Доступність посилання

ТОП новини
23 Вересень 2018, Київ 12:59

Вихід із «русского мира»: на теренах колишнього СРСР відмовляються від кирилиці


Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв

Антон Трафимович

Казахстан офіційно починає перехід із кирилиці на латиницю. Президент Нурсултан Назарбаєв вже затвердив новий варіант казахського алфавіту на латиниці. Це вже п’ята пострадянська країна відмовляється від кирилиці. Чому все більше країн переходять на латиницю і яка графічна система буде в Білорусі, з’ясовували Білоруська редакція Радіо Свобода

У 1920-х роках в СРСР латинізували понад 50 мов

До радянському часу більшість тюркських народів Росії користувалися арабським алфавітом. А коли до влади прийшли більшовики, то задумали перевести всі мови на «єдиний інтернаціональний алфавіт»: і з арабиці, і з кирилиці.

Шанувальником латиниці був революціонер-перекладач Анатолій Луначарський. Він виступав за якнайшвидшу латинізацію. У тому числі і російської мови. Лідер більшовиків Володимир Ленін погоджувався з Луначарським у всьому, окрім швидкого переведення російської мови на латиницю.

Переведення на латинські літери почалося з мов, які використовували арабський алфавіт, і з тих, що не мали своєї писемності. Першим відмовився від арабської абетки Азербайджан, де проект нового алфавіту розробили ще за часів Азербайджанської Демократичної Республіки (1918–1920 роки). Потім для всіх тюркських мов Радянського Союзу розробили універсальний латинський алфавіт – яналіф.

Латинізація в СРСР проходила одночасно з переходом на латинський алфавіт турецької мови. Керівник Туреччини Кемаль Ататюрк брав участь у конгресі тюркологів у Баку в 1926 році. У Туреччині розробили власний латинський алфавіт, відмінний від радянського яналіфа.

До кінця 1930-х в СРСР латинізували майже всі неслов’янські мови. Навіть якутська і мова комі, які раніше використовували кирилицю, перейшли на латиницю.

Латинізацію в СРСР припинив Сталін. Після того, як у січні 1930 року спеціальна комісія представила три варіанти російської латинки, генсекретар компартії доручив припинити латинізації російської мови. А в 1939 році почалася тотальна кирилізація. Тільки чотири титульні мови радянських республік (у тому числі автономних республік) не перевели на кирилицю: вірменську, грузинську, ідиш та німецьку. Після приєднання до Радянського Союзу країн Балтії латинські алфавіти місцевих мов теж не чіпали.

Іран зажадав, щоб переходили на арабицю, а Росія – щоб залишалися на кирилиці

На початку 1990-х років тюркомовні країни активно почали повертати латинський алфавіт. У 1991 році в Стамбулі пройшов науковий симпозіум щодо тюркського алфавіту. За ініціативи Туреччини, вчені тюркських країн розробили спільний для всіх алфавіт.

Азербайджан перший серед тюркомовних країн колишнього СРСР почав переходити на латиницю – в 1992 році. Латинізацію тут завершили в 2001-му. Азербайджанська стала першою мовою, яка повністю відмовилася від кирилиці.

За тодішнього міністра освіти Азербайджану Фірудіна Джалілова (1990-і роки) влада вагалася щодо вибору між трьома варіантами алфавітів. І зробити вибір на користь латинського було складно.

«Тиснули Іран, вимагаючи переходу на арабицю, а Росія вимагала залишатися на кирилиці», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Джалілов.

Екс-міністр згадує, що перехід на латиницю проходив важко. На той момент понад 50 років в країні використовували виключно кирилицю. «Новий алфавіт призначений для молоді, молодого покоління. Ми ж пишемо на звичній для нас кирилиці», – зауважив Фірудін Джалілов.

У Таджикистані запроваджували перський алфавіт, але потім залишили кирилицю
У Таджикистані запроваджували перський алфавіт, але потім залишили кирилицю

А ось в Таджикистані наприкінці 1980-х і початку 1990-х років під впливом Ірану відбувалася не латинізація, а перехід на арабицю. Таджицька мова не належить до тюркської сім’ї – вона близька до перської. І тому історичним поверненням тут вважався саме перехід на перській алфавіт.

Однак після заборони Партії ісламського відродження в 1993 році декирилізація в Таджикистані сповільнилася. Сьогодні кирилиця тут залишається єдиною графічною системою.

На латиницю переходять вже 25 років

У 1993 році президент Узбекистану Іслам Карімов підписав закон про запровадження алфавіту на латинській графіці. Перехід на латиницю збиралися завершити до 2000 року. Потім термін перенесли ще на 10 років. За цей час на латинську графіку перейшли всі навчальні заклади. Але газети, інтернет-сайти і державні установи використовують і кирилицю, і латиницю.

Хоча офіційно Узбекистан перейшов на латиницю, більшість газет тут наразі виходить кирилицею
Хоча офіційно Узбекистан перейшов на латиницю, більшість газет тут наразі виходить кирилицею

Повільний перехід Узбекистану на латинську графіку пов’язаний із байдужістю до цієї справи колишнього президента країни Іслама Карімова, вважає узбецький кореспондент Радіо Свободи Вктамбек Карімов. За його словами, після смерті Іслама Карімова було створено спеціальну комісію, яка почала готувати чергову реформу узбецького алфавіту.

«Досвід переходу на латиницю в Узбекистані був невдалий», – каже Вктамбек Каримов.

Досі не завершений перехід на латиницю і в Туркменистані. Влада вирішила відмовитися від кирилиці ще в 1993 році. Але на ділі офіційні документи почали переводити на латиницю тільки в 2000-му.

Туркменське телебачення
Туркменське телебачення

«Більшості населення, особливо старшому поколінню, довелося важко, – каже туркменський письменник Аманмурадов Бугаєв. – У нас не було лікнепу. Навіть зараз 30-40 відсотків населення не знає латинської графіки».

У Росії латиницю заборонили

Багато народів Росії до 1940 року користувалися латинським алфавітом. А тому після розвалу Радянського Союзу деякі спробували повернутися до латинської графіки. Найбільш наполегливим серед усіх був Татарстан. У 1999 році місцева влада ухвалила закон про відновлення латинського алфавіту. У 2001 році школярі навіть отримали нові підручники на латиниці. На ній стали підписувати назви вулиць у Казані та у великих містах.

Законом у Росії заборонили латиницю для державних мов республік Російської Федерації
Законом у Росії заборонили латиницю для державних мов республік Російської Федерації

Однак у 2002 році Державна дума Росії ухвалила закон про статус мов. Відтоді всі мови Росії повинні мати алфавіт на основі кирилиці. Зараз латиниця в Татарстані використовується тільки серед вчених. Законодавство також дозволяє звертатися до державних органів татарською мовою латинським алфавітом.

Єдиним корінним народом Росії, який користується латинською графікою, сьогодні залишаються карели. У 1989 році вони створили свій алфавіт на латинській графіці. А в 2007 році уряд Карелії затвердив латинський алфавіт карельської мови як єдиний для всіх місцевих діалектів.

Якраз латиниця – причина того, чому карельська мова, як мова титульного етносу, не має статусу державної мови. Адже, згідно із законом, державна мова в Росії може бути виключно на основі кирилиці.

«Є не тільки лінгвістичний аспект, є ще політичний і соціальний. Чому саме карели так сильно прагнуть латиниці? Я не знаю, можливо, зв’язок із Фінляндією досить тісний зараз. А в Татарстані це природно – вони дуже пов’язані з Туреччиною», – зазначив у розмові з Радіо Свобода завідувач відділенням алтайських мов Петербурзького інституту лінгвістичних досліджень Олександр Щербак.

Казахстан виходить з-під впливу «русского мира»

Від часів незалежності в Казахстані і Киргизстані теж заговорили про повернення латиниці. У 2006 році президент Назарбаєв офіційно висловився за те, щоб перейти на латинську графіку. За його словами, латиниця потрібна перш за все тому, що вона «домінує в комунікаційному просторі».

Повністю позбавитися від кирилиці в Казахстані збираються до 2025 року. Цього року починають готувати викладачів нового алфавіту, а також шкільні підручники.

Казахстанський політолог Айдос Сарим
Казахстанський політолог Айдос Сарим

«Це свого роду великий символічний перехід, який буде означати, що Казахстан виходить з-під впливу «русского мира». Це, по суті, деколонізація», – сказав Радіо Свобода казахстанський політолог Айдос Сарим.

За його словами, латинізація в Казахстані відбудеться за будь-яких умовах. Протягом 20-го століття в країні тричі змінювався алфавіт. І це робилося виключно з політичних мотивів. Також і сьогодні відмова від кирилиці – політичний крок влади Казахстану.

«Це дуже важливий крок, який, на мій погляд, дозволить Казахстану зробити свій геополітичний, цивілізаційний вибір більш зрозумілим», – каже Айдос Сарим.

Новини з Казахстану підштовхнули політиків Киргизстану. Депутат киргизького парламенту Канибек Іманалієв нещодавно висловився за те, щоб також перейти на латинський алфавіт. Щоправда, не раніше 2030–2040-х років. Такий далекий термін Іманалієв пояснив високою вартістю реформи.

«Для переходу на латиницю потрібні великі кошти. Напевно, у нас їх немає. Але готуватися до цього треба вже зараз», – зазначив киргизський депутат.

У Східній і Південній Європі застосування кирилиці зменшується

Кириличні алфавіти зникають не тільки в тюркомовних країнах. Першою радянською республікою, де повернули латиницю, була Молдова. У 1989 році уряд Молдавської РСР скасував на своїй території кириличний алфавіт, який використовували в республіці з 1940 року. Щоправда, тут правильно говорити не стільки про латинізацію молдавської мови, скільки про повернення літературної румунської мови, якою користувалися в Бессарабії до радянського часу.

Так виглядають дорожні вказівники на Балканах
Так виглядають дорожні вказівники на Балканах

Латинський алфавіт помалу наступає на кирилицю і в Сербії. Офіційно в країні використовують два алфавіти. Згідно із законом, у них рівні умови: всі офіційні вивіски дублюються латиницею і кирилицею. Але у побутовій комунікації домінує латиниця. Згідно з опитуванням, у 2014 році на користь кирилиці тут висловлювалися 36% респондентів, а на користь латиниці – 47%.

Поступово повертається латиниця і в Білорусі. Історично білоруська мова має дві графіки. Видання латиницею з початку ХХ століття виходили паралельно із кириличними і навіть перевершували останні за кількістю назв і накладами. Латиниця була заборонена в СРСР, але в міжвоєнний час застосовувалася в Західній Білорусі, а після Другої світової війни – в еміграції. З кінця 1980-х років книги і періодику латиницею знову почали спорадично видавати в самій Білорусі.

На основі латиниці у 2000 році затвердили Інструкцію із транслітерації географічних назв Республіки Білорусь буквами латинського алфавіту. Її розробляли вчені разом із державними установами. Від класичної латиниці транслітерація зараз відрізняється передачею м’якості літер Ll.

На сайті білоруського залізниці користуються латиницею
На сайті білоруського залізниці користуються латиницею

Вивіски з географічними назвами і покажчиками тепер виконуються найчастіше транслітерацією на основі білоруської латиниці. Найбільш помітно її використовує Мінський метрополітен і Білоруська залізниця.

Щодо України, то українська мова, на відміну від білоруської, завжди мала одну графіку – кирилицю. Але проекти національної латиниці в Україні пропонуються з XIX століття, й навіть є до 100 одиниць книжок, які були видані латинкою саме українською, однак різними версіями.

Кирилиця – ознака історичних колонізаторів

На думку мовознавця Вінцука Вячорки, алфавіти і графічні системи визначають, до якої цивілізації належить певний мовний простір.

«Російська, а потім радянська імперія тримали під своєю владою народи різної цивілізаційної ідентичності та прагнули до їхньої уніфікації, в тому числі через алфавіт», – зазначає Вячорка.

Вінцук Вячорка
Вінцук Вячорка

З одного боку, тюркомовні пояснюють відмову від кирилиці тому, що латиниця більш відповідає звуковому складу тюркських мов. Але не менш важливо для них позначити свою приналежність до тюркського світу.

«Врешті-решт, світ латинських букв сьогодні – це простір інформації та інформатики, це глобальні бази даних і комп’ютерні програми з мінімальною адаптацією, це місток до інших латинописемних мов», – каже Вячорка.

Наприклад, сербський, чорногорський мовно-графічні простори швидко латинізуються, а кирилиця як локальний алфавіт програє конкуренцію щодо глобального алфавіту. А для азербайджанської або казахської мов кирилиця – це і ознака історичних колонізаторів.

Перехід Казахстану на латиницю, вважає Вячорка, наближає повну декирилізацію неслов’янського пострадянського простору. Неминуче зазнає латинізації киргизька мова. Відновиться з новою силою рух за латиницю насамперед в Татарстані, в меншій мірі в інших тюркських народів, а також фінно-угорських, у Черкесії, це стосується, зокрема, вайнахських мов.

«Ці прагнення буде відкрито придушувати Кремль. Знову почнеться дискусія про латиницю в сусідній із Казахстаном Монголії і близьких до неї регіонів Російської Федерації – Тиви і Бурятії», – каже Вячорка.

Переважна більшість «кириличних» держав – слов’янські: Білорусь, Україна, Болгарія, Македонія, Сербія, Чорногорія. Вони не будуть офіційно відмовлятися від кирилиці, бо це важливий елемент їхньої історичної спадщини та компонент ідентичності.

«Від кирилиці і ми не відмовимося. Але білоруська мова буде визнана двографічною, в тому числі й на міжнародному рівні, повернеться в практику класична латиниця, і нам не знадобиться транслітерація для присутності у всесвітньому латинописемному просторі», – зазначає білоруський мовознавець Вінцук Вячорка.

Оригінал публікації – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Латинка vs Кирилиця: тези до дискусії

«Ї» та «є» – це більше, ніж літери – Марусик про заклики запровадити «українську латинку»

«З поваги до України»: як іноземці вивчили українську мову

У Казахстані до 2018 року планують підготувати алфавіт на латиниці

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG