Доступність посилання

ТОП новини
14 серпня 2020, Київ 03:38

Українські науковці вперше за шість років досліджують річки та моря


Ілюстративне фото

Судно «Дельфін», 12 дослідників та 360 кілометрів акваторією Канівського водосховища річки Дніпро. Йдеться про першу експедицію «Дніпро-2018», частину Програми з вивчення морів та річок України. Її реалізують державна установа «Держгідрографія» Міністерства інфраструктури України та Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України.

Експедиція Канівським водосховищем тривала тиждень, кілька днів вирував шторм із метровими хвилями, що ускладнювало вивчення акваторії. Однак науковцям вдалося зібрати значну кількість даних, які тепер потрібно ретельно дослідити.

Район проведення досліджень
Район проведення досліджень

Вперше за час досліджень Дніпра науковці провели площинну гідроакустичну зйомку дна та водної товщі загальною площею більше ніж 50 квадратних кілометрів. Завдяки цьому вдалося виявити затоплені об’єкти різного походження: затоплені плоскодонні судна, якорі або й човни.

Для чого ця експедиція?

Після анексії Криму Росією, Україна втратила велику частину науково-дослідного та гідрогроафічного флоту, а також базу океанографічних даних. Останні масштабні наукові дослідження проводилися понад шість років тому. Зараз дослідники Національної академії наук та Міністерства інфраструктури разом працюють вперше.

Судно «Дельфін»,
Судно «Дельфін»,

Основне завдання експедиції – створити безпечні умови судноплавства та отримати сучасну інформацію для банку цифрових океанографічних даних.

Науковці вивчають дно акваторії та глибину річок і морів. Усі отримані дані доступні для користувачів.

«У ході досліджень, ми виявили, що є великі перспективи для роботи, для коректури карт, оскільки подекуди з’явилися нові острови, місцями змінилося русло ручки чи його ширина», – розповідає керівник експедиції Микола Голодов.

Учасники експедиції
Учасники експедиції

За його словами, експедиція помітила зменшення глибини Дніпра. Від 2006 року вона поменшала на 40-50 сантиметрів. Голодов пояснює це транспортуванням донних наносів водним потоком та згінно-нагінними процесами. Щоб цього уникнути – потрібно проводити спеціальні днопоглиблювальні роботи.

Які дослідження провели?

Науковці працювали за чотирма напрямками досліджень. Перші – гідроакустичні. Перш за все вони стосуються виявлення та дослідження об’єктів, які можуть бути небезпечні для суден.

У 2015 році спостерігався сильний льодовий режим (чергування процесу утворення і танення льоду). Після цього частина якорів від буїв (плавуча мітка) потрапили до річок. Дослідники виявили їх та візуалізували частину у вигляді 3-D схем.

Гідроакустичні дослідження відбуваються за допомогою випромінювання звукових хвиль, які у воді відображаються і дають інформацію про рельєф дна і те, що міститься під ним. Обладнання та програмне забезпечення для цих досліджень напрацювали у Гідрофізичного центрі НАН України.

Гідрографічні дослідження здійснювалися для того, аби вивчити динаміку зміни рельєфу дна. Таким чином перевіряли відповідність річкових карт існуючим глибинам. Такі дані збирають, аби попередити судноводіїв про навігаційні небезпеки.

Під час цієї експедиції ретельно вивчали ділянку поруч із Переяслав-Хмельницьким.

Ще один напрямок – гідрологічні дослідження. Науковці вимірювали течії на основному річищі Дніпра, вимірювали температуру і прозорість води, а також спостерігали за екологічним станом Канівського водосховища.

Відновлення судноплавства?

Виконувач обов’язків начальника державної установи «Держгідрографія» Олександр Щипцов розповідає, що Міністерство інфраструктури має на меті відновити судноплавство в Україні. Довжина судноплавних річок в Україні становить понад три тисячі кілометрів, однак обсяги перевезень річками за останні 25 років скоротилися майже у десять разів.

Під час експедиції працювала також група міжнародно-правових досліджень. Її представник, Георгій Стефанов зазначає, що Україна має прийняти європейські правила плавання та адаптувати міжнародні стандарти стосовно перевезення небезпечних вантажів.

«Річка Дніпро належить до європейського міжнародного водного коридору Е-40. Тому є перспективи з відновлення цього коридору, є рішення на рівні економічної і соціальної ради ООН. Зараз його використовують частково, але він не судноплавний. Можливі міжнародні домовленості між Україною, Білоруссю та Польщею», – каже Стефанов.

Наступна експедиція в рамках програми досліджень запланована вже на жовтень цього року. Дослідники вирушать вивчати акваторію Чорного моря.

  • Зображення 16x9

    Наталія Патрікєєва

    Журналіст, репортер. У 2017 році перемогла у конкурсі на стипендіальну програму Радіо Свобода Regional Reporting Fellowship і приєдналася до редакції. Народилася у місті Христинівка Черкаської області. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету. Фіналіст конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2017, 2019 років.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG