Доступність посилання

ТОП новини
20 Серпень 2018, Київ 02:37

Польський уряд потребує скандалів – історик про Хмельницького


Пам’ятник гетьманові Богдану Хмельницькому, Київ

Польські апеляції до антисемітських злочинів українців, можливо, вже припинилися б, якби Україна на них не реагувала, припускає історик Віталій Нахманович. Він зазначає також, що історична пам’ять не існує окремо від чинного порядку денного, а використовується для вирішення нагальних питань. У свою чергу, історик Олексій Сокирко зазначає: хоча Хмельниччина відзначилась злочинами проти євреїв, антисемітизм так і не став частиною її політики.

Євреї, Хмельницький і Гітлер: полякам не дає спокою історія | Ранкова Свобода. Частина 1
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Україні потрібно прописати власні історичні принципи для того, щоб протиставляти Польщі на всі її заяви відповідні документи, впевнений журналіст та історик Роман Кабачій.

Потрібно, щоб наші депутати, які голосують за певні рішення, вчилися історії
Роман Кабачій

«Коли в Польщі говорять про якийсь там «бандеризм», ми не можемо щось відповісти, ми не можемо довести певним чином на документах, що у нас, наприклад, немає в державній політиці того, що ми будуємо нашу державу на ідеології інтегрального націоналізму. Друге: потрібно, щоб наші депутати, які голосують за певні рішення, буквально вчилися історії. Як показує приклад останнього виступу прем’єра Польщі, замість того, щоб займатися економічною політикою, він займається історичною політикою», – прокоментував Кабачій.

Роман Кабачій
Роман Кабачій
Польща намагалась висунути Німеччині претензії за руйнування часів Другої світової війни. Німеччина не відреагувала, і тема якось ущухла
Віталій Нахманович

Історик та етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва Віталій Нахманович нагадує, що польський уряд висував історичні претензії не лише до України.

«Декілька років тому Польща намагалась висунути Німеччині претензії щодо компенсацій за втрати і руйнування часів Другої світової війни. Німеччина не відреагувала на це, і тема якось ущухла», – розповів Нахманович в ефірі «Ранкової Свободи». Він припускає, що саме відсутність реакції завадила розвиткові дискусії.

Якби Україна не відреагувала на польські дії, можливо, надалі польський уряд не розвивав би цю тематику
Віталій Нахманович

«Якби німці відреагували більш емоційно, більш гучно, може, подовжувалася б тема з німецькими компенсаціями. Якби Україна не відреагувала на якісь польські дії – я розумію, що це важко, не реагувати, бо там ці дії стосувались руйнування пам’ятників, але потенційно – можливо, надалі польський уряд не розвивав би цю тематику. Таке враження, що польський уряд потребує скандалів навколо історичної політики», – міркує історик і признається, що мотивація польських політиків йому не зрозуміла.

Під час лекції в польському місті Холмі прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що перші масштабні злочини проти євреїв відбулися, мовляв, саме під час повстання Хмельницького.

Історик-джерелознавець Олексій Сокирко називає інші дані: переслідування єврейського населення, за його словами, відбувалися в Західній Європі ще в Середньовіччі та на початку Нового часу. Натомість Річ Посполита, що об’єднувала в собі землі сучасних Польщі, Литви та історичну територію Русі, стала прихистком для юдеїв до свого розподілу у 18-му столітті.

Олексій Сокирко
Олексій Сокирко

Феномен «юдейського раю» створився саме в багатонаціональній Речі Посполитій, де від 30 до 40% юдеїв проживали на території руських, тобто українських, воєводств України-Русі
Олексій Сокирко

«Феномен «юдейського раю», як його іноді називали тодішні публіцисти, створився саме в багатонаціональній Речі Посполитій, де принаймні від 30 до 40% юдеїв проживали на території руських, тобто українських, воєводств України-Русі. Але ситуація почала змінюватися наприкінці 16-го століття, коли виразні антиюдейські позиції почала католицька церква», – згадує Сокирко.

Перші єврейські погроми на території сучасної Польщі, за його словами, відбулися у містах із великими єврейськими громадами: Вільні, Бресті, Кракові, Любліні тощо. Цей процес почався ще перед повстанням Хмельницького.

У подіях Хмельниччини загинуло близько 50 тисяч юдеїв
Олексій Сокирко

«Безумовно, кривавий вир Хмельниччини є знаковим і в історії юдейського народу, і в юдейській релігійній пам’яті. Ніде правди діти, за підрахунками єврейських істориків, юдейське населення Речі Посполитої напередодні Хмельниччини становило десь близько 150–180 тисяч осіб, і в подіях Хмельниччини загинуло близько 50 тисяч юдеїв», – констатує історик.

Жодний юдей не був виселений із території Гетьманщини, попри накази з Москви
Олексій Сокирко

Тим не менш, зазначає він, переслідування євреїв не вилилися в системну політику козацької держави ані за Хмельницького, ані пізніше, коли Гетьманщина підпорядковувалася Російській імперії.

«Жодний юдей не був виселений із території Гетьманщини, попри накази з Москви, а потім із Петербурга. Гетьманат засвоїв ту політику толерування єврейського населення, яка сповідувалась ще в період Речі Посполитої», – наголошує він.

Ми маємо більше приводів говорити про позитивні моменти, позитивний досвід співжиття, ніж про якісь негативні речі
Олексій Сокирко

Саме прецедент толерантного співіснування, переконаний Сокирко, мав би бути основою українсько-польського співіснування.

«Ми маємо більше приводів говорити про позитивні моменти, позитивний досвід співжиття, ніж про якісь негативні речі, які завжди трапляються між народами, які мають багатовікову спільну історію», – переконаний він.

Віталій Нахманович підкреслює, що історична пам’ять існує не у вакуумі, а як частина світогляду.

Віталій Нахманович
Віталій Нахманович

«Ані історична пам’ять, ані історична політика ні до чого не призводять, їх завжди використовують для вирішення якихось питань. Тому я не розумію, навіщо польський уряд вже декілька років поспіль веде таку агресивну та очевидно конфліктну політику. Звісно, завжди в історії двох народів, які жили поруч, а у випадку з євреями, українцями та поляками прямо на одній території, були різні періоди», – визнає науковець.

Не розумію, навіщо польський уряд веде таку агресивну та очевидно конфліктну політику
Віталій Нахманович

Однак він зауважує, що учасники дискусії можуть самі вирішувати, на яких епізодах спільного минулого акцентувати. Вибір Польщі, яку Україна вважає своїм найближчим європейським союзником, його дивує.

«Під час Помаранчевого майдану приїжджав Александр Квасневський і був тут посередником, під час останнього Майдану сюди приїжджав Лех Валенса, нас підтримував. Що сталося, чому Польща сьогодні вирішила вести історичні війни свідомо? Ось це є основне питання, а не те, що відбувалося за часів Хмельницького», – вважає Віталій Нахманович.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG