Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2018, Київ 07:08

Україна у 2017 році використала 47% грошей, який надавав ЄС на важливі проекти – Оксана Юринець


Архівне фото. Пункт пропуску на польсько- українському кордоні «Медика-Шегині». Квітень 2017 року

Причиною черг на кордоні України з Європейським союзом більшість експертів називають недостатню кількість пунктів пропуску. Однак минулого року Україна використала менше від 50% фінансування, яке виділив Європейський союз на численні проекти, зокрема і на модернізацію пунктів пропуску на українсько-польському, румунському, словацькому кордонах. Про це заявила в коментарі Радіо Свобода Оксана Юринець, голова підкомітету з питань регіонального й транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.

Чотири роки тому Європейський союз заявив про те, що готовий фінансово допомогти Україні поліпшити інфраструктуру на пунктах пропуску на польському, румунському, словацькому кордонах. Про те, що Україна отримає грант від ЄС на суму 30 мільйонів на розвиток і модернізацію автомобільних пропускних пунктів «Красноільськ» і «Дяківці» (на кордоні з Румунією), «Рава-Руська», «Устилуг-Зосин», «Краковець», «Шегині» і «Ягодин» (на кордоні з Польщею), «Ужгород-Вишне Німецьке» (на кордоні зі Словаччиною), «Лужанка-Берегшурань» (на кордоні з Угорщиною) повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ще у січні 2016 року.

Зі свого боку, Україна зобов’язалася виконати всі умови спільного фінансування і прозорості використання грошей. Мова йшла про збільшення автомобільної спроможності, а це будівництво додаткових смуг руху на пунктах пропуску, покращення митного і прикордонного контролів, забезпечення сучасним обладнанням. У першій половині цього року мали б запрацювати два нові пункти пропуску на українсько-румунському кордоні «Дяківці-Раковець» і «Красноїльськ – Вікову де Сус», про це місяць тому заявили керівники МЗС України і Румунії на зустрічі у Чернівцях.

Архівне фото. Пункт пропуску на польсько- українському кордоні «Медика-Шегині». Квітень 2017 року
Архівне фото. Пункт пропуску на польсько- українському кордоні «Медика-Шегині». Квітень 2017 року

Однак за інформацією Reuters, Євросоюз закриває проект оновлення шести прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною. За даними агентства, на кінець 2017 року жоден із них не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування на суму близько 30 мільйонів євро. Причиною один із чиновників ЄС називає помилки, перевитрати грошей за участі місцевих чиновників і підрядників.

«Була перспектива транскордонної програми 2014 року – Польща- Білорусь-Україна, Угорщина-Словаччина-Україна, Румунія-Молдова-Україна. У рамках цих програм Державна фіскальна служба України подалась на шість проектів, які мала реалізувати не пізніше від 31 грудня 2016 року. Всі строки стали безнадійними 1 січня 2017 року. Схема розподілу європейських коштів така: 30% надходить грошей і аудит, наступні 30% – аудит, і знову те саме, а 10% ДФС України мав закласти своїх грошей з українського бюджету і закрити об’єкт. Після того ЄС повертає тих 10%. Це єдине правило для всіх, кому надають грант. Зробили щось інше. Для чиновників фінансування припинилось із ЄС 31 грудня 2016 року. Коли не проведений аудит і не відзвітували за першу суму коштів – 30%, то кошти повертають ЄС», – пояснює ситуацію голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Оксана Юринець не має офіційного підтвердження з Брюсселя про закриття проекту з відновлення шести пунктів пропуску і з’ясовує ситуацію. За її словами, під час будівництва пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні було порушення щодо використання грошей і про це мовилось під час багатьох зібрань.

Оксана Юринець
Оксана Юринець

Будь-які кошти, які приходять із ЄС, вимагають прозорості і цільового використання. Будь-які закони впираються у погодження, якщо це державна програма, то у 5-8 міністерств. Одне міністерство не погодило – проект зупиняється

«Там є проблема з підрядником і попередній голова ДФС Насіров звільнив цілий відділ, 30 осіб. Україна винна в цій ситуації, бо підрядником, через систему ProZorro, була фірма, яка не надала актів про виконані роботи, і ДФС не може оплатити. Фірма подала до суду, суд програла. ДФС виглядає заручником, бо роботи до кінця не завершені, а виконані на 80-85%. Будь-які кошти, які приходять із ЄС, вимагають прозорості й цільового використання. Станом на сьогодні є невиконання зобов’язань Міністерством фінансів, як і, в свою чергу, підрядником. Ми намагаємось залучати гроші в Україну, це довгі перемови парламентського комітету, зустрічі, а Україна минулого року використала лише 47% грошей, які надавав ЄС, а це і на житло для переселенців, і на модернізацію кордону. Ми маємо проблему з тим, як би не працював, як би не притягував гроші, а освоєння залежить від окремих структур, а це фіскальна служба і міністерства. Будь-які закони впираються у погодження, якщо це державна програма, то у 5-8 міністерств. Одне міністерство не погодило – проект зупиняється», – каже Оксана Юринець.

Роботи на двох пунктах пропуску на українсько-румунському кордоні виконувала фірма «Енергомонтажвентиляція». За інформацією Державної фіскальної служби, цій компанії не заплатили, бо та не надала документів, що підтверджують завершення роботи.

Пункт пропуску «Краковець» (архівне фото)
Пункт пропуску «Краковець» (архівне фото)

Фіскальній службі не відомо про закриття проекту ЄС

Водночас ДФС заявила, відповідаючи на запит Радіо Свобода, що не має інформації про закриття Євросоюзом проекту модернізації прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною. А наприкінці минулого року надіслала фінальний звіт про стан реалізації проектів до Спільного технічного секретаріату ЄС. На сьогодні очікують зворотної інформації, тому про припинення проектів і необхідність повернення грошей говорити сьогодні передчасно й некоректно, наголошують у ДФС.

Сьогодні Україна бере участь у кількох транскордонних проектах щодо оновлення кордону з ЄС, спільно фінансуючи їх. Велику частину грошей витратили, але модернізацію жодного з кордонів не завершили. Мова йде про збільшення пропускної спроможності на чинних пунктах пропуску українсько-польського кордону – «Краковець», «Рава-Руська», «Шегині», що у Львівській області. Але якихось кращих змін при перетині кордону подорожувальники не відчувають, вистоюючи годинами в довжелезних чергах. Роками люди нарікають на жахливу дорогу (а радше, на її відсутність) до пункту пропуску «Грушів-Будомєж».

У разі закриття Євросоюзом проекту осучаснення кордону Кабінет міністрів України має повернути Європі гроші через непрофесійність українських чиновників.

Архівне фото. Майбутній пункт пропуску «Мальховіце-Нижанковичі» на польсько-українському кордоні, 22 жовтня 2017 року
Архівне фото. Майбутній пункт пропуску «Мальховіце-Нижанковичі» на польсько-українському кордоні, 22 жовтня 2017 року

«Ми пропонували інший механізм співпраці з ЄС. Якщо б при децентралізації була можливість використання коштів не центральними органами влади, не Міністерством фінансів, а місцевими органами влади, це було б простіше і було б з кого спитати», – зауважила Оксана Юринець.

Польща заявила про те, що виділить частину від необхідної суми для будівництва автомобільного й пішого переходів Нижанковичі-Мальховіце, що на Львівщині. Тиждень тому була чергова двостороння зустріч у Жешуві. Вже погоджені всі проблеми і тепер питання в тому, як Україна дасть собі раду і чи виконає всі домовленості.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG