Доступність посилання

ТОП новини
13 Грудень 2018, Київ 19:28

Білорусь отримає десятки гектарів «спірної» з Україною землі і один канал


Архівне фото. Представники прикордонних відомств України і Білорусі потискають один одному руки під час офіційної церемонії відкриття першого прикордонного знака на українсько-білоруському кордоні біля міжнародного пункту пропуску Сеньківка, Чернігівська область, 13 листопада 2013 року

Олена Литвинова

Демаркація білорусько-українського кордону відстає від попередніх планів, майже на два роки її припинили протести селян у Волинській області. Але зараз сторони знайшли компроміс, в результаті якого Білорусь отримає десятки гектарів на спірних прикордонних територіях.

28 квітня 2017 року президенти України і Білорусі Петро Порошенко і Олександр Лукашенко домовилися завершити демаркацію кордону двох країн.

«Це стане додатковим фактором посилення безпеки двох країн», – сказав тоді Петро Порошенко. Планувалося, що в 2020 році Білорусь та Україна зможуть вийти на підписання договору про режим державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу в прикордонних питаннях.

Олександр Лукашенко і Петро Порошенко, архівне фото
Олександр Лукашенко і Петро Порошенко, архівне фото

Але тільки цього року в червні сторони змогли затвердити перспективний план демаркації державного кордону на 2018–2026 роки. Згідно з ним, наступного року планується розпочати визначення меж у чорнобильській зоні відчуження. Фінансувати деякі демаркаційні роботи на кордоні Білорусі та України буде Євросоюз.

Жировський канал стане білоруським

На спірній ділянці українсько-білоруського кордону між Волинською і Брестською областями цього року вже поставили попереджувальні інформаційні знаки, і незабаром мають відновитися демаркаційні роботи, припинені два роки тому внаслідок протестів жителів прикордонних українських територій.

Мешканці села Ветли Любешівського району Волинської області у травні 2016 року намагалися відстояти Жировський канал, який, згідно з договором про державний кордон, належить Білорусі. Вони перекрили дорогу і заблокували демаркаційні роботи білоруської сторони, яка на той час встигла очистити просіку вздовж лінії державного кордону на території Гірківської сільської ради Любешівського району.

Місцева влада підтримала своїх громадян – із її ініціативи були запитані всі документи з обласного та київського архівів, що стосуються визначення кордонів між Білоруссю і Україною, щоб обласна влада сприяла переглядові лінії кордону на більш високому рівні. Але відповідна комісія підтвердила: всі дії білоруської сторони законні.

Все відбувається в рамках законодавства і ніякого захоплення території немає
Володимир Дишко

«Уже поставили демаркаційні знаки. Комісія відповіла, що все відбувається в рамках законодавства і ніякого захоплення території немає», – сказав Радіо Свобода секретар Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області Володимир Дишко.

У той же час він не зміг уточнити площу території, яка відходить Білорусі: «Дані Держкадастру нам не передали, але фактичної можливості переглянути кордони більше немає». (Раніше місцеві мешканці говорили про передачу більш як 50 гектарів землі – ред.).

Селяни чекають компенсацій

У рамках демаркації державного кордону планується передача Білорусі значної кількості земельних ділянок, в тому числі лісових масивів, які зараз перебувають на території ще однієї прикордонної з Білоруссю області – Житомирської. Обласна влада визнає, що в цьому також виникають проблемні питання, і їх доводиться періодично обговорювати на рівні відповідної обласної робочої групи.

Перш за все, це стосується Олевського і Овруцького районів – вони межують із Лельчицьким і Єльським районами Гомельщини. Нинішні центри цих районів свого часу входили до складу Великого князівства Литовського.

Але керівники обох цих районів наголошують: мови про односторонню передачу Білорусі української території немає – все робиться на паритетних засадах.

Дмитро Лазаренко
Дмитро Лазаренко

«Є договір про державний кордон між Україною і Білоруссю, підписаний 1997 року. Саме на його підставі здійснюється весь процес. Були узгоджені між державами земельні ділянки – передача українських на користь Білорусі, і так само білоруських – Україні. Йдеться про рівнозначний обмін. І рішення про це ухвалено на рівні держави, на рівні Кабінету міністрів, погоджено з Верховною Радою, тому це досить давній процес, і питання ці вже вирішуються», – наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода голова Олевської районної державної адміністрації Дмитро Лазаренко.

Йдеться про рівнозначний обмін. І рішення про це ухвалено на рівні держави
Дмитро Лазаренко

За його словами, на кордоні в Олевському районі також усюди вже стоять відповідні знаки, які передують початкові демаркаційних робіт. Дмитро Лазаренко стверджує, що місцеві мешканці з розумінням поставилися до цього процесу.

«Інформація не вчорашня. Роз’яснювальна робота з місцевими мешканцями велася і проводиться донині. Проблем ніяких немає, принаймні, я не бачу критичних моментів. У першу чергу – це загальнодержавна справа, і тут є певні аргументи, які можна використати», – додав він.

У свою чергу, голова Овруцької районної державної адміністрації Юрій Дивинський назвав головну проблему – питання компенсації за передані землі.

Голова Овруцької адміністрації Юрій Дивинський вітає прикордонників із професійним святом
Голова Овруцької адміністрації Юрій Дивинський вітає прикордонників із професійним святом
Це дуже болісне питання, але його можна вирішити на двосторонньому рівні
Юрій Дивинський

«Справді, в нас є лісові масиви, які відходять Білорусі. І ці ліси належать агропромисловому комплексові. Умовно кажучи, є, наприклад, 20 гектарів лісу, і треба робити прикордонну смугу. Що робити – власник має його вирубати, а інша сторона має компенсувати витрати? Але не тільки в цьому проблема. У нас є такі земельні ділянки, які розпайовані між людьми, але також мають бути передані Білорусі. Треба ухвалити рішення з цими громадянами – вони ж оформили пай, працювали на цій землі. Що з ними робити? Або треба виділяти їм іншу землю, якщо вони погодяться, або має бути якась компенсація. Є й такі випадки, коли після проведення демаркаційної лінії частина землі залишається в Україні, а інша переходить до Білорусі. Це дуже болісне питання, але його можна вирішити на двосторонньому рівні. Є комісія, яка цим займається, є відповідальні люди, які цим опікуються, – потрібно вирішити ці питання», – каже Юрій Дивинський.

Кордони на воді також узгоджені

Кілька років тому через істотну зміну русла Дніпра Україна ледь не втратила частину своєї території в Чернігівській області. Тоді місцева влада, стурбована тим, що територія може відійти Білорусі, змушена були терміново укріплювати берег річки і будувати дамбу.

Коментуючи ту ситуацію, прикордонники Білорусі та України заявили, що «невирішених питань, пов’язаних із проходженням українсько-білоруського державного кордону, в тому числі пов’язаних із природними змінами русел, зараз немає».

Державний кордон між Білоруссю і Україною становить 1084,2 км, з них 758,3 км – на сухопутній ділянці, 325,9 км – на водній ділянці (по річках Дніпро, Сож і Прип’ять) та близько 120 км по зоні відчуження біля Чорнобильської АЕС. Прилегла до державного кордону територія важко прохідна, великі площі вкриті густими лісами, болотами, невеликими озерами і розгалуженою мережею меліоративних каналів, значна частина яких давно не працює.

Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG