Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2018, Київ 13:59

Західні дослідники: саміт у Гельсінкі має чіткого переможця


Зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна в Гельсінкі – перша за довгий час для лідерів двох країн, проте далеко не перша, що проходить у фінській столиці

16 липня в Гельсінкі – місті, відомому історією резонансних переговорів між Вашингтоном і Москвою, – відбувся перший саміт президента США Дональда Трампа і російського президента Володимира Путіна. Кого й чому на Заході вважають «переможцем» саміту, яке значення зустріч має для України і що вона говорить про роль США в світі?

Після закінчення саміту на Дональда Трампа налетів шквал критики. Багато хто звинувачує американського лідера в надто теплому ставленні до Путіна, приниженні американських інституцій та союзників, а також зраді цінностей, за які США історично виступають у міжнародних відносинах.

На думку американського сенатора-республіканця Джона МакКейна, зустріч була «трагічною помилкою».

Важлива згадка про Україну

У перебігу прес-конференції Трамп жодного разу не згадав про Україну, хоча перед зустріччю повідомлялося, що сторони, серед іншого, мають обговорити і цей аспект.

Єдина згадка про українське питання пролунала з вуст російського президента Володимира Путіна. На його думку, саме Київ слід звинувачувати у невиконанні мінських домовленостей, а не Росію. Але, як вважають деякі аналітики, ця згадка все одно має значення.

Це була невелика згадка, яка насправді має значущість, важливість, бо вона вказує на те, що сама Росія не зацікавлена в пошуку засобів для врегулювання кризи навколо України
Вільям Померанц

«Це була невелика згадка, яка насправді має значущість, важливість, бо вона вказує на те, що сама Росія не зацікавлена в пошуку засобів для врегулювання кризи навколо України. Натомість вона звинувачує Київ у безперервних проблемах в Україні», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода Вільям Померанц, заступник директора Вільсонівського центру у Вашингтоні.

Померанц також наголосив, що в суттєвому погіршенні відносин між США та Росією Трамп звинуватив обидві сторони. При цьому він «не взяв до уваги односторонні дії Росії в Криму, в Україні, в Сирії та під час президентських виборів у США».

Президент США Дональд Трамп (л) і його російський колега Володимир Путін, Гельсінкі, Фінляндія, 16 липня 2018 року
Президент США Дональд Трамп (л) і його російський колега Володимир Путін, Гельсінкі, Фінляндія, 16 липня 2018 року

Могло бути й гірше

Та, як стверджують деякі західні аналітики, все видається не так погано, як могло бути. Як пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода старший консультант дослідницького центру Chatham House з програм Росії і Євразії Кір Джайлз, напередодні саміту багато хто припускав, що Трамп шукатиме шляхів досягнення якоїсь «великої угоди» з Путіним.

І така угода могла б, у свою чергу, призвести до визнання анексії Криму або ж скорочення американської військової присутності з країн східної Європи.

Нічого такого не сталося, а отже, могло бути й гірше, вважають експерти.

«Навпаки, було б дивно, якби Путін і Трамп послалися на будь-яку з головних розбіжностей між Росією та США або ж на будь-який із великих конфліктів, у яких вони займають протилежні сторони», – зауважив аналітик.

Саміт не був змістовним

Професор політології в Колумбійському університеті Кімберлі Мартен, яка очолює програму відносин між США та Росією, в коментарі Радіо Свобода відзначила: «Найголовніше, що можна винести з цього саміту, – це те, що він не був особливо змістовним. Вони просто сказали: «тепер все почнеться спочатку і ми друзі», але ніякої конкретики так і не було».

Найголовніше, що можна винести з цього саміту, – це те, що він не був змістовним
Кімберлі Мартен

«Нам залишили здогадуватися, в чому ж був основний зміст. Не зовсім зрозуміло, чому вони взагалі мали клопіт організовувати цей саміт», – зазначила Мартен.

Експерт також наголосила на тому, що лідери США та Росії говорили про різні речі. Спочатку виступив Путін, і, здавалося б, Трамп мав би говорити про низку тих самих питань, що й російський президент, але цього не сталося. Тому це залишає навіть більше запитань щодо того, в чому ж була суть розмови, зауважує Мартен.

Хто «переміг» на саміті?

Ще до того, як зустріч відбулася, багато дипломатів та політиків попереджали про те, що саміт слугуватиме інтересам Володимира Путіна і стане його «публічною перемогою». Мовляв, те, що він стоятиме пліч-о-пліч із лідером США, демонструватиме, що Росія – сила, яку слід сприймати серйозно.

На думку Вільяма Померанца, так і сталося – Путіна дійсно можна вважати переможцем саміту. «Це була перемога Володимира Путіна. Він хоче, щоб його сприйняли як значущого глобального гравця, і Дональд Трамп надав необхідне підтвердження і платформу для цього статусу», – зазначив експерт. Ба більш, Трамп ще й виявив небажання протистояти Росії у справі про її втручання у вибори в США 2016 року, зазначив Померанц.

У той самий час, попри поширені думки, не слід вважати, що Путін «обіграв» американського президента, вважає колишній високопосадовець Пентагону і директор американського Центру Байдена Майкл Карпентер.

Тож програли інтереси національної безпеки США, а переміг – Путін і режим Кремля, який він представляє
Майкл Карпентер

Він переконаний, що Трамп дуже добре усвідомлював, що робить, коли надавав Путіну цю платформу.

«Тож програли інтереси національної безпеки США, а переміг Путін і режим Кремля, який він представляє», – сказав Карпентер, який назвав виступ Трампа «видатним в абсолютно негативному сенсі»: «Він точно знав, що робить: він потурав Путіну дуже свідомим чином».

США та глобальна політика

Незважаючи на те, що саміт не приніс серйозних катастроф для американських союзників у Європі та інших країнах, рішення Трампа не протистояти Путіну, а натомість домагатися поглиблення зв’язків із ним, ймовірно, лише наголошує на подальшому відстороненні США від лідерства, принаймні в Європі, зауважив Карпентер.

Він також вважає, що Трамп не змусить Росію заплатити за її агресію в Україні, Сирії, Британії або будь-де.

Це все, в свою чергу, означає, що деякі члени ЄС та НАТО, які й так не бажають дотримуватися політики санкцій, запроваджених у 2014 році внаслідок дій Росії в Україні, можуть почати відходити від цієї спільної позиції. Зрештою, це може стати причиною розколу трансатлантичного союзу, вважає Карпентер.

На думку Померанца, саміт у Гельсінкі вказує на драматичну зміну глобальної політики США: «Це ще один знак, ще один симптом того, як Трамп бачить світ і як він підірвав традиційні альянси, підірвав позицію США за кордоном».

«По суті, він говорить, що не вірить у традиційні зовнішньополітичні цінності, які Сполучені Штати просували від часів Другої світової війни», – каже Мартен.

«Я думаю, ми й так це знали, але коли він так твердо говорить про це у багатьох публічних контекстах, так, що це багато в чому принижує і ганьбить США, за цим цікаво спостерігати. І трагічно», – зазначила Мартен.

Сам Трамп захищає ідею рішення зустрітися з Путіним. Він зазначив, що «дипломатія» має вирішальне значення, а «продуктивний діалог» із Москвою – це «добре для Сполучених Штатів, Росії та решти світу».

Над матеріалом працювали: Mike Eckel, Тетяна Савчук

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG