ЄС позитивно оцінює зміни в транспортній інфраструктурі України і готовий долучитися до будівництва нових залізничних та автомобільних шляхів. Такі заяви зробили після переговорів міністр інфраструктури України Володимир Омелян та генеральний директор з питань мобільності й транспорту Єврокомісії Хенрік Хололей. Український посадовець не виключає, що перші ділянки залізничної колії європейського стандарту з’єднають Україну та ЄС уже цього року. Представник Єврокомісії, зі свого боку, закликав український парламент працювати ефективніше, щоб прискорити перебіг транспортних реформ. Українські ж експерти називають будівництво нових шляхів «непідйомним для України», і ставлять реалізацію цих проектів у залежність від того, наскільки потужним буде їхнє співфінансування з боку ЄС.
Українські транспортні проекти «Євроколія» і Go Highway, які мають сполучити Україну з її сусідами-членами ЄС сучасними автобанами й залізницею, може частково профінансувати ЄС. Таку заяву зробив міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час спільного брифінгу з гендиректором з питань мобільності й транспорту Єврокомісії Хенріком Хололеєм, що відбувся після їхніх переговорів.
«Україна є пілотним майданчиком у плані транспортної співпраці з ЄС… Нещодавно ми дізналися, що один з інструментів ЄС готовий сьогодні фінансувати частину Go Highway – нашого проекту, який об’єднає Балтику і Чорне море. Також розглядається можливість співфінансування «Євроколії», яка буде заходити до України», – сказав Омелян.
Пізніше готовність ЄС інвестувати у ці проекти підтвердив і Хенрік Хололей.
Проект «Євроколія» передбачає будівництво залізничної колії шириною 1435 міліметрів, типової для більшої частини ЄС і найпоширенішої у світі. Наразі основні залізниці України мають ширину 1520 міліметрів, і тому українські потяги не можуть перетинати кордон з ЄС без заміни ходової частини на ту, яка відповідає євростандартові.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода Омелян додав, що на першому етапі проект «Євроколія» передбачає з’єднання коліями європейського стандарту Львова і Мукачева з кордоном Євросоюзу.
«Цей етап ми можемо реалізувати у 2018 році», – запевнив посадовець.
Другим етапом, за його словами, є сполучення коліями європейського стандарту Львова, Києва та Одеси.
Зі свого боку, Хенрік Хололей наголосив, що ключовими для плідної співпраці України та ЄС у питаннях транспорту є ухвалення парламентом понад 40 нормативних актів, які запровадять в Україні європейські стандарти в цій галузі згідно з Угодою про асоціацію України з ЄС.
«На жаль, торік низка важливих законопроектів пройшла повз парламент. Але ми мали низку зустрічей з урядом, зі спікером парламенту, тож я сповнений оптимізму», – сказав Хололей.
Водночас він покладає великі надії на ухвалення Національної транспортної стратегії України, яку можуть затвердити найближчим часом, і яка, вважають у Єврокомісії, поліпшить умови транспортної співпраці між Україною та ЄС.
Проекти сучасних автомобільних магістралей та залізниці європейського зразка є привабливим проектом, який, проте, Україна не здатна реалізувати самотужки, визнає експерт Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв.
За його словами, спершу треба оцінити пасажиропотік і термін окупності для нових шляхів, а також зрозуміти, яку частку фінансування ЄС бере на себе, і аж тоді починати (або ж не починати) проектування і будівництво.
«Ви розумієте, фактично треба буде прокласти ще одну колію. Для України це непідйомний проект, якщо вона спробує зрушити його сама. Ми не можемо профінансувати ту інфраструктуру, що вже є, яка зношена і потребує оновлення. Тож будувати нове – недоречно, а добудувати – малоймовірно», – пояснює експерт.
«Маємо розуміти, наскільки доцільною є ця залізниця, від Львова до ЄС. Якщо ідеться про вантажне сполучення, то простіше й далі переносити вагони на інші колісні платформи. Пасажирські перевезення – інше питання. Треба оцінити пасажиропотік і окупність проекту. Коли стануть відомі приблизна вартість і термін окупності, ми можемо зрозуміти, яка частка фінансування з боку ЄС зробить цей проект реальним», – додає Ісаєв.
11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «Шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування), а у вересні минулого року набрала чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною та ЄС.
