Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2018, Київ 12:50

«Ні грошей, ні паспорта не побачив»: українець потрапив у трудове рабство в Казахстані


Артем Баранов

Артем Баранов – муляр із України. У Казахстані він перебуває вже близько трьох років. Спочатку офіційно – як трудовий мігрант – працював рік в Астані, а потім потрапив у рабство.

Артем розповідає, що на сайті оголошень знайшов вакансію в Шимкенті. Саме оголошення у нього підозр не викликало, але коли він почав працювати, платити йому чомусь вирішили не грошима, а їжею і цигарками.

«Взяли документи, обіцяли зробити реєстрацію, – розповідає Артем. – Але врешті-решт ні грошей, ні паспорта – нічого не побачив. А без документів і без грошей ти особливо нікуди не виїдеш».

Артему, за його словами, кілька тижнів тому вдалося втекти від роботодавців. Зараз живе в соціальному притулку в Казахстані і чекає документів, щоб повернутися додому.

Анна Риль
Анна Риль

Артем – не єдиний, хто потрапив у трудове рабство в Казахстані. Директор центру соціально-правової підтримки «Шанс» Анна Риль зауважує, що навіть якщо трудовий мігрант приїхав у Казахстан законно і його роботодавець оформляє всі необхідні документи, це не означає, що його не обдурять. Зараз у їхньому кризовому центрі живуть не тільки громадяни держав Центральної Азії, а й українці, росіяни, філіппінці. Всі вони приїхали в Астану працювати в сфері послуг – хтось законно, хтось ні – але згодом зіштовхнулися з обманом і приниженнями.

«Процедура оформлення дозволу на роботу в Казахстані дуже складна, – говорить юрист. – Ти можеш оформитися тільки до одного господаря. Якщо ти півмісяця пропрацював і хочеш отримати новий дозвіл, ти все одно будеш змушений проходити все заново. Ти не можеш переходити з місця на місце, ти прив’язаний до прописки. Також ти повинен перебувати за місцем реєстрації: якщо ти ночуєш в іншому місці – тебе можуть притягнути до відповідальності».

Головний експерт Міністерства праці та соціального захисту Казахстану Даурен Сарибай каже, що щорічно за порушення правил залучення іноземної робочої сили в Казахстані до адміністративної відповідальності притягуються понад дві тисячі роботодавців.

«А також було залучено 12 тисяч іноземців за здійснення трудової діяльності без дозвільних документів», – перераховує він статистику минулого року.

Уряд Казахстану наполягає на збереженні жорсткої квоти для найму мігрантів (не більше 380 тисяч в рік по всій країні і не більше 5 мігрантів для кожного підприємця) і планує підняти податок для іноземних працівників удвічі, до 28 доларів. Однак, Анна Риль вважає, що збільшення податку не вирішить ситуації, а лише змусить більшість трудових мігрантів відійти в тінь.

Оригінал публікації на сайті «Настоящее время»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG