Доступність посилання

ТОП новини
23 Травень 2019, Київ 04:44

Що дасть Україні подальша «європеїзація»


Дорога у Норвегії, 28 червня 2018 року

Реалізація яких напрямків «європеїзації» України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС може зачепити більшість громадян країни? Чому Україні треба поспішати з реформами? Що таке «митний безвіз»? Що означає законодавче регулювання інформації про харчові продукти?

Після отримання громадянами України можливості безвізового перетину кордону Європейського Союзу відкрилося багато нових можливостей для навчання, тимчасового працевлаштування та туризму. Саме «безвіз» учасники соціологічних опитувань називають відчутним проявом євроінтеграції і навіть «головним досягненням зовнішньої політики у 2017 році».

Є поступ і у реалізації Угоди про асоціацію, зазначили у підсумковому документі учасники 20 саміту Україна-ЄС, що пройшов 9 липня у Брюсселі. Мова іде, зокрема, про наближення українського законодавства до європейського «у сфері цифрового ринку, митного співробітництва та енергетики». Така «європеїзація» законодавчих норм сприятиме створенню нових робочих місць та розвитку торгівлі.

Також, як сказав президент Європейської ради Дональд Туск, Євросоюз визнає просування України у впровадженні реформ, вітає створення Вищого антикорупційного суду та «чекає на ухвалення правок, які потрібні для належної роботи цього суду».

Політичні аспекти

Ось як головні підсумки 20 саміту Україна-ЄС визначив у коментарі Радіо Свобода експерт «Української призми» та «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергій Герасимчук.

Сергій Герасимчук
Сергій Герасимчук

Саміт Україна-ЄС дав Києву кілька важливих і позитивних сигналів: Росію чітко визнали агресором, бранців сумління ув’язнених у Росії та в Криму назвали поіменно (а це дає шанси на більший тиск з боку ЄС щодо їх звільнення), визнали прогрес України в реформуванні цілої низки сфер, пообіцяли включитися у переговори з Росією щодо збереження транзиту газу до ЄС через територію України.

Разом з тим, Євросоюз визнав, що є й певні проблеми, вирішити які Київ має негайно – це поправки до Закону про Вищий Антикорупційний суд, врахування висновків Венеціанської комісії щодо статті 7 Закону про освіту, необхідність покращення інвестиційного клімату.

Києву також чітко дали зрозуміти, що виборчі перегони в Україні не можуть гальмувати процес реформ. Позиція Брюсселю тут має подвійну мотивацію: з одного боку, в умовах війни з Росією будь-які затримки у побудові ефективної держави становлять для України екзистенційні ризики. Але, окрім того, у 2019 році в самому Євросоюзі відбудуться ротації у Єврокомісії та зміна складу Європарламенту.

Друзі України в цих структурах нині – а їх чимало – сподіваються, що до моменту цих ротацій українська сторона буде досить міцно стояти на ногах, аби витримати і, ймовірно, менш прихильне ставлення з боку нового складу Європарламенту, і, можливо, меншу підтримку з боку низки національних урядів

Економічні аспекти

Про економічні напрямки поглиблення співпраці України та Євросоюзу згідно з Угодою про асоціацію Радіо Свобода розпитало виконавчу директорку «Українського центру європейської політики» Любов Акуленко.

Lyubov Akulenko
Lyubov Akulenko

– Угода про асоціацію з ЄС торкається багатьох секторів економіки та сфер – митниці, транспорту, соціальної сфери, діяльності компаній, податків, екології, громадського здоров’я. Тож, є куди розвиватися і яскравим прикладом цьому стало те, що на Саміті погодилися поглиблювати співпрацю між сторонами у таких сферах, як митниця, енергетика, цифровий ринок, юстиція свобода та безпека.

І тут важливо не просто визначити пріоритети, а вже розпочати реальну роботу. Адже, це сфери, де акумульовані різноманітні бізнесові інтереси. Природно припустити, що слід очікувати значного опору лібералізації і прозорості. Тому тут багато буде залежати від найвищої політичної волі, зокрема, волі президента і прем’єр-міністра.

Україну потрібно «витягувати» за ті сфери, які дадуть найбільш відчутний ефект. Наприклад, це може бути реформа у транспортній сфері. Треба змінювати те, що стосується кожного українця – замінити «убиті» маршрутки нормальними автобусами. Це дасть можливість людям зрозуміти, що означає реальна імплементація Угоди про асоціацію з ЄС.

Адже, є не менш важливі сфери, наприклад інтелектуальна власніть і у глобальному сенсі це дуже важливо для країни, але для більшості людей це є чимось не дуже зрозумілим.

Ті сфери, які були вибрані на саміті – вибрані абсолютно правильно. Але треба їх розширювати. Враховуючи те, що ми пішли на поглиблення в секторах, потрібно на наступному саміті піднімати питання про глобальну модель інтеграції. Потрібно аналізувати і брати за приклад інтеграцію Швейцарії чи Норвегії.

– Що таке «митний безвіз» і у чому вигода для України та ЄС?

– Це «товарний безвіз», режим торгівлі, при якому максимально спрощується митний контроль, а результати українського митного контролю визнаються європейськими відповідними органами.

На практиці це означає, що український виробник проходитиме не два митних контролі, а один.

«Товарний безвіз» дає нам змогу глибше інтегруватися до європейського ринку, оскільки зніметься один із вагомих бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Перетин митниці має стати швидким та зручним.

Тобто, фермер з Вінниці легко зможе спланувати експорт своїх яблук до Німеччини, наприклад, надіславши всі документи на митницю в електронному вигляді. Там вони будуть проаналізовані і пройдуть митницю дуже швидко. Тут мова іде не про «митний союз», при якому взагалі відсутній митний контроль, а про максимальне спрощення процедур.

– Чи стала Україна цікавішою європейському бізнесу?

– Є підстави думати, що певні регіони України стають майданчиками для інвестицій, бо вирішуються питання регуляторного поля. Проте, досі відкриття виробництв в Україні є дуже ризикованим для європейського бізнесу. Багато причин – рейдерство, гальмування судової реформи. Той факт, що європейські підприємства відкриваються у нас – це звісно добре, але поширення цього явища – поки що під великим питанням.

До речі, наш аналітичний центр займався розробкою питання про надання споживачам інформації про продукт за європейськими стандартами, і нові правила маркування продуктів. І ось 10 липня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Це ще один реальний крок на шляху до євроінтеграції. До того ж, такі речі впливають насамперед на внутрішній ринок. Наприклад, ухвалення цих норм захистить українських споживачів від неякісних продуктів, а також визначить відповідальність операторів ринку, і сприятиме прозорій конкуренції.

Такі кроки на перший погляд здаються невеликими, але насправді вже найближчим часом ми побачимо якісні зміни і зможемо самі їх оцінити.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG