Доступність посилання

ТОП новини
25 Травень 2018, Київ 04:36

Перевернути прапор. Український стяг: історія та версії


Перевернутий синьо-жовтий. Правда чи міф? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:02 0:00

Перевернутий синьо-жовтий. Правда чи міф? (відео)

Український синьо-жовтий прапор. Скільки йому років? Як він має виглядати? І чи не потрібно перевернути його, щоб синя смужка була знизу? Відповіді шукали в «М+».

У 2007 році, тоді ще прем’єр-міністр Віктор Янукович пише книгу. Після незабутнього «Проффесора» й Анни Ахмєтової, Янукович робить наукове відкриття і в царині державних символів. Поруч із ним на обкладинці книги прапор. Але зображений – вверх ногами. За це громадськість його одразу ж засуджує. Але дехто й підтримує. Мовляв, саме так має виглядати український прапор. Жовта лінія зверху, синя – знизу. Тож яким повинен бути український прапор?

Лицар у золотих шатах

Починаючи з 16-го століття, запорізькі козаки час від часу використовували синьо-жовті хоругви, а вже з початку 18-го вони почали переважати. Такі прапори часто виготовляли з синього полотнища із нашитим на ньому лицарем у золотих шатах.

Сучасний синьо-жовтий прапор вперше публічно з’явився 22 квітня 1848 року у Львові. Під час революційної «Весни народів».

Саме після цього синьо-жовтий стяг набуває все більшої популярності, а після революції в Російській імперії 1905 року його почали використовувати по всій Україні.

У 1917–1921 роках, під час Української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки. Тоді ж (у січні 1918-го) був затверджений і порядок кольорів – у законі про флот УНР.

«... Прапором української військової фльоти є полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах».

На деяких чорно-білих фото може здатися, що прапор зверху жовтий, а знизу синій. Таке зображення з’являлось через недосконалу техніку. Насправді на більшості світлин прапор таки синьо жовтий. Це підтверджується і документами, і спогадами очевидців.

Солдати Української Галицької армії з синьо-жовтим прапором (синій колір на чорно-білих фото з початку ХХ столвття відображався світлішим від жовтого)
Солдати Української Галицької армії з синьо-жовтим прапором (синій колір на чорно-білих фото з початку ХХ столвття відображався світлішим від жовтого)

Пізніше – в 1938-1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, в 1941 році – Української Держави, яку щоправда одразу ліквідували.

Стяг у підпіллі

В Радянські часи синьо-жовтий стяг лишався у підпіллі, а його використання і навіть зберігання могло каратись ув’язненням.

Незважаючи на це, у 1950–1980-х роках КДБ регулярно фіксував вивішування стягу.

Наприклад, у травні 1966 року сантехнік Георгій Москаленко та зварювальник Віктор Кукса, замість скинутого і порваного червоного прапора, підняли над будівлею Київського інституту народного господарства синьо-жовтий. На прапорі був напис: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито». Невдовзі Куксу і Москаленка арештували і ув’язнили у таборах суворого утримання.

Вперше публічно за радянських часів синьо-жовтий прапор підняв Юрко Волощак. Це сталося 26 квітня 1989 під час мітингу-вшанування річниці Чорнобильської катастрофи у Львові.

А вже через 2 роки – в серпні 1991-го група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійну залу Ради. Синьо-жовтий стяг став офіційним прапору незалежної української держави.

Але все ж, чи потрібно перевертати прапор?

Плакат 1917 року: «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»
Плакат 1917 року: «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»

Такий порядок кольорів – чи не основна причина «нещасть» України, говорять прибічники їдеї «перевертання». Пояснюють: перевернутий прапор – міжнародний символ біди. А ще аргументують цю ідею… феншуєм. Та найчастіше – історією.

Дійсно, порядок смужок довго був невизначеним, тож використовували обидва варіанти. Але: починаючи з 1848 року поступово почав переважати синьо-жовтий.

А потім саме такий варіант вибрали і закріпили українські держави ХХ століття – УНР, ЗУНР, Карпатська Україна, Гетьманат та інші.

Синьо-жовті і червоно-чорні прапори на мітингу Народного руху України із закликами до розпуску Верховної Ради, відставки уряду і вимогами про вихід України зі складу СРСР. Київ, 30 вересня 1990 року
Синьо-жовті і червоно-чорні прапори на мітингу Народного руху України із закликами до розпуску Верховної Ради, відставки уряду і вимогами про вихід України зі складу СРСР. Київ, 30 вересня 1990 року

Жалобна процесія у столиці тоді ще СРСР, на якій майорять і українські прапори (синьо-жовті та червоно-чорний), в пам'ять про загиблих у дні серпневого путчу. Москва, 24 серпня 1991 року. Українці брали активну участь в масових акціях у Москві, які, в кінцевому результаті, призвели до розпаду радянської імперії. Зокрема, із 1989 року в Москві діяла організація з назвою «ОУН-РУХ»
Жалобна процесія у столиці тоді ще СРСР, на якій майорять і українські прапори (синьо-жовті та червоно-чорний), в пам'ять про загиблих у дні серпневого путчу. Москва, 24 серпня 1991 року. Українці брали активну участь в масових акціях у Москві, які, в кінцевому результаті, призвели до розпаду радянської імперії. Зокрема, із 1989 року в Москві діяла організація з назвою «ОУН-РУХ»

Помаранчева революція. Майдан Незалежності в Києві, 28 грудня 2004 року
Помаранчева революція. Майдан Незалежності в Києві, 28 грудня 2004 року

Революція гідності, Київ, майдан Незалежності, 26 листопада 2013 року
Революція гідності, Київ, майдан Незалежності, 26 листопада 2013 року

Бійці МВС України із прапорами України під час церемонії відправки на Донбас у зону збройного протистояння з російськими гібридними силами. Харків, 30 січня 2015 року
Бійці МВС України із прапорами України під час церемонії відправки на Донбас у зону збройного протистояння з російськими гібридними силами. Харків, 30 січня 2015 року

Монумент Незалежності – тріумфальна колона в Києві, присвячена Незалежності України
Монумент Незалежності – тріумфальна колона в Києві, присвячена Незалежності України
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG