Доступність посилання

ТОП новини
23 Вересень 2018, Київ 09:14

Якщо вето Росії вдасться обійти, наслідки будуть революційні – Зарембо


Представник Росії в ООН Василь Небензя накладає вето на резолюцію США про розслідування використання хімічної зброї в Сирії. Нью-Йорк, квітень 2018 року

Механізм вето можна обійти, але резолюція, яка дозволяє це зробити, має деструктивний характер, переконаний експерт-міжнародник Валерій Кравченко. Він також додає, що Росія може купити достатньо голосів, щоб провалити голосування за невигідні їй рішення в Генеральній асамблеї. А представниця центру «Нова Європа» Катерина Зарембо передбачає: якщо резолюцію «Єдність заради миру» вдасться застосувати, це створить прецедент ізоляції Росії на міжнародній арені.

Вето Росії в Радбезі ООН. Захід шукає обхідні шляхи | Ранкова Свобода. Частина 2
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

П’ять постійних членів Ради безпеки ООН – США, Китай, Велика Британія, Росія як спадкоємиця СРСР та Франція – на правах країн-переможниць у Другій Світовій війні домовились ухвалювати рішення лише на основі консенсусу.

Однак сама процедура вето відсутня в статуті ООН, розповідає старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко у студії «Ранкової Свободи».

Згадки про право вето в статуті ООН немає
Валерій Кравченко

«Коли одна країна має якісь заперечення, то рішення не приймається. Саме тому за замовчуванням ця процедура називається правом вето. Хоча знов-таки, згадки про право вето в самому статуті ООН немає», – зазначив він.

За словами експерта, право вето стало інструментом великих держав для лобіювання своїх інтересів.

Молотова називали «містер Вето»
Валерій Кравченко

«За всю історію право вето найбільше використовував СРСР та Росія, лише за перші 10 років існування ООН з 1945-го по 1955-й був такий Молотов, представник СРСР. Його називали «містер Вето», здається, він 59 разів його використовував», – згадує він. Втім, США були вже на другому місці за кількістю вето, а менше за всіх до цього засобу вдавалася Франція.

Резолюція ж «Єдність заради миру» від 3 листопада 1950 року дозволяє обійти це блокування за умови консолідованої позиції не менш як дев’яти країн-членів Ради безпеки: вони можуть винести питання на розгляд Генеральної асамблеї, де його повинні ухвалити не менш як дві третини від загальної кількості, тобто від 193 країн-членів.

Дорадча комісія за рішеннями фактично виконує функції Ради безпеки
Валерій Кравченко

«Тоді утворюється дорадча комісія за рішеннями, і вона фактично виконує функції Ради безпеки. Комісія діє за принципом більшості в голосуванні. Процедура є, і умови для прийняття ефективних рішень для наведення миру в Сирії сьогодні, для реакції на хімічні атаки є. Зараз це найбільш активно просувають США, Велика Британія і, безумовно, Франція», – каже Кравченко. Проте сама перспектива застосування цього документу не викликає в нього ентузіазму.

«Використання цієї резолюції фактично підриває концепцію формату Ради безпеки: право виключно великих держав регулювати відносини між собою шляхом переговорів. Фактично, ця позиція є деструктивною і підриває елементи солідарності, які мають виникати в рамках діалогу».

Заступниця директора центру «Нова Європа», експерт з питань зовнішньої політики Катерина Зарембо позитивно оцінює саму дискусію щодо цього питання.

Катерина Зарембо
Катерина Зарембо

Процедура теоретично можлива, але практично дуже багато може бути перешкод
Катерина Зарембо

«Наслідки насправді були б революційними, це означало б певну предметну ізоляцію Росії на міжнародній арені. Відповідно, такий прецедент в сучасному світі за сучасних правових норм створився б. Інша справа, що дійсно, ця процедура досить складна, теоретично можлива, але практично дуже багато може бути перешкод, щоб подолати російське вето. Добре, що така розмова ведеться», – вважає вона.

Зарембо висловлює віру в те, що на міжнародних майданчиках є можливості для етичного вирішення конфліктів, однак визнає, що значні реформи міжнародних інституцій відбувались, як правило, внаслідок значних потрясінь на кшталт світових воєн.

Тільки велика криза може сприяти реформі такої організації
Катерина Зарембо

«Тільки дуже велика криза може сприяти знаходженню переділу сфер впливу та, відповідно, реформі такої великої організації. Тому я не думаю, що реформа відбудеться в найближчому майбутньому», – міркує експерт.

Росія купує голоси в Генасамблеї – Кравченко

Валерій Кравченко припускає, що за наявності політичної волі обійти вето Росії було б можливо, однак нагадує, що навіть в Генеральній асамблеї Кремль має важелі для корупційного впливу на позицію інших країн. Як аргумент він наводить динаміку голосувань за резолюції щодо порушень прав людини в окупованому Росією Криму.

На Антигуа і Барбуді люди не знають, де знаходиться Крим
Валерій Кравченко

«Перша резолюція була підтримана абсолютною більшістю країн, здається, на голосуванні було 120 країн за, скількісь – проти, певна кількість утрималась. Друга резолюція, наступного 2015 року – маємо вже, фактично, 100 голосів. Третя резолюція – маємо лише 76 голосів за українську позицію. Що робить Росія? Вона просто купує голоси. Вона купує голоси бідних країн, африканських країн, країн третього світу, Латинської Америки, і маніпулює голосами цих країн. Їм абсолютно байдуже, що там в Криму: вибачте, на Антиґуа і Барбуді люди не знають, де знаходиться цей Крим», – стверджує фахівець-міжнародник.

Експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров переконаний, що юридично неможливо заблокувати вето Росії.

Андрій Бузаров
Андрій Бузаров

За 70 років нікому ще не вдалося знайти ефективний механізм реалізації права на вето
Андрій Бузаров

«За 70 років існування ООН нікому ще не вдалося знайти ефективний механізм реалізації відповідного права на вето. Це юридична перепона. І друга перепона – політична. Наприклад, уявімо, що буде якийсь механізм, але є ще Китай, який також є постійним членом Ради безпеки ООН. І він весь час, практично, голосує разом з Росією з багатьох питань. Це одна з причин – ось ця тупикова ситуація – чому ООН ефективно не задіяна в ситуації на Донбасі», – переконаний Бузаров.

Натомість політолог Кирило Сазонов вважає, що обійти вето в Раді безпеки цілком реально, і резолюція 1950 року може тут бути помічна.

Кирило Сазонов
Кирило Сазонов

Треба виносити питання на Генеральну Асамблею і долати вето
Кирило Сазонов

«Справді, Рада безпеки ООН вперлась лобом в наявні проблеми з Росією і стала через це зовсім неефективною. Це абсолютно картонний орган. В основному цю тему підняли через хімічну атаку в Сирії: 11 спроб щось зробити і 11 разів Росія накладала вето. Ми кидаємо м’ячик у стінку – такий же ефект. Безумовно, треба виносити питання на Генеральну Асамблею і більшістю голосів долати це вето», – переконаний Сазонов. На переконання експета, давно назріла необхідність реформувати саму ООН.

«Це право вето, яким користується дуже часто Росія і іноді – Китай, в принципі множать на нуль всю ефективність організації. Вона перетворюється поступово на Лігу націй, яка нездатна на більше, ніж висловлювати глибоку стурбованість», – констатує він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG