Доступність посилання

ТОП новини
14 Серпень 2018, Київ 18:41

Корінні народи України: захистити права і зберегти культуру


Під час відзначення Дня кримськотатарського прапора. Київ, майдан Незалежності, 26 червня 2016 року

Генеральна асамблея ООН у 1994 році ухвалила відзначати Міжнародний день корінних народів світу щороку 9 серпня. Таким чином міжнародна спільнота прагне привернути увагу до збереження культури корінних народів та їхніх прав. В Україні корінними народами вважають кримських татар, караїмів та кримчаків, а також греків Приазов'я, які переселилися з Криму на материкову Україну наприкінці 18-го століття. Радіо Свобода розповідає про корінні народи України: їхні особливості й захист прав.

В українському законодавстві немає визначення «корінний народ». Неодноразові спроби законотворців вивести це поняття на офіційний рівень поки що не мали успіху.

У той же час 20 березня 2014 року Верховна Рада визнала статус кримськотатарського народу як корінного і приєдналася до Декларації прав корінних народів ООН 2007 року.

Постійний представник президента України в АРК Борис Бабін наголошує, що питання щодо ухвалення закону не зняте, а процес триває.

Борис Бабін
Борис Бабін

«Питання, чому досі немає закону, треба ставити до Міністерства культури, бо воно є виконавцем низки урядових планових документів, якими передбачено опрацювання цього законопроекту. Ми, в рамках нашої діяльності, затвердили План невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, де одним із заходів є опрацювання цього законопроекту з урахуванням міжнародних стандартів», – каже Бабін.

Вважається, що корінним народом називають той, який населяв певну територію споконвіків і не має власної країни.

За даними ООН, у світі до корінних народів належать 370 мільйонів осіб. Значна частина із них перебуває на межі зникнення.

Кримські татари – визнаний корінний народ

Кримські татари, яких ще називають кримцями, сформувалися як етнос на Кримському півострові.

Цей народ став нащадком різних народів, які в різний час переселялися на півострів: таврів, скіфів, кіммерійців, сарматів, греків, аланів, готів, гунів, римлян, хазарів, половців, печенігів і монголо-татар.

Серед етносу кримських татар вирізняють три типи, які мали точну географічну прив'язку в Криму: степові татари, південнобережні та передгірні. Кримськотатарська мова належить до кипчацької групи тюркських мов.

Під час відзначення Дня кримськотатарського прапора в Києві
Під час відзначення Дня кримськотатарського прапора в Києві

Депортація кримськотатарського народу 1944 року, що була актом геноциду й етноциду, була проведена 18 травня й тривала до червня 1944 року. Депортували понад 200 тисяч кримських татар.

Повернення почалося наприкінці 1970-х років, хоча й натрапляло на сильний опір, провокації, контрпропаганду на місцях.

Під час виселення і в перші роки перебування в депортації, за офіційними даними, загинуло до 25% спецпереселенців. За даними Національного руху кримськотатарського народу, отриманими за результатами всенародного опитування у 60-ті роки, загинули близько 46% – майже кожен другий.

За час окупації Криму Росією з півострова виїхали понад 20 тисяч кримських татар.

Караїми – втрачений зв'язок із Кримом

За словами доцента Києво-Могилянської академії Ігоря Лосєва, караїми – це реліктовий корінний етнос Криму, що мешкав також на Галичині, Волині й Поділлі, а також у Литві. Туди вони потрапили разом із литовським князем Вітаутасом, який привів за собою караїмів після кримського походу наприкінці ХІVстоліття і поселив у містечку Тракай.

За останнім всеукраїнським переписом населення, в Україні визнали себе караїмами 1196 осіб, із них визнали караїмську мову рідною лише 72 особи.

«Спочатку караїмами називали тих людей, які сповідували специфічне релігійне вчення «караїмізм», особливий напрямок у юдаїзмі, що відкидає Талмуд, основу всього життя релігійного єврея. Єдина свята книга караїмів – Старий заповіт. У цьому сенсі караїмів можна вважати своєрідними протестантами юдаїзму», – каже Лосєв.

У червні 2015 року Верховна Рада збиралася визнати караїмів та кримчаків корінними народами.

Проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України щодо збереження в Україні самобутності і культурної спадщини кримських караїмів (кара) і кримчаків» зареєстрували, але далі справа не пішла.

Стародавні святині караїмського народу розташовані поблизу Бахчисарая: фортеця Джуфт (Чуфут) Кале і родове кладовище – святилище Балта Тіймез.

Родове кладовище Балта Тіймез у Криму
Родове кладовище Балта Тіймез у Криму

У часи Радянського Союзу, особливо після депортації кримських татар, караїми відвідували святині і проводили обряди таємно. У наш час, після анексії Криму, караїми, які живуть на материковій частині, втратили зв'язок із півостровом – общини більше не спілкуються.

Олена Арабаджі, член Мелітопольської караїмської громади, розповідає, що місто готується до відзначення Міжнародного дня корінних народів світу, а в останні роки громада працює над тим, аби об’єднати караїмів материкової України.

«У 1991 році ми відродили нашу національну культурну спільноту і зараз активно працюємо. Побудували культурний центр, де є музей караїмів, у нас є кафе національної кухні, проводимо конференції, круглі столи. Хоч небагато, але є носії караїмської мови, працює недільна школа, маємо підручники», – розповідає Арабаджі.

У Мелітополі зараз живе 54 представники караїмського народу.

Кримчаки – найменша чисельність

Енциклопедія історії України вказує на те, що кримчаки є стародавнім єврейським населенням Криму, яке з’явилося на півострові у 14-16 століттях.

Кримчаки перейняли у татар багато звичаїв і традицій і від 13-го століття стали тюркомовними.

11 грудня 1941 року в Криму нацисти розстріляли до 20 тисяч сімферопольців. Більшість із них були етнічними кримчаками та євреями.

В один день нацисти убили понад 8 тисяч кримчаків, які сповідували релігію, близьку до іудаїзму, тому розділили долю євреїв півострова. Через невелику чисельність кримчаків, їм, як етносу, відродитися фактично не вдалося.

Карасубазар на картині художника Карло Боссолі
Карасубазар на картині художника Карло Боссолі

Після Другої світової війни залишилося в живих не більше від 1,4 -1,5 тисячі караїмів.

Згідно з даними 1948 року, в Карасубазарі проживало 10 караїмів (дві родини), у Феодосії – 150, у Керчі – 100, у Сімферополі – 400, по кілька осіб мешкало в Євпаторії, Севастополі і Джанкої. У Криму в цілому було 700–750 кримчаків.

Зараз у Криму живе менше від 200 кримчаків. Це найменш чисельний народ півострова.

Греки Приазов'я переселені з Криму

Понад 70 тисяч греків живуть у Донецькій області. Цей народ переселився сюди наприкінці 18-го століття з Криму. На півострів греки потрапили ще з VII століття до нашої ери, під час грецької колонізації Північного Причорномор’я.

У Криму греки жили поруч із кримськими татарами, доки півострів не завоювала Російська імперія. Згодом, у 1780-х, Катерина II ініціювала виселення греків на північне узбережжя Азовського моря.

Урумський колектив «Бір тайфа», Старий Крим (Донецька область)
Урумський колектив «Бір тайфа», Старий Крим (Донецька область)

Дослідники мають різні версії щодо того, чому греки покинули Крим. Частина вважає, що це ініціатива самого грецького народу, решта – що це було примусове переселення.

Серед греків Приазов’я, з точки зору лінгвістів, розрізняють урумів-тюркофонів та румеїв-еллінофонів. І уруми, і румеї називають себе однаково «греками», але в побутовому спілкуванні зазвичай порозумітися не зможуть.

Урумська мова ближча до кримськотатарської, а румейська споріднена з грецькою. Насправді ж діалект кожного грецького села унікальний.

Сьогодні у Приазов’ї важко знайти людей, які вільно спілкуються урумською чи румейською. Молоді греки майже повністю асимілювалися з українсько-російськомовним сходом України.

Кірікія Хавана
Кірікія Хавана

Урумська поетеса Кірікія Хавана зі села Старогнатівка Донецької області каже, що в радянські часи урумською можна було розмовляти лише вдома, тому так мало людей її пам’ятають зараз.

Порушення прав людини у Криму

Після окупації Криму Росією корінні народи півострова постійно зазнають тиску й порушень своїх прав.

Згідно з аналізом порушень прав людини в Криму за I півріччя 2018 року, яке провели Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) і Меджліс кримськотатарського народу, за вказаний період зафіксували 6 жертв, 4 із них – представники корінного кримськотатарського народу.

«За перше півріччя 2018 року провели 66 обшуків, 56 із них – у будинках представників корінного народу. Ці обшуки, в основному, пов'язані з нібито розповсюдженням активістами «екстремістських матеріалів» у соціальних мережах. Під час обшуків силовики шукають заборонену літературу, зброю, наркотики. Низка обшуків супроводжувалася застосуванням фізичної сили й порушеннями», – розповів Ельвір Сагірман, менеджер із комунікацій КРЦ.

За перше півріччя 2018 року зафіксовані 73 випадки затримань, 51 із яких стосовно представників корінного кримськотатарського народу.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя на два місяці продовжив запобіжний захід фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Сервер Зекір’яєв, Марлен Асанов, Ернес Аметов і Мемет Белялов залишаться в СІЗО до 9 жовтня.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій у Росії, а тепер фактично і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG