Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2018, Київ 01:11

Як на панщину: цього року у перший клас можуть приймати за «пропискою»


Київ – Міносвіти пропонує зараховувати першокласників у першу чергу до шкіл, за якими закріплений будинок, в якому ті зареєстровані. До інших шкіл натомість можна потрапити «за наявності вільних місць». Проект такого наказу МОН проходить узгодження у Міністерстві юстиції, але правозахисники закликають його відкликати, вбачаючи там дискримінацію та корупційні ризики. Зокрема, на їхню думку, порушується право на освіту внутрішніх мігрантів та людей без реєстрації. Водночас батьки першокласників скаржаться на непрозорість та незрозумілий принцип цього територіального розподілу, через що найближчі школи все одно залишаються недоступними для їхніх дітей.

Про наміри скасувати співбесіду і конкурс для вступу до першого класу у Міносвіти оголосили на початку весни. Міністр Лілія Гриневич 6 березня анонсувала громадське обговорення проекту наказу МОЗ, яким першочергове право на зарахування до школи мають першокласники, які або живуть за адресою, що закріплена за певною школою, або мають братів та сестер, що навчаються у цій школі, або їхні батьки там працюють. Водночас інші діти можуть піти туди навчатись тільки «за наявності вільних місць».

Між тим, правозахисники називають таку норму дискримінаційною, а вимоги – надмірними. За словами Людмили Янкіної з «Центру інформації про права людини», перелік документів, яким батьки мають довести право своєї дитини навчатися у конкретній школі, є вичерпним: це або штамп про реєстрацію місця проживання у паспорті когось із батьків, або довідка про реєстрацію, або витяг з Єдиного державного реєстру, або нотаріально засвідчений договір про оренду, хоча останній за українським законодавством не є обов’язковим для винайму житла.

«На наше переконання, нова школа повинна починатися не з питання територіальної належності, а з питання якості освіти та обладнання шкіл таким чином, аби ті ставали конкурентними відносно інших шкіл», – переконана вона.

Окрім того, за словами Янкіної, незрозумілим залишається принцип, за яким відбувається це закріплення будинків за тією чи іншою школою: одна з них може обслуговувати кілька будинків, інша – кілька вулиць.

Артем Чапай
Артем Чапай

Про це говорить також український журналіст і письменник Артем Чапай, який цього року вестиме свою дитину до першого класу. За словами чоловіка, ті школи у Києві, куди раніше був великий конкурс на вступ, зараз чомусь мають значно менші закріплені території.

Школа біля нас вважається кращою. До неї приписали лише чотири дев’ятиповерхівки. Натомість до «простішої» приписали 40 будинків
Артем Чапай

«Наприклад, школа біля нас – торець у торець із будинком – вважається кращою. До неї приписали лише чотири дев’ятиповерхівки. Натомість до «простішої» школи приписали 40 будинків, і ми ходитимемо в неї, хоча до неї – удесятеро далі», – розповів він Радіо Свобода.

Як зазначає Чапай, те саме кажуть і його знайомі батьки першокласників, що живуть в інших районах столиці.

МОН ігнорує потреби дітей, що живуть у стихійних поселеннях – Кондур

Ще гірша ситуація – у людей, які з тих чи інших причин не можуть зареєструвати своє місце проживання. В Україні сьогодні, за неофіційними даними, живе до 400 тисяч ромів, і близько 17% із них не мають документів, зазначає голова ромського об’єднання «Чіріклі» Земфіра Кондур.

«У нас є велика кількість людей, які живуть у стихійних ромських поселеннях, яких немає зареєстрованих на плані міст і сіл. Яким чином ці родини будуть реєструвати своє житло, щоб надати ці документи школі? Інший факт – існування ромських шкіл, розташованих поблизу компактних поселень. Як правило, у таких школах може бути до 80–90% ромських дітей. Як правило, такі діти можуть не мати повного пакету документів, щоб бути зареєстрованими у школах. І в мене виникає запитання: якщо цей порядок буде затверджено, до яких шкіл підуть ці діти?» – каже вона.

На переконання Кондур, через таке нововведення, яке має намір упровадити Міносвіти, більше дітей залишатимуться неохопленими освітою.

А потім нам кажуть, що роми не хочуть працювати, роми не хочуть інтегруватися в українське суспільство. Яким чином це зробити, якщо держава створює такі перепони на самому початку?
Земфіра Кондур

«А потім нам кажуть, що роми не хочуть працювати, роми не хочуть інтегруватися в українське суспільство. Яким чином це зробити, якщо держава створює такі перепони на самому початку?» – обурюється вона.

Освітнім «кріпацтвом» називає таку ініціативу представниця парламентського комітету з прав людини депутат Ірина Суслова.

«Вчора на засіданні комітету ми розглянули це питання, обговорили проект наказу. Своїм рішенням комітет звернувся до Міністерства юстиції (із закликом – ред.) не юстувати цей наказ і повернути його у Міністерство освіти на доопрацювання», – зазначила політик.

Радіо Свобода надіслало запит до Міністерства освіти щодо його реакції на зауваження активістів та очікує на відповідь. У прес-службі анонсували ухвалення рішення про подальшу долю проекту наказу до кінця тижня.

Наразі, за даними МОН, середню освіту в Україні сьогодні надають понад 16,5 тисяч навчальних закладів, де навчається 3,9 мільйона учнів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG