Доступність посилання

ТОП новини
28 Травень 2018, Київ 04:29

«Горець», «Югра» і російський генерал. Хто стоїть за смертоносним обстрілом Маріуполя


Загиблі внаслідок обстрілу, Маріуполь, мікрорайон Східний, 24 січня 2015 року

Міжнародна група розслідувань Bellingcat і Служба безпеки України стверджують: смертоносний обстріл мікрорайону Східний у Маріуполі в січні 2015 року, внаслідок якого загинула 31 людина, був здійснений російськими військовими за сценарієм, схожим на збиття «Боїнга» під Донецьком улітку 2014-го. З важливою відмінністю: якщо після фатального пострілу з «Бука» по пасажирському літаку врятувати людей на його борту було вже неможливо, то під Маріуполем російська армія мала можливість скорегувати вогонь, яким через помилку при наведенні накрило житлові квартали. Проте, як випливає з перехоплених телефонних переговорів, обстріл вирішили продовжити через тиск військового начальства в Москві. Вогонь був ненадовго перерваний лише для того, щоб приховати установки «Град» від очей місії ОБСЄ, що приїхала на місце подій.

Рано-вранці 24 січня 2015 року мікрорайон Східний на околиці Маріуполя, другого за величиною міста в Донецькій області з населенням майже в півмільйона людей, зазнав інтенсивного обстрілу з систем залпового вогню «Град» і «Ураган». Снаряди вибухали просто під ногами в людей, що йшли вулицями, частина з них влучила у двори житлових будинків, у квартири, магазини і автомобілі.

Незважаючи на це, обстріл Східного з перервами тривав весь день, до 5-ї години вечора. В результаті обстрілу загинула 31 людина, 117 осіб були поранені. Якби не вихідний (це була субота), жертв могло бути набагато більше. У числі загиблих і поранених були діти.

Ці кадри, зняті на відеореєстратори автомобілів під час обстрілу, облетіли весь світ. Лідери країн Заходу, спостерігачі ОБСЄ і правозахисні організації звинуватили в обстрілі проросійських сепаратистів угруповання «ДНР», ті, у свою чергу, заявили, що Маріуполь обстріляли самі ж українські військові. У той же час увечері 24 січня ватажок «ДНР» Олександр Захарченко відкрито заявив про початок наступу на Маріуполь і сказав, що взяття міста «буде найкращим пам’ятником всім загиблим» в угрупованні «ДНР».

Із початку подій так званої «російської весни» контроль над Маріуполем кілька разів переходив від сепаратистів до українських військових на тлі розмов про плани Росії «прорубати сухопутний коридор до Криму», поки більш-менш стабільна межа між територією, підконтрольною Києву і захопленою «ДНР», не пролягла буквально за декілька кілометрів на схід від міста. З цих позицій все місто було досяжне для артилерії сепаратистів, проте до певного моменту вони утримувалися від масованих ударів по Маріуполю або спроб штурмувати центр міста. Обстріл 24 січня став першим і останнім ударом по Маріуполю такої сили.

Про те, що за обстрілом Маріуполя стоїть Росія, українська влада говорила і раніше. Тепер вона має намір довести це в суді: незалежна група розслідувань Bellingcat і Служба безпеки України опублікували розслідування (англ.) обстрілу, що базується на перехоплених переговорах сепаратистів і російських військових напередодні 24 січня і безпосередньо в день подій.

Ці матеріали вже направлено до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який розглядає позов України проти Росії за звинуваченням у фінансуванні тероризму. Навесні 2017 року суд ухвалив проміжне рішення за позовом, задовольнивши частину претензій української сторони, але визнавши недостатніми докази того, що Росія «навмисно підтримує терористичні дії на Донбасі» (прес-реліз суду, англ., .pdf).

СБУ і Bellingcat стверджують, що обстріл Маріуполя ‒ практично цілком і повністю справа рук Росії: установки «Град», із яких вели вогонь по житлових кварталах, були доставлені з російської території в ніч напередодні обстрілу, а керівництво діями артилерії здійснювали високопоставлені російські офіцери і генерали. Для того, щоб довести це, в Bellingcat проаналізували десятки записів телефонних переговорів, перехоплених СБУ, похвилинно відновили хронологію подій 24 січня 2015 року, а також зібрали загальнодоступну інформацію в соціальних мережах, яка підтверджує причетність російських військових до події. Російське військове відомство поки ніяк не прокоментувало публікацію, не відповіли в Міноборони Росії і на запит Радіо Свобода з цього приводу.

Ми попросили детальніше розповісти про розслідування обстрілу Маріуполя одного з його авторів, експерта Bellingcat Анатолія Белокуріна. У деяких місцях ми додали до його розповіді розшифровки перехоплених розмов, учасниками яких, як стверджують у Bellingcat і СБУ, були російські військові і підконтрольні їм сепаратисти «ДНР». Зв’язатися з кимось із них для отримання персонального коментаря нам не вдалося (хоча профілі багатьох людей, згаданих у розслідуванні, як і раніше, доступні в соцмережах).

‒ Навіщо взагалі ви взялися за розслідування обстрілу Маріуполя? Сталося це давно, та й про обставини обстрілу вже відомо чимало.

‒ Bellingcat уже досить давно займається розслідуванням катастрофи «Боїнга» під Донецьком. Уже три роки, як ми досить щільно занурилися в цю тему, тому дуже багато подій і фактів того періоду дуже добре знайомі нашій команді. 4‒5 місяців тому ми дізналися, що готується розгляд судової справи в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Розгляд справи почнеться в середині червня на прохання української сторони, яка звинувачує Росію у фінансуванні міжнародного тероризму. Предметом розгляду будуть не тільки події в Маріуполі, але цей обстріл буде одним із основних епізодів у рамках цієї кримінальної справи.

‒ Які матеріали і джерела лягли в основу цього розслідування?

‒ По-перше, всі матеріали з відкритих джерел, які ми зібрали в рамках розслідування катастрофи «Боїнга». По-друге, ми звернулися до адвокатів української сторони, які займаються саме цією справою в Гаазі, і після досить довгих переговорів ми і ще кілька журналістів-розслідувачів зі США отримали доступ до матеріалів, які вони надають судові як доказову базу. Ми отримали доступ до великої кількості перехоплених і записаних телефонних розмов конкретних учасників бойових дій цього періоду, до багатьох відеоматеріалів, частина з яких уже була опублікована раніше, і фотоматеріалів, в основному ‒ про наслідки обстрілу Маріуполя. Це було «стартовим капіталом» нашого розслідування, після чого ми зібрали велику кількість додаткової інформації в соціальних мережах та інших публічних джерелах.

Маріуполь, мікрорайон Східний, 24 січня 2015 року
Маріуполь, мікрорайон Східний, 24 січня 2015 року

‒ Чи стало вам після цього розслідування зрозуміліше, навіщо взагалі треба було здійснювати цей удар по Маріуполю з «Градів»?

‒ Ні, це не стало абсолютно зрозумілим, хоча це і не було завданням нашого розслідування. Ми в Bellingcat лише намагаємося встановити факти: чи було це так, як описує та чи інша сторона, чи ні. Ми намагалися, звичайно, зрозуміти логіку цього обстрілу, але так і не змогли, тому що в ньому не було великої логіки з військового погляду. Єдине, що ми могли прив’язати до цього факту, це попередження з боку «ДНР», яке пролунало за пару днів до цього: «Ми вам покажемо, що ми не втрачаємо надії, що у нас є військові сили», і так далі.

‒ СБУ ще ввечері в день обстрілу оприлюднила переговори сепаратистів із позивними «Терорист» і «Попіл», із яких випливало, що влучання «Градів» по житловому району було наслідком помилки ‒ первісною метою обстрілу був український блокпост, розташований за кілометр із гаком від житлових будинків. Знайшла ця версія підтвердження в результаті вашого розслідування?

Командування російських і проросійських сил отримало інформацію, що обстрілом накрило житлові будинки, але вони вирішили продовжити обстріл

‒ Ми змогли підтвердити кілька речей. Перше ‒ що цілей було приблизно 8 або 9. Які конкретно були цілі, ми дізнатися не змогли, тому що [в перехоплених розмовах] вони називалися закодованим способом ‒ 101-а, 108-а, 107-а і так далі. З цих цілей ми змогли ідентифікувати дві, тому що по них були отримані координати в незашифрованому вигляді, по СМС, за день до обстрілу. Одна з координат, із позначкою «танки», була приблизно за півкілометра від перших дев’ятиповерхових будинків на околиці Маріуполя.

Ще один факт, який ми можемо підтвердити, ‒ приблизно о 10-й ранку, тобто вже після початку обстрілу, який почався трохи раніше від 8-ї години, командування російських і проросійських сил уже отримало інформацію про те, що обстрілом накрило житлові будинки, що місто у вогні, ‒ але вони вирішили продовжити обстріл. Це два факти, які можуть бути корисні для юридичної оцінки того, що сталося.

Фрагмент розмови Олександра Євтодія (позивний «Попіл»), командира «9-го полку армії ДНР», і Сергія Кірсанова, жителя Маріуполя, заарештованого невдовзі після обстрілу за звинуваченням у роботі навідником для сепаратистів. Кірсанов стверджував на допиті, що Євдотій є кадровим офіцером російської армії, проте в Bellingcat ідентифікували його як уродженця української Макіївки, який жив у Донецьку:

Кірсанов: Олександре! Ну, дуже-дуже-дуже перестарався. Пішло по будинках, по дев’ятиповерхівках, по приватному сектору. Київський ринок, коротше…

Євтодій: Ой-ой-ой…

Фрагмент розмови Олександра Євтодія і Сергія Пономаренка, командира «1-ї слов’янської роти армії Новоросії»:

Пономаренко: Я ж тебе просив, є «очі»… Ти, …: «Я сам…». Ну, нічого…, цей. То … (дурня), братане. Ну шо… Ну, …, … (дурня) це все! Не «очкуйся».

Євтодій: Та зрозуміло це все. Гаразд. Швидше «здриснуть».

‒ Хто з російських військових був залучений до цих подій? Якою була їхня роль?

Вся ця операція була не тільки організована, але і здійснювалася під прямим командуванням російських військових

‒ Очевидно, і це для нас було реальною несподіванкою, що вся ця операція була не тільки організована, але і здійснювалася під прямим командуванням російських військових.

Ми змогли ідентифікувати одного російського військового дуже високого рівня, який був дислокований саме в Україні, протягом 5 місяців, із листопада 2014 року по березень 2015 року. Це Олександр Йожефович Цаплюк. У нього був позивний «Горець», він відповідав за всі артилерійські операції російських і проросійських сил на території східної України. Це не якийсь там «відпускник», а підполковник російських Збройних сил, який відразу після цього був підвищений на посаді і став генералом, а також директором артилерійської школи в Пензі.

Крім Цаплюка, одним із головних персонажів на перехоплених плівках є підполковник Максим Володимирович Власов (позивний «Югра»). Як встановили в Bellingcat, у 2013 році він служив у 275-му самохідно-артилерійському полку в Наро-Фомінську. Саме Власов на записах розмов звітує перед Цаплюком, він же неодноразово віддає розпорядження артилеристам на вогневих позиціях. Як випливає з однієї з таких розмов, Власов знав, що снаряди «Граду» перелетіли намічену ціль і влучили по місту, але не зупинив обстріл, а лише наказав бути акуратнішим при наведенні:

Власов: Братику, перевіряй, коротше, кожну тачку, добре? Зможете, ні? Кожне корито можна перевірити? При наводці?

Олексій (командир одного з артилерійських підрозділів, який прибув під Маріуполь із Росії разом із установками): Зрозумів, зрозумів, зрозумів.

Власов: Так. Тому що, це ніби … ну, начебто, … (все добре), а там «сікли», …, по місту просто. Ну, ті, які наші друзі.

Олексій: Ага.

Власов: Усе місто горить, …. Перевіряйте все добре? Ага?

Іще один факт, який ми можемо засвідчити після прослуховування всіх розмов, ‒ це те, що він доповідав безпосередньо генералові Степанові Степановичу Ярощукові, який на той момент займав посаду командувача ракетних військ і артилерії Південного військового округу Росії. Також ми припускаємо, що генерал Ярощук не був найбільш високопоставленою людиною з тих, хто займався цією операцією, тому що протягом усього дня в розмовах ішли посилання на те, що на нього тисне його керівництво, що він має надавати інформацію про розвиток подій своїм шефам.

‒ Екіпажі установок «Град» теж були російськими?

‒ Так, екіпажі були російські, хоча вони протягом дня [24 січня] були інтегровані з місцевими екіпажами, теж під командуванням російських офіцерів. Усіх, хто брав участь у цій події, можна поділити на такі категорії: були російські екіпажі, які прийшли разом із установками з Росії під командуванням російського полковника Сергія Лісая, начальника артилерії 36-ї армії Росії. Це люди, які були там тільки одну добу. Були російські офіцери у відрядженні від Міністерства оборони, вони реально командували артилерійськими операціями вже протягом 4‒5 місяців, А крім цього, були «військові армії ДНР», частина з них була росіянами-найманцями, частина місцевими.

‒ Які російські військові формування, за вашою версією, були залучені під час обстрілу Маріуполя?

Дві артилерійські батареї були привезені в Україну в ніч перед днем обстрілу

‒ Це дві артилерійські батареї, які були привезені в Україну в ніч перед днем обстрілу. Одна була приписана до 5-ї окремої Таманської мотострілецької бригади. А інша ‒ до 200-ї окремої мотострілецької бригади. У розмовах вони весь час називалися як «п’ята» і «двохсота». Кожна з цих батарей мала по 6 установок «Град» разом із персоналом. Вони повинні були перетнути кордон приблизно о 2‒3-й годині ночі. Одна з установок заблукала на російському боці і змогла приєднатися до решти тільки близько 8-ї ранку, коли вже було світло. Перша ж змогла вчасно потрапити в Україну і почала стріляти першою. Друга почала стріляти приблизно об 11-й ранку.

Установка залпового вогню «Град» проросійських сепаратистів в українській Горлівці, 13 лютого 2015 року
Установка залпового вогню «Град» проросійських сепаратистів в українській Горлівці, 13 лютого 2015 року

‒ Тобто загалом було 12 установок?

‒ Так. Дві з них, щоправда, взагалі не змогли почати стріляти, бо вони зіткнулися одна з одною. В результаті стріляли 10 установок. Крім цього, була залучена одна місцева артилерійська батарея, інтегрована в 9-й полк «ДНР», але вона теж була під управлінням російського офіцера, підполковника Сергія Юрченка.

Розмова Максима Власова і російського офіцера Олександра Грунчева (позивний «Терек»), який повинен був зустріти «Гради» на кордоні. Запис, як стверджує СБУ, зроблений о 7-й годині 19 хвилин ранку 24 січня, за 41 хвилину до першого обстрілу. Під «стрічкою» мається на увазі російсько-український кордон, «грядки» неодноразово згадуються в прослуховуваннях СБУ як вогневі позиції «Градів»:

Власов: Так, ти все вже? Де ти зараз перебуваєш?

Грунчев: Ось, зустрів «сім’ю»…

Власов: Ага.

Грунчев: «Стрічку» перейшов.

Власов: Через скільки будете на місці, на «грядках»? Приблизно?

Грунчев: Не знаю, хвилин через 40, напевно.

‒ У вересні 2015 року Bellingcat опублікувала розслідування про маршрути, якими російські військові і техніка перетинали українсько-російський кордон. Чи збігаються маршрути, якими «Гради» доставлялися під Маріуполь, з якимись із раніше знайдених вами?

‒ У розмові, яка відбулася за день до обстрілу, обговорювалося, через яке місце треба переходити кордон. Обговорювалися два місця, одне розташоване на північ, інше південніше. Друге збігається з тим, яке ми потім виявили. А ось інше, північне, яке вони врешті і обрали [для доставки «Градів»], поблизу села Кузнеці, для нас нове. У звітах ОБСЄ видно, що воно дійсно стало популярним місцем переходу кордону в середині 2015 року.

‒ Чи зрозуміло, навіщо знадобилося доставляти «Гради» саме з Росії, під покровом ночі, через кордон?

‒ Ні, мотиви цього залишилися для нас незрозумілими.

‒ Події 24 січня чимось нагадують історію з катастрофою «Боїнга» під Донецьком. Установки, доставлені з Росії і повернуті туди відразу ж після обстрілу, фатальна помилка в наведенні, яка призвела до жертв серед мирного населення.

Обстріл житлових будинків у Маріуполі був наслідком помилки. Та це була помилка, яка могла бути виправлена до того, як вона стала занадто великою. Але обстріл вирішили продовжити

‒ Вони дійсно дуже схожі. Після прослуховування всіх перехоплених розмов я особисто дійсно впевнений, що обстріл житлових будинків у Маріуполі був наслідком помилки. Та це була помилка, яка могла бути виправлена до того, як вона стала занадто великою. Але обстріл вирішили продовжити відразу після того, як один із навідників поінформував російське керівництво, що одна з установок стріляє приблизно за кілометр від своєї цілі, а всі інші ‒ приблизно за 150‒200 метрів від своїх. Замість того, щоб сказати «давайте зробимо перерву, коригування вогню», вони продовжили. Це по-перше. По-друге, протягом ранку до початку обстрілу ми чуємо від одного з командирів, підполковника Цаплюка (позивний «Горець»), що він скаржиться: мовляв, щоразу, коли стріляє українська сторона, вона завжди влучає «в точку» і знищує свою ціль, а коли стріляють «наші», вони ніколи не можуть влучити ближче ніж за 300 метрів від цілі. Мені здається, в юридичному контексті це теж буде розцінено як розуміння того, що вони не повинні були стріляти «Градами» по місту. Так, дійсно, це дуже схоже на те, що сталося з «Боїнгом», хоча там, очевидно, вже не було можливості поправки після першого пострілу.

‒ На який ефект від цього розслідування ви розраховуєте?

‒ Повторюся: ми не робимо юридичного аналізу цих подій. Для нас абсолютно доведено, що на той момент Росія не тільки допомагала зброєю і пропагандою подіям у східній Україні ‒ вона реально організовувала їх, посилала вночі свої військові підрозділи і потім виводила їх звідти, знову під покровом ночі. Також із розмов очевидно, що вони, знаючи про домовленості з ОБСЄ, знаючи про те, чого не можна робити, а що можна, намагалися весь час сховати це від ОБСЄ. Там була конкретна команда: «Сховайте все в ангарах, тому що йде комісія ОБСЄ», а потім, коли комісія пішла, вони виходять і починають обстріл знову.

Як випливає з публікацій СБУ і Bellingcat, о 14:12 Олександр Цаплюк отримав дзвінок від генерала Ярощука. Між ними відбувся такий діалог:

Ярощук: «Горцю», слухай мене уважно! Значить, поки що все, стій!

Цаплюк: Так.

Ярощук: Нехай кудись підуть.

Цаплюк: Я вас зрозумів.

Ярощук: Ви мене зрозуміли, хто?

Цаплюк: Зрозумів! Я зрозумів, хто! Усе. Даю команду.

Через кілька хвилин після цього Максим Власов, який, імовірно, отримав розпорядження з Москви від Цаплюка, передає його командирам на місцях:

Власов: Алло, «Рубене»! Додзвонися до «Рудого». Усе! Всім відставити. Вам усім відставити і всім відбути. Сховатися за Маркином, зрозуміло, так? У балці.

«Рубен»: Зрозумів.

Власов: Дивізіон заховати так, щоб його не було видно. Зрозуміло, так?

«Рубен»: Зрозумів.

Власов: Дивізіони прибрати. Їде комісія там, зрозуміло, так?

«Рубен»: Зрозумів.

Власов: Все! Все зарядити і заховати, зрозуміло? Щоб не було видно. «Рудому» теж передай. Загнати в ангари всю … (всі машини).

«Рубен»: Зрозумів.

У розмові з іншим командиром, Олександром Грунчевим (позивний «Терек»), Власов прямо згадує ОБСЄ:

Власов: «Тереку», увага! Всім зарядитися і заховати всі машини. Зрозуміло? Перегнати в ангари. До нас їде комісія ОБСЄ. Ясно, так?

Грунчев: Я зрозумів.

Власов: Усі дві батареї заховати. Зарядити і заховати. Ухвалюй таке рішення, там дозарядитесь, коли що. В ангари загнати все. «Гради» особливо.

«Для нас наше розслідування ‒ це остаточний доказ, що не тільки якісь дивні добровольці брали участь у цій події, це реальні війська в підпорядкуванні Міністерства оборони Росії. До речі, генерал Ярощук, який дзвонив, щоб сказати «сховайтеся від ОБСЄ», дзвонив з телефона, зареєстрованого на Міністерство оборони. Так що для нас це остаточний доказ того, що російське Міністерство оборони було прямо пов’язане з війною в Україні», ‒ робить висновок у розмові з Радіо Свобода Анатолій Белокурін із групи розслідувань Bellingcat.

Фрагмент виписки з бази даних телефонних номерів із номером телефона Степана Степановича Ярощука:

Російські офіційні особи поки ніяк не прокоментували публікації Bellingcat або Служби безпеки України. Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер сказав в інтерв’ю «Голосові Америки», що опублікована Bellingcat інформація про причетність російських військових до обстрілу Маріуполя 2015 року не здивувала його: «Це складова ширшої картини, яку ми спостерігаємо вже протягом тривалого часу. Збройні підрозділи на сході України, керовані Росією і підконтрольні Росії, практично щодня порушують режим припинення вогню. Це може стосуватися як Маріуполя, так і інших місць. Кадрові російські офіцери введені в керівництво збройних підрозділів на сході, так що я б не сказав, що це могло стати для нас несподіванкою».

Оригінал матеріалу ‒ на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG