Доступність посилання

ТОП новини
18 Червень 2018, Київ 01:28

Розробник «Новачка»: «В Москві були впевнені, що слідів не знайдуть»


Віл Мірзаянов

Як британські слідчі встановили речовину, якою отруїли колишнього полковника ГРУ Росії Сергія Скрипаля? І чому російські офіційні особи постійно вимагають від Лондона «діяти суворо відповідно до Конвенції про заборону хімічної зброї»?

Пояснює фахівець з хімічної зброї Віл Мірзаянов, який у 1992 році першим розповів журналістам про існування класу надтоксичних отруйних речовин «Я підозрював, що щось подібне може статися, тому домагався включення «Новачка» в список офіційно заборонених хімічних сполук»(російською Новичок).

– Ви брали участь у розробці хімічних отруйних речовин нервово-паралітичної дії, відомих як «Новачок». При цьому ви стверджуєте, що подібної зброї немає і ніколи не було в жодної країни світу, крім Росії. Як британські слідчі встановили, яка саме речовина була використана для отруєння Сергія Скрипаля?

– Для того, щоб встановити, який «препарат» був використаний в цьому випадку, вам необхідно мати доступ до потужного мас-спектрометру з високою роздільною здатністю, в «бібліотеці» якого є спектри всіх відомих на сьогодні сполук. Узята проба порівнюється з уже відомими – і комп'ютер вказує спектр з 96-відсотковою ймовірністю. Тобто помилки тут бути не може.

– Але для цього у слідчих повинен бути якийсь зразок?

– Це звичайні процедури. Можна взяти кров, сечу, екстрагувати зразок з одягу за допомогою розчинників. Є багато способів.

– Російські офіційні особи неодноразово заявляли, що хімікат, використаний для отруєння екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля, могли виготовити в інших країнах, в тому числі у Великій Британії.

– Англійці цілком могли синтезувати його на основі тих формул, які я опублікував у своїй книзі, що вийшла в світ у 2008 році (State Secrets: An Insider's Chronicle of the Russian Chemical Weapons Program Secrets – ред.). Кожна країна самостійно дбає про свою безпеку, і в рамках вивчення можливих загроз можна було створити зразок.

Тому дослідні зразки могли бути у багатьох країн, але виробництво було налагоджене лише в СРСР і Росії.

– Ви опублікували ці формули повністю?

Я підозрював, що щось подібне може статися, тому, починаючи з 1992 року, домагався включення «Новачка» в список офіційно заборонених хімічних сполук

– Повністю. Я підозрював, що щось подібне (до замаху на Сергія Скрипаля – ред.) може статися, і тому, починаючи з 1992 року, домагався включення «Новачка» в список офіційно заборонених хімічних сполук. Але це може зробити тільки Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), погодивши з усіма державами-учасницями Конвенції.

Після того, як моя книга була опублікована, ця проблема обговорювалася на одному із засідань в штаб-квартирі ОЗХЗ і, наскільки мені відомо, ніякого рішення прийнято не було.

– Глава МЗС Росії Сергій Лавров, відповідаючи на претензії британської сторони, звинуватив Лондон у недотриманні вимог Конвенції із заборони хімічної зброї.

– ОЗХЗ якраз в рамках цієї Конвенції може працювати тільки з речовинами, які є в списку заборонених. «Новачка» в цьому списку немає, і, отже, штаб-квартира цієї організації не має методики з розпізнавання препарату».

– Вперше ви заявили про існування «Новачка» в 1992 році. Цю зброю могли відтоді вдосконалити? Чи можливо, що мова не йде про інші сполуки зі схожими характеристиками?

«Новачок» відрізняється від усіх без винятку нервово-паралітичний газів тим, що в його основі лежить сполучення фосфору й азоту

– Удосконалити, зрозуміло, могли, але «скелет» препарату залишається незмінним. «Новачок» відрізняється від усіх без винятку нервово-паралітичний газів тим, що в його основі лежить сполучення фосфору й азоту. Всі інші отруйні речовини такого сполучення не мають, тому «Новачок» – це принципово новий клас.

– Новачок» був створений в Державному науково-дослідному інституті органічної хімії і технології (ГСНІІОХТ) ще в кінці 1980-х. Працюючи над цим проектом, ви припускали, що він може бути використаний в таких випадках, як «справа Скрипаля»?

За радянських часів ми завжди працювали разом з КДБ

– За радянських часів ми завжди працювали разом з КДБ. Коли Маркова (болгарський письменник Георгій Марков, убитий в Лондоні в 1978 році – ред.) вбили, то в нападі був використаний рицин, отриманий в нашій лабораторії. Але знаряддями вбивства ми не займалися, для цього у КДБ була своя власна лабораторія.

– Російські офіційні особи стверджували, що створений вами «препарат» міг опинитися в республіках колишнього СРСР. Як джерело походження, наприклад, називали Грузію і Узбекистан.

Якщо десь в республіках і був чистий «Новачок», він вже давно розклався

– Це пусті балачки. Радянський Союз розвалився 27 років тому, і якщо десь в республіках і був чистий «Новачок», він вже давно розклався і не годиться як зброя.

Будь-яка хімічна отруйна речовина розкладається, і не існує сполуки, яка зберігала б свої властивості протягом тривалого часу. Впродовж першого року втрачається 2 відсотки, другого – 3, а продукти розкладання, які утворюються, прискорюють процес розпаду. Саме тому зберігання і утилізація отруйних речовин – це велика проблема, яка, до того ж, обходиться дорожче, ніж виробництво.

– Ви говорили, що під час замаху на Скрипаля та його дочку могли використати бінарну зброю ...

– Так. Саме через складнощі в зберіганні та утилізації зараз ніхто не буде виробляти так званий «кінцевий продукт». Вироблятимуть компоненти, відносно нешкідливі окремо «складові частини», які з’єднуються безпосередньо перед застосуванням.

– І таке виробництво можна приховати?

Виробництво так званих «напівпродуктів», які є компонентами бінарної зброї, може вестися цілком офіційно

– Так. Наприклад, одночасно з розробкою перспективної речовини, коли вже проходять поетапні випробування, розробляється сільськогосподарський пестицид, за своїми характеристиками здебільшого повторює цю речовину. Тобто, виробництво так званих «напівпродуктів», які є компонентами бінарної зброї, може вестися цілком офіційно. На якомусь підприємстві можуть виконувати план з виробництва пестицидів, навіть не підозрюючи, що насправді виробляють хімічну зброю.

– З вашої точки зору, наскільки легко було провезти подібні речовини через кордони і потім використовувати їх?

– Це не дуже складно. Потрібні дві скляні ампули, будь-який агент для створення високого тиску, наприклад, легкий летючий бензин. Ампули перед застосуванням потрібно розбити, а речовини, які змішаються, створять потрібну суміш. Потім, як аерозоль, її можна розпорошити. Але це дуже грубий варіант, і я впевнений, що в ФСБ могли придумати більш витончений спосіб.

– Ви вважаєте, що замах на екс-полковника Скрипаля був «підкреслено демонстративним». Тобто, виконавці заздалегідь розраховували на те, що сліди «Новачка» знайдуть?

В Москві були впевнені, що слідів речовини ніхто не знайде

– Я так не думаю. Це – дійсно демонстративна розправа, але на мій погляд, в Москві були впевнені, що сліди речовини ніхто не знайде. Цього «препарату» офіційно не існує, він не згадується ні в одному зі списків Організації із заборони хімічної зброї. Майже 30 років ніхто не займався його розробкою. Для мене очевидно, що в Москві розраховували на те, що їх ніхто не зловить.

– Але формулу «Новачка» ви опублікували ще вісім років тому ...

– Я не знаю, чи бачили в ФСБ мою книгу. Можливо, в одному з управлінь її прочитали, а в іншому, яке готувало замах, про це нічого не чули.

– Після інциденту з Сергієм Скрипалем до вас зверталися представники ОЗХЗ або будь-яких міжнародних організацій?

– Ні, до мене ніхто не звертався, окрім журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG