1 квітня завершився черговий етап е-декларування для посадовців та державних службовців. Цього року цей обов’язок покладений і на активістів антикорупційних організацій. Попри заклики з боку європейських партнерів та США, Верховна Рада цю норму так і не спромоглася скасувати. Чому активісти виступали проти декларування? Чи були складнощі з подачею декларацій? Радіо Свобода зібрало все найцікавіше із соцмереж.
У березні 2017 року парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для громадських активістів та громадян, які «залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції». Ці норми критикувалися як громадськістю, так і міжнародними партнерами.
Ба більше, тривалий час не було зрозуміло, хто в принципі підпадає під визначення «громадський активіст» та яким повинен бути його зв’язок із антикорупційною діяльністю. І коли пояснення все ж з’явилось, у захваті були не всі:
У роз’ясненнях, які надає НАЗК 29 березня, уже йдеться про те, що е-декларації не зобов’язані подавати співробітники антикорупційних органів, які не беруть участі у сфері запобігання корупції. Тобто прибиральники та постачальники корпоративних обідів декларувати свої статки не зобов’язані.
Міжнародна реакція
США активно закликали український уряд скасувати зобов’язання подавати е-декларації антикорупційними активістами.
«Система декларування активів в Україні повинна забезпечувати звітність державних службовців і не створювати непотрібних тягарів і тиску на громадянське суспільство. Цей каральний закон спрямований на тих осіб, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні», – йдеться у заяві Державного департаменту США, оприлюдненій 30 березня.
З різкою критикою виступив і європейський комісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган: «Відмова від скасування цієї норми, яка поширює на громадських активістів зобов'язання держслужбовців, суперечить європейським прагненням України».
То чому ж не скасували?
Президент Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада скасувала e-декларування для громадських активістів, які займаються протидією корупції. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував призначити дату голосування на 3 квітня – тобто вже після того, як всі подадуть декларації.
Як подавали
Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін відзвітував про подання декларації, додавши, що декларації подають далеко не всі:
Багато з тих, кому довелось подавати декларації, нарікали на технічні несправності та інші перешкоди, які траплялись на шляху:
Це вже стандартно і зовсім не дивує – сайти «лягають», коли починається наплив охочих здати декларацію.
При цьому багато активістів звітували про подачу своїх декларацій перед своїми читачами у соцмережах.
«Сьогодні вранці прокинулася з відчуттям дикого приниження. У мене немає нічого», – пише активістка та телеведуча Юлія Банкова про свою декларацію.
Подібні записи у соцмержах – не рідкість:
Страшна помста?
Багато хто почав шукати причини, чому уряд не скасував норму декларування для громадських активістів та громадян які «залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції».
Журналіст та громадський активість Сергій Іванов написав: «Як член громадської організації я мушу складати е-декларацію. Ця вимога – помста небайдужим громадянам від депутатського корпусу за викриття їх статків у минулому році».
Політолог Михайло Басараб не повинен заповнювати декларацію, але все одно називає подачу декларацій активістами «помстою».
Також закон називали «антиконституційним».
Були й ті, хто подав декларацію спокійно й без нарікань. Того ж очікують від високопосадовців.
Хто виступив за декларування для активістів?
Були й ті, хто вступав у суперечки через декларування, мовляв, якщо нема чого приховувати, то чому б не подати декларацію?
Ну, і як 1 квітня без жартів?
У Національному агентстві з питань запобігання корупції вважають, що третій етап електронного декларування відбувся. Про це на брифінгу опівночі 1 квітня заявив голова НАЗК Олександр Мангул.
«Від 1 січня до 1 квітня відбувся черговий етап е-декларування. На сьогодні подано понад 816 тисяч декларацій за 2017 рік. 10 квітня НАЗК проведе своє засідання, на якому ухвалить рішення щодо повної перевірки декларацій топ-чиновників», – зазначив голова НАЗК.
