мали проводити представники реставраційних організацій.

‒ Сергію, що може змінити публікація звіту ЮНЕСКО?

Кот: Сама поява інформації в офіційних звітах ЮНЕСКО дуже важлива. Досі ми шукали інструменти впливу на ситуацію. Якщо об'єкт внесений до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, навіть попередній, це може змусити Росію хоч якось виконувати свої зобов'язання. Адже, згідно з міжнародними конвенціями 1954 року і протоколам 1954 і 1992 року, на окупованих територіях заборонені археологічні розкопки, реконструкція об'єктів культурної та історичної спадщини. Наше завдання ‒ привернути увагу ЮНЕСКО до невиконання Росією міжнародних документів і договорів, учасником яких вона є.

Сергій Кот
Сергій Кот

Треба сказати, вчені можуть на рік-два вивозити артефакти з країни, де діють спільні експедиції ‒ на наукову обробку, згідно із затвердженим списком, на умовах обов'язкового повернення. При цьому російські фахівці й раніше намагалися вивозити такі артефакти неофіційно, щоб не повертати їх.

Наше завдання ‒ привернути увагу ЮНЕСКО до невиконання Росією міжнародних документів і договорів, учасником яких вона є
Сергій Кот

​Сьогодні ж масштаби вивезення цінностей з Криму складно уявити, а відстежити, що саме вивозять, ми не можемо. Взагалі ще з часів СРСР знахідки в Криму мали б залишатися в місцевих музеях, а не вивозитися в той же Ермітаж, як це було в попередні роки. Ось він, результат розкопок російських археологів.

‒ Наскільки Україна взагалі може фіксувати те, що відбувається, наскільки своєчасна й адекватна її реакція?

Кот: На жаль, можливості держави в умовах окупації провести інвентаризацію того, що вивозиться за межі Криму і Севастополя, мізерні. Ми не можемо зібрати інформацію. Однак я неодноразово з 2014 року ставив питання про приєднання України до Другого протоколу Гаазької конвенції від 1999 року. Цей протокол чітко регулює механізми збереження культурної спадщини на окупованих територіях. Він передбачає створення наглядових органів за участю міжнародних представників і представників держави, чия територія окупована.

Оригінал публікації ‒ на сайті проекту «Крим.Реалії»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG