Доступність посилання

ТОП новини
21 Жовтень 2018, Київ 15:42

Президент США не згадав Україну, і це не випадково – експерти про зустріч Трампа і Путіна


Дональд Трамп (ліворуч) і Володимир Путін. Гельсінкі, 16 липня 2018 року

Упродовж двох годин віч-на-віч спілкувалися президенти США та Росії в Гельсінкі. Говорили на 40 хвилин більше запланованого, лише в присутності перекладачів і без протоколу. Саміт лідерів двох країн вперше пройшов у такому масштабі. На завершення, Дональд Трамп та Володимир Путін вийшли на прес-конференцію, за результатами якої аналітики віддають першість російському президенту.

Спізнення Володимира Путіна на 40 хвилин на зустріч із Дональдом Трампом експерти називають невипадковим і, по суті, показовим викликом. Це психологічний тиск, адже він знав, що президент Сполучених Штатів Америки прилетів заздалегідь і тому змусити його чекати – це спосіб показати власну значущість, вважають політичні аналітики.

Очевидно, що під час протокольної зустрічі президент Трамп почувався напруженіше, відзначають журналісти й політологи.

Це пов’язане з тим, що для нього саміт відбувається у складнішій ситуації, ніж для Путіна, на якого не тисне внутрішня політика. Більше того, Володимир Путін приїжджає після успішного проведення Чемпіонату звіту з футболу і почуває себе значно комфортніше, зазначає голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. Нестачу аргументів по суті в діалозі зі США, він намагається компенсувати психологічно, додає він.

«Провідні американські ЗМІ ведуть репортажі, наполягаючи на тому, що цієї зустрічі не повинно було бути. І в тому числі з огляду на те, що в попередній робочий день – у п’ятницю – були висунені звинувачення незалежним прокурором на адресу 12 співробітників ГРУ Росії, які втручалися у вибори», – зауважує експерт-міжнародник.

Після зустрічі Дональд Трамп та Володимир Путін провели коротку прес-конференцію. Кількість питань від журналістів була обмежена, і найбільше уваги журналісти приділили саме розслідуванню щодо втручання Росії в американські вибори.

Володимр Путін, як і раніше, спростував таке втручання, а щодо звинувачень на адресу 12 співробітників російських спецслужб, запропонував співпрацю: за запитом допитати цих осіб і надати результати американській стороні або навіть допустити американських слідчих до допиту за умови надання права так само допитати американців, яких Росія підозрює в незаконних діях і роботі на спецслужби США.

Дональд Трамп назвав можливу співпрацю спецслужб чудовою пропозицією, а от слідство щодо втручання Росії у вибори назвав «катастрофою» для американсько-російських відносин.

Про Україну

Україну у своїх виступах згадував лише Володимир Путін і коротко. Це відбулося тричі:

1. Під час промови Путін розповів, що вони із Трампом обговорили важливість виконання мінських домовленостей. Зазначив, що США могли б рішуче наполягати на цьому, зокрема, що стосується українського керівництва

2. У відповідь на запитання щодо газотранспортної системи, Путін сказав, що президент Сполучених Штатів переймався питанням транзиту газу через Україну у випадку запуску «Північного потоку-2».

«Ми готові продовжити транзит через Україну, якщо буде врегульовано суперечки між компаніями в Стокгольмському арбітражі», – зазначив російський президент.

3. На питання журналіста по Криму відповів лише Володимир Путін.

«Позиція Трампа щодо Криму відома, і він її притримується, він говорить про незаконність приєднання до Росії. У нас інша позиція. Ми вважаємо, що провели референдум згідно з міжнародним правом», – зазначив він.

Те, що Трамп не згадав Україну, експерт-міжнародник Максим Ялі вважає невипадковим. На його думку, саме таку пораду він отримав від своєї команди.

«Це говорить про те, що Україна для Трампа є токсичною темою, особливо на тлі втручання Росії у вибори, змови. Вважаю, що його помічники йому пояснили перед зустріччю, що після чуток про заяви щодо визнання анексії Криму, жодних думок про це висловлювати не можна. Вважаю, що з паном Путіним обговорювалось, що жодних різких заяв про Україну не буде, бо це викличе негативну реакцію в демократів і ускладнить ситуацію напередодні проміжних виборів», – вважає Максим Ялі.

Максим Ялі, експерт-міжнародник
Максим Ялі, експерт-міжнародник

Про що не сказали

Нічого нового не почули від лідерів США і Росії щодо України, бо не змогли досягти якогось прориву в українському питання, вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар і додає, що впадати у відчай не варто – не потрібно, щоб подібні речі вирішувалися «за спиною» в України.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар

Питання політичних в’язнів взагалі не було порушене публічно ані президентами, ані журналістами. Попри те, що численні акції протесту в Гельсінкі стосувалися саме прав людей, зокрема звільнення Олега Сенцова та інших українських бранців у Росії.

Підстави для невеликого оптимізму все ж залишаються, вважає Михайло Гончар

«Можливо, сторони не торкнулися цього питання, бо домовились додатково його обговорити. Безперечно, воно дошкульне для Путіна, але не критичне. Може бути, що зараз на тлі певної переваги на користь Путіна, можливо, він і продемонструє певну «добру волю», але сподіватись на це не варто. Важливо, щоб українська дипломатія і надалі робила все можливе, аби посилити тиск на Путіна, саме під приводом того, що він брутально ігнорує права людини», – вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

У підсумку переговорів

Домовилися про те, що будуть домовлятися далі, всі заяви очевидні й передбачувані, нічого нового – так переважно коментують політологи й журналісти виступ двох президентів.

Перевага була на боці Путіна, він говорив більше, дозволяв собі коментувати й переказувати слова Дональда Трампа, зазначають експерти.

Обидва лідери при цьому заявили, що задоволені переговорами і що це перший крок у поліпшенні американсько-російських відносин. Всі проблеми не можуть бути вирішені протягом одної двогодинної зустрічі, наголосили президенти.

Скоріш за все, це буде подано обома лідерами як величезна перемога і початок завершення так званої «холодної війни», але це не означатиме, що світ змінився – проблеми залишися, вважає Михайло Гончар.

Щодо української сторони, подробиці домовленостей можна буде побачити пізніше, ймовірно, в контексті оголошення результатів розслідування спецпрокурора Мюллера щодо російського втручання у вибори, вважає Максим Ялі і не виключає можливості тиску з американського боку на Україну щодо мінських домовленостей.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG