«На перемогу в цій війні мають працювати і військові, і цивільні» – командувач ВМС України

Що залежить від держави, а що від командира в тому, щоб контракт із Військово-морськими силами України укладався не лише на один термін? Як система управління національних ВМС реформується на оперативному та тактичному рівнях? Про це – в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода з командувачем Ігорем Воронченком.

(Друга частина розмова, першу читайте тут)

– Створення командування морської піхоти, посилення української морської піхоти кількісно та якісно – які ще добрі новини є у військових моряків напередодні професійного свята?

– Посилення морської піхоти дійсно є очевидним – до кінця року сформуємо ще одну бригаду (наразі у структурі командування морської піхоти бригади МП і артилерійська, три окремі батальйони морської піхоти, реактивний артилерійський полк тощо – ред.).

Хочу, щоб військове містечко для морпіхів «Дачне-2» (населений пункт поблизу Одеси – ред.), де з літа минулого року активно розбудовується інфраструктура за стандартами НАТО, перетворилося на першу базу морської піхоти. І щоб там було впроваджено чіткий розподіл функцій: є командир бази, відповідальний за господарчі питання, забезпечення, охорону, – а командир батальйону, виходячи із зони проведення операції Об’єднаних сил, займався суто потребами особового складу, його підготовкою.

За таким же принципом буде функціонувати військово-морська база: її командир займається питаннями забезпечення, Морське командування – кораблями.

Нині у «Дачному-2» вже готовий гуртожиток, казарма для контрактників, медпункт, лазня, їдальня, котельня. Ще одна казарма на стадії будівництва.

Ще із приємного за останній час. ВМС України передано вертоліт Ка-226. Вкотре дякую обласній владі Львівщині, бо техніку, яка кілька років була в розібраному стані, було доведено до ладу зусиллями волонтерів і влади, і передано дислокованій на Миколаївщині бригаді морської авіації. Тим, хто каже: «Ой, це ж вертоліт для цивільних потреб…», нагадаю: в країні триває війна, на перемогу повинна працювати вся держава, і військові, і цивільні.

Вертоліт Ка-226 насправді універсальний, він може діяти на морі, сідати на палубу корабля, використовуватись для пошуково-рятувальних дій, евакуювати поранених у зоні проведення операції Об’єднаних сил. Наразі проводимо регламентні роботи, плануємо, що за два тижні він «стоятиме на крилі».

Розділення функцій, про яке я згадав, кажучи про базу морських піхотинців у «Дачному-2», – також стосується організаційно-штатної структури Командування ВМС України. У 2018 році ми почали виконувати заходи, передбачені Стратегічним оборонним бюлетенем. Це означає, що, крім Командування морської піхоти, сформовано та функціонує Морське командування. Обидва командування наділяються функціями оперативного управління, відповідатимуть за планування операцій підрозділів ВМС на морі та узбережжі відповідно до стандартів НАТО. Думаю, що їхні операційні спроможності побачимо вже в липні – на українсько-американських навчаннях «Сі Бриз-2018».

Також, як очікується, буде здійснено реформування адміністративного управління. Наполягаю на створенні Головного управління Військово-морських сил в Києві, буду там ходити по столичних кабінетах, щоб зрушились із місця певні питання. В Одесі ж залишиться штаб командування ВМС, який займатиметься підготовкою війська, логістикою, забезпеченням.

Насправді це усталена практика. Як розповів мені командувач Морських сил Румунії віце-адмірал Александру Миршу, сам він перебуває в Бухаресті – поряд із начальником Генерального штабу, міністром оборони, – відпрацьовуючи, просуваючи флотські проекти. Безпосередньо штаб Морських сил Румунії дислоковано в Констанці (найближчим часом Україна і Румунія проведуть військові навчання «Ріверіан-2018» – ред.).

​– А що із важливого не вдалося зробити чи завершити упродовж останнього року? На думку спадає, що штаб командування ВМС досі не переїхав у містечко на Великому Фонтані в Одесі. Понад чотири роки тому ви передислокувалися до Одеси з окупованого Криму і весь цей час розміщуєтесь на території оперативного командування «Південь». І гуртожиток у Газовому провулку, запланований для контрактників ВМС, також ще не відкрито.

– Обіцянки треба виконувати. Особливо коли йдеться про людей, їхній соціальний захист. Проте дуже часто зусиль, навіть максимальних, виявляється замало.

Отже, конкретно по об’єктах. Гуртожиток для контрактників ВМС у Газовому провулку (район одеського Пересипу, неподалік Практичної (Воєнної) гавані – ред.) буде зданий максимум за місяць. Він розрахований на 375 осіб. Ті, хто несуть службу на військово-морській базі і зараз живуть на кораблях, незабаром мешкатимуть у нормальних умовах, у зручних кімнатах гуртожитку.

Від ідеї створення на 6-й станції Великого Фонтану військового містечка зі штабом ВМС, Інститутом Військово-морських сил, військово-морським ліцеєм, у жодному разі не відмовляємось. Ба більше, міністр оборони Степан Полторак поставив завдання, щоб переїзд відбувся до кінця цього року. Там чотири будівлі кінця сорокових – початку п’ятдесятих років. Одну з них уже привели до ладу, залишились внутрішні роботи. Ще з одним корпусом при реконструкції виникли певні проблеми. Утім, конструктивне рішення знайдено, рухаємось – хоча і не так швидко, як хочеться.

– Наскільки активно чоловіки й жінки зараз підписують контракт із ВМС?

– За рік показники комплектування Військово-морських сил у цілому не змінилися. Приплив і плинність кадрів майже однакові. Тому нашим завданням є сприяти тому, щоб контракт укладали на другий, третій термін. Це, власне кажучи, залежить від багатьох факторів – соціальних, комунікативних. Наприклад, такий чинник, як заробітна плата. Не від нас залежить те, що середня заробітна плата в країні перевищує зарплатню контрактника ВМС.

Треба опрацьовувати нові принципи надання житла, про зміну формату говорив і міністр оборони Степан Полторак.

Оптимальним був би варіант, коли, розпочинаючи службу, молодий лейтенант отримував би ключі від службового житла. Так живуть у США: ось будинок для адмірала, ось – для головного старшини, ось – кімната для військовослужбовця-контрактника.

Збільшення мотиваційних чинників, підвищення соціального захисту призведе до того, що контракти підписуватимуть не тільки на один термін. Від командирів, у свою чергу, залежить якість роботи з людьми. Над цим треба працювати щодня. У підлеглому командир повинен бачити насамперед людину. Спочатку вдягни солдата, нагодуй, навчи, а вже потім – вимагай.

​– У День флоту особовий склад ВМС хвилиною мовчання згадує пам’ять тих, хто загинув під час російсько-української війни. Скількох побратимів втратили військові моряки за останній рік?

– Від Дня ВМС торік до нинішнього загинули 9 морських піхотинців. 70 були поранені. Але до цього переліку, хто б там що не говорив, я додам чотирьох військовослужбовців ВМС, яких 14 лютого в зоні проведення АТО розстріляли «товариші» по службі. В цій трагедії багато питань. Сподіваюсь, військова прокуратура і СБУ оприлюднять причини скоєння злочину.

Із початку війни Військово-морські сили втратили 48 військовослужбовців.

ПЕРША ЧАСТИНА ІНТЕРВ'Ю: Військово-морські сили України: ексклюзивне інтерв’ю з командувачем ВМС Ігорем Воронченком