Опозиційні партії роблять останні відчайдушні спроби об’єднатися, щоб не допустити концентрації влади в руках президента Реджепа Тайїпа Ердогана, після того як в Конституцію країни було внесено зміни, що розширять президентські повноваження та руйнують баланс влади. Як кажуть аналітики, ці вибори можуть бути «останньою зупинкою» перед тим, як Туреччина стане авторитарною державою.
Президент Туреччини, якого громадяни країни обиратимуть 24 червня, матиме більше повноважень, ніж будь-який інший лідер турецької держави в історії. Особливі побоювання демократів, що вірять у розподіл влади, викликає передбачене право президента керувати країною шляхом указів, поєднувати повноваження глави держави та уряду та розпускати парламент.
Щоб не допустити такої безпрецедентної концентрації влади в руках Реджепа Тайїпа Ердогана, який керує Туреччиною впродовж понад 16 років, спочатку на посаді прем’єра, а з 2014 року вже у президентському кріслі, – опозиційні партії об’єдналися, створивши незвичний альянс, як для турецької політичної сцени.
Новостворений Національний альянс, до якого увійшли світські соціал-демократичні партії, правоцентристські консерватори, націонал-ліберальні консерватори та навіть консервативні ісламісти, підтримав опозиційного кандидата Мухаррема Індже.
Найважливіша обіцянка сил, які підтримали спільного кандидата, полягає у тому, що вони спільними зусиллями у парламенті скасують конституційні зміни, що були запроваджені шляхом референдуму в 2017 році з незначною перевагою. Цей референдум викликав багато суперечок у турецькому суспільстві тому, що затвердив перетворення турецької республіки з парламентської на президентську з розширеними повноваженнями. Зміни, крім розширення президентських повноважень, також передбачають скасування посади прем’єр-міністра (уряд має очолити сам президент), а також скасування значної частини системи демократичних противаг, якими парламент міг захищати країну від можливих зловживань президента.
Зміни, які багато незалежних експертів, характеризують як авторитарні, готували президентська Партія справедливості та розвитку та її молодший партнер у коаліції, крайня права Партія націоналістичного руху, – у сподіванні далі зміцнити владу Ердогана – яка, на думку багатьох експертів, дедалі більше наближається до авторитарної.
На кону турецька демократія
18 квітня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган оголосив про намір провести дострокові загальні вибори 24 червня, на рік раніше від запланованого терміну, саме заради того, щоб «терміново перейти на президентство з повноваженнями голови виконавчої влади». Конституційні зміни в Туреччині мають набути чинності після найближчих виборів.
Але протягом останніх місяців популярність Ердогана падає на тлі ускладнень в економіці, погіршення стосунків з курдами не лише в Туреччині, але і в кількох інших країнах регіону, чи занепокоєнь у зв’язку з наступом на політичних опонентів після невдалої спроби заколоту в 2016 році.
І тепер, за опитуваннями, Ердоганові буде нелегко перемогти вже в першому турі, якщо він буде проведений чесно, і, найімовірніше, він вийде у другий тур 8 липня, в якому йому протистоятиме Індже.
Вашингтонська оглядачка Ґенюль Тол говорить в інтерв’ю Радіо Свобода, що ці вибори можуть бути «останнім шансом, останнім виходом» перед швидким сповзанням Туреччини в авторитарний режим.
«Індже має шанс перемогти Ердогана у другому раунді виборів, у випадку, якщо вибори і підрахунок голосів відбудуться без великих порушень, каже експерт. Але, на її думку, для цього йому доведеться звернутися за підтримкою і до курдських виборців, а також переконати релігійних консерваторів у тому, що їхні права, які ті вибороли собі за правління Ердогана, не будуть згорнуті.
Якщо ж переможе Ердоган, парламентові Туреччини буде важко відстояти демократичну систему навіть у тому випадку, якби парламент потрапив під контроль опозиційних сил, вважають експерти.
Над матеріалом працювали Марія Щур та Ron Synovitz
