Соцвиплати для кримчан «через Москву»: про нюанси бюрократії на материковій Україні

Артем Лаптієв

Після анексії українського Криму Росією на материковій Україні виникла проблема невиплат соціальної допомоги кримчанам-переселенцям, зазначають українські правозахисники. За їхньою інформацією, українські чиновники звертаються до російської сторони, щоб дізнатися «хто» й «що» отримував у Криму. Якщо такі виплати проводилися, то кримчанину відмовляють у матеріальній підтримці. Українські відомства не заперечують, що запитують у Росії інформацію про виплати на території Криму, проте стверджують, що роблять це «відповідно до законодавства». Крим.Реалії з'ясовували питання соцвиплат для кримчан-переселенців.

Прийшовши за соцвиплатами, переселенець з Криму стикається на материковій Україні з проблемою: українські чиновники вимагають підтвердження, що той не отримував їх на анексованій території. Якщо така допомога здійснювалася, каже юрист української Гельсінської спілки з прав людини Ганна Рассамахіна, то чиновники «з легкістю» можуть відмовити.

«Міністерство соціальної політики в односторонньому порядку встановило порядок соціальної виплати. Припускаю, що вони надіслали всім листи: «тепер ми робимо так» без жодної вказівки на законодавство. Встановили, що допомога не призначається, поки не надішлють запит до Криму через Москву», ‒ говорить юрист.

Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко вважає, що українську державу не повинні цікавити отримані кримчанами кошти від підконтрольної Кремлю влади.

«Наприклад, я отримую в Криму якісь гроші. Але я – громадянин України, я маю право отримати цю виплату в Україні. Те, що платить мені окупант, ‒ це їхні проблеми, а не України», ‒ вважає Тимочко.

На його думку, порівнювати виплати від підконтрольної Кремлю влади з українськими не варто. Наприклад, говорить він, виплати на дитину на материковій Україні значно вищі, ніж в анексованому Криму.

Київ-Москва-Сімферополь

Документи, видані на території анексованого Криму, недійсні, говорить Тимочко. Тому, щоб не порушувати українське законодавство, Пенсійний фонд України та Управління соціального захисту надсилають запити щодо необхідної інформації в обхід Криму ‒ через Москву.

У Пенсійному фонді України у відповідь на інформаційний запит Крим.Реалії підтвердили, що мають листування з Росією. При цьому у відомстві уточнили, що вони не спілкуються з підконтрольною Москві владою на півострові.

«Пенсійний фонд України надсилає запити до відповідних російських органів про витребування пенсійних справ осіб, які живуть на території Автономної Республіки Крим та Севастополя, які подали заяву та відповідні документи для отримання пенсії, відповідно до законодавства України», ‒ йдеться в документі.

Тимочко зазначає, що Пенсійний фонд України керується міжнародним договором «Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13 квітня 1992 року. Згідно з цією угодою, продовжує він, українець, котрий переїхав жити до Росії, може попросити про отримання соцвиплат від цієї держави. Те саме можуть зробити й росіяни, які перебралися до України. Але дія цього документа, за словами Тимочка, не може поширюватися на окуповані території.

«Цей договір працює тільки на суверенній території України та Росії. Але з'являється територія, де Росія каже: «Це моя територія (Крим ‒ ред.)». І вони застосовують закон, хоча це українська територія. Пенсійний фонд України спілкується з Росією щодо півострова, хоча вони не мають права робити запити щодо своєї території», ‒ говорить він.

Управління соціального захисту в Оболонському районі Києва, яке, за інформацією правозахисників, також робить запити щодо інформації про виплати, не підтвердило й не спростувало свого листування з Росією або підконтрольною Кремлю владою півострова.

На інформаційний запит Крим.Реалії відомство відповіло, що працює «тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України».

У свою чергу Міністерство соціальної політики України заперечує, що давало будь-які інструкції Пенсійному фонду та Управлінню соціального захисту про надсилання запитів до Росії про отримання соціальних виплат кримчанами, йдеться у відповіді на запит Крим.Реалії.

Судові позови

За словами юристів Рассамахіної та Тимочка, налічується близько трьох тисяч кримчан, які звернулися на материковій Україні за отриманням соцвиплат. Українська Гельсінська спілка з прав людини вже веде кілька судових справ, щоб «узаконити їх без зайвих документів».

«У нас близько п'яти стратегічних справ, які ми якісно ведемо в суді. Суди йдуть у різних справах: щодо матерів, втрати годувальника, пенсіонерів тощо. Поки справи йдуть на нашу користь. Три тисячі кримчан-переселенців, які зіштовхнулися з такою проблемою ‒ це дуже багато», ‒ зазначає Тимочко.

Він також підкреслює, що українські чиновники, надсилаючи запити до Росії та Криму, розголошують персональні відомості заявника.

«Якщо вони надсилають запит, то роблять це з надлишковими відомостями: вказують рік народження, місце проживання в Криму та Києві. Тепер Росія знає, куди ти переїхав», ‒ розповідає юрист.

За його словами, це є неприпустимим для кримчан. Серед клієнтів правозахисників є активісти й учасники бойових дій, які обурюються, «чому оприлюднюють наші відомості, якщо це небезпечно для нас».

Пенсійний фонд України на запит Крим.Реалії відповів, що вони надають з інформації про кримчан тільки прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, вид пенсії та колишнє місце проживання пенсіонера. В управлінні ж соціального захисту в Оболонському районі Києва не відповіли на це запитання.

У свою чергу Міністерство соціальної політики України повідомило, що ініціювало службову перевірку в відомствах щодо оприлюднення особистих відомостей громадян України.

«З метою недопущення порушення чинного законодавства міністерство звернулося до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення в обласні, Київську міську державну, Донецьку та Луганську військово-цивільні адміністрації з відповідним листом», ‒ йдеться у відповіді відомства на запит Крим.Реалії.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії