Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2018, Київ 05:58

«Холодний мир», скріплений газом. Від тертя між США і ЄС виграє Кремль


Володимир Путін і Анґела Меркель

Німеччина і Євросоюз загалом незабаром можуть опинитися в неприємній ситуації. Їм доведеться вибирати, чи варте те, що залишилося після санкцій від економічного співробітництва з Росією, союзницьких відносин зі США.

«Це візит із нагоди інавгурації (президента Росії на новий термін – ред.), у таких випадках заведено звіряти позиції з найважливіших політичних питань» – так сухо описала журналістам канцлер ФРН Анґела Меркель характер свого візиту в Сочі, де вона 18 травня зустрілася з президентом Росії Володимиром Путіним. Але за межі «чергових» тем російсько-німецькі відносини може вивести новий фактор: торговельні і політичні тертя між Євросоюзом і США.

Європейські санкції проти Росії, як раніше попередив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, лідери обговорювати не збиралися. Але і без цього, крім «обов’язкових» Сирії та України, Путін і Меркель мали про що говорити. Перш за все про гроші. Точніше, про економічні проекти, що стосуються обох сторін, і про те, як вони будуть розвиватися в умовах наміченої «торговельної війни» між США і Європейським союзом.

Цього тижня Сполучені Штати виступили з попередженням: вони розглядають можливість запровадження санкцій проти компаній, що беруть участь у реалізації проекту «Північний потік-2» – газопроводу, що з’єднує Росію і Німеччину дном Балтійського моря. Дві лінії газопроводу будуть здатні пропускати по 27 мільярдів кубометрів газу на рік. Побудувати його передбачається до кінця майбутнього року. Єдиним акціонером проекту є «Газпром», але до числа партнерів входять Uniper і Wintershall (Німеччина), OMV (Австрія), Royal Dutch Shell (Великобританія / Нідерланди) та інші європейські компанії.

Навантаження труб для газопроводу «Північний потік-2» в порту Зассніц (Німеччина)
Навантаження труб для газопроводу «Північний потік-2» в порту Зассніц (Німеччина)

​Заступник помічника держсекретаря США з енергетичних питань Сандра Аудкерк заявила, що при будівництві «Північного потоку-2» Росія зможе встановити апаратуру стеження в Балтійському морі, яке є вразливим у військовому плані регіоном.

Газета Wall Street Journal оприлюднила інформацію про те, що на переговорах із Анґелою Меркель у Вашингтоні наприкінці квітня президент США Дональд Трамп намагався переконати голову уряду Німеччини відмовитися від реалізації проекту з Росією. Поки, судячи з усього, безуспішно.

Прихильники проекту заявляють, що газопровід лише урізноманітнює шляхи надходження газу європейським споживачам, що, на їхню думку, тільки піде на користь країнам ЄС. Керівники трьох компаній, що беруть участь у проекті, – OMV, Uniper і Wintershall, – стверджують у своїй статті в американському журналі The National Interest, що побоювання з приводу «Північного потоку-2» безпідставні: «Твердження, ніби Росія здатна використовувати газ як [політичну] зброю, – це обман».

У тому ж дусі висловився і Володимир Путін, виступаючи в п’ятницю в Сочі після переговорів із Анґелою Меркель: «Росія завжди розглядала «Північний потік-2» як суто економічний проект». Німецький канцлер, у свою чергу, зазначила, що і після введення в дію нового газопроводу транзит російського газу через Україну повинен бути збережений.

Політико-економічну обстановку навколо «Північного потоку-2» для Радіо Свобода коментує російський експерт нафтогазового ринку Михайло Крутіхін.

Михайло Крутіхін
Михайло Крутіхін

– Реалізація проекту «Північний потік-2», наскільки можна судити, перебуває в досить просунутій стадії. У загальних рисах, враховуючи як економічні, так і політичні міркування, зацікавленість у ньому якої сторони – німецької або російської – все-таки вища і чому?

Німеччина безкоштовно отримує роль хабу для російського газу в Центральній і Північно-Західній Європі. Німеччина нічого не платить і отримує дуже серйозну вигоду

– Перш за все, це Німеччина, яка безкоштовно отримує роль хабу для російського газу в Центральній і Північно-Західній Європі і значно підвищує свою роль у розподілі газу в цьому регіоні – причому абсолютно безкоштовно. За все платить «Газпром» – за розробку газових родовищ, за доставку газу до Балтійського моря і потім, із партнерами, – за будівництво газопроводу через це море. Німеччина нічого не платить і отримує дуже серйозну вигоду.

Для Росії ж вигода, я б сказав, подвійна. Перш за все політична, бо треба «покарати» Україну, позбавивши її газового транзиту. Друге: треба дати можливість нажитися підрядникам, які будують усю цю систему від Ямальського півострова. Загальна вартість цієї всієї системи від ямальських родовищ до Німеччини оцінюється в 44 мільярди доларів. Значна частина вже освоєна підрядниками. Третя сторона, яка отримує вигоду, – це, звичайно, менеджмент «Газпрому», який за транзит газу Балтійським морем буде отримувати від самого ж «Газпрому» плату незалежно від того, є газ у трубі чи ні, – просто за пропускну здатність труби. Тобто зацікавлених сторін цілком достатньо.

Що стосується опонентів «Північного потоку-2», то в них аргументи в основному політичні. Перший: давайте Україну не ображати. Другий: «Газпром» – це політична зброя Кремля. Ну і, нарешті, в них є все-таки і деяка матеріальна зацікавленість. Бо в підсумку можуть втратити доходи від транзиту російського газу Польща, Словаччина, яка до 2029 року, виходячи з умов її контрактів із «Газпромом», начебто не втрачає, але в перспективі може, – і країни Балтії. А американці зацікавлені, звичайно, в тому, щоб на європейський ринок частину свого скрапленого газу постачати. Це не головний для них ринок, у них Азія в основному і Південна Америка, але, тим не менше, вони дуже хочуть.

– Заява, яка щойно пролунала з боку Сполучених Штатів, що можуть бути запроваджені певні санкції у зв’язку з реалізацією проекту «Північний потік-2», – це більше політичний крок чи саме таким чином США продавлюють свої економічні інтереси на європейському ринку?

За законом начебто можна, але без узгодження з німцями нічого не вийде, ніяких санкцій

– Я думаю, що частково є економічний інтерес, але більше це така «лякалка». Проблема тільки в тому, що в американському законі, який ухвалений про санкції проти Росії, спеціально згадали «Північний потік-2», але написали в підсумку, що Білий дім може ухвалювати санкції проти цього проекту, але тільки за погодженням із європейськими партнерами. А головний європейський партнер, звичайно, Німеччина. Зараз розгорілася така бійка: піде Німеччина на задоволення американських вимог або не піде? Тому що за законом начебто можна, але без узгодження з німцями нічого не вийде, ніяких санкцій.

– На вашу думку, піде Берлін назустріч Вашингтону чи не піде? І що може Росія запропонувати Німеччині як «пряник» зі свого боку для того, щоб Німеччина не пішла?

– Це, звичайно, загадка. Уже все запропоновано. Це новий маршрут газу. Це провідна роль Німеччини на газовому ринку в тому регіоні. Це нові контракти «Газпрому» за дуже вигідними цінами, гнучкі абсолютно контракти. Все, що тільки можна, запропоновано. Але не знаю, що ще, що переважить сварку з Трампом, тут поки для мене загадка. Тому що ще не ясно, реальна сварка у Європи з Трампом буде або це страшило таке тимчасове політичне.

Суперечка навколо «Північного потоку-2» між США і Німеччиною розгортається в момент, коли на європейсько-американські торговельні відносини може очікувати повномасштабна торговельна війна. Вона викликана рішенням Вашингтона підвищити тарифи на низку найважливіших імпортних товарів – перш за все сталь і алюміній. Анґела Меркель після консультацій із колегами з Франції та Великобританії заявила, що Європа «готова захищати свої інтереси в рамках багатосторонніх торговельних відносин». Дональд Трамп поки поступився, продовживши на місяць, до кінця травня, для країн ЄС, а також Канади і Мексики відстрочку запровадження нових тарифів.

Проте наслідки для громадської думки торговельний конфлікт, як і попередні політичні тертя між США і ЄС, уже має. Учасники недавнього опитування громадської думки в Німеччині відповідали на запитання «Чи вважаєте ви надійними партнерами вашої країни США, Росію і Китай?». Рівень довіри до Сполучених Штатів виявився найнижчим – усього 14% (до Росії – 36, Китаю - 43%).

Тим часом на «Газпром», головного представника російських економічних інтересів в Європі, можливо, наприкінці травня очікує великий успіх. За витоками інформації з джерел у Єврокомісії, цей орган має намір припинити справу проти «Газпрому», звинуваченого в порушеннях правил сумлінної конкуренції на європейському ринку, розгляд якої триває з 2011 року.

Йдеться про різницю цін на російський газ, що постачається в різні країни ЄС: для низки держав Центральної та Східної Європи він виявився значно дорожчим, ніж для західноєвропейців, незважаючи на коротшу, з географічних причин, трасу поставки. Брюссель, якщо вірити повідомленням ЗМІ, має намір зобов’язати «Газпром» позначати можливі цінові ліміти і відмовитися при укладанні контрактів від заборони на реекспорт купленого у нього газу.

Величезного штрафу, про який ішли розмови ще кілька місяців тому, судячи з усього, не буде. У супротивників такого рішення це вже викликало обурення. «Єдиний намір «Газпрому» – монополізувати ринок Центральної Європи, порушуючи або ігноруючи законодавство ЄС», – пише у виданні Politico голова польського енергетичного концерну PNGiG Пйотр Возняк.

А німецький телеканал ARD, нагадуючи про європейські санкції проти Росії, зазначає: «Президент Путін не сприйматиме європейців серйозно, якщо вони з одного боку карають його, а з іншого – хочуть укладати з ним нові угоди».

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG