Доступність посилання

ТОП новини
14 Грудень 2018, Київ 19:27

УТ-1 закінчилося – Аласанія про суспільне мовлення


Зураб Аласанія

Якщо фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії буде повним, «UA:Перший» і решта каналів суспільного мовника повністю відмовляться від реклами. Про це ексклюзивно для Радіо Свобода розповів голова правління НСТУ Зураб Аласанія. Наразі НСТУ змушена залишати комерційну рекламу, бо фінансування є удвічі меншим, ніж вимагає закон. Але політичної реклами у «UA:Першого» не буде, запевняє Аласанія, навіть із наближенням виборів. Суспільне мовлення гальмує система влади в Україні, де вирішальний вплив мають олігархи. А їх влаштовують тільки ручні медіа, констатував Аласанія. Тому єдине, що поки тримає суспільне мовлення «на плаву» – західні партнери.

Зураб Аласанія, голова правління Національного суспільного телерадіомовлення України
Зураб Аласанія, голова правління Національного суспільного телерадіомовлення України

Зураб Аласанія – український журналіст і медіаменеджер. Став відомим у Харкові, де працював кореспондентом, ведучим політичного ток-шоу, співзасновником, директором медіа-групи і зрештою – директором Харківської обласної державної телерадіокомпанії.

Після перемоги Революції гідності Зураб Аласанія очолив державне телебачення всієї України і от уже не один рік намагається створити Суспільне мовлення в Україні. Він – голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії. Фінансується «UA: Суспільне мовлення» із держбюджету та від комерційних надходжень. Але державні органи не мають права втручатися у програмну політику компанії. Цього тижня НСТУ повідомила про критичний дефіцит коштів, через який у компанії змушені вдатися до низки антикризових заходів.

Олександр Лащенко: Пане Аласанія, справді, наскільки критична ситуація?

– Така і є. Сьогодні такий вираз був в одного з членів правління: «Летимо в стіну з цегли просто».

– Відключення аналогового мовлення. Так? Концерн РРТ. Але ж це не єдина проблема, я так розумію, про яку ви заявляєте, зокрема і в ефірі Радіо Свобода?

– Ні-ні. Моя відповідь стосувалася недофінансування, а не відключення аналогового. Це різні проблеми.

– Бракує ж фінансування...

– Звичайно.

– Тому що на цей рік виділили тільки половину від минулого. Ви ж про це відразу заявляли. Брак коштів. До речі, наступний рік наближається. Якось вирішується питання? Чи ще невідомо з фінансуванням?

– Проект (державного бюджету – ред.) поданий на 2019 рік. І він поданий Кабміном у повному обсязі, що не означає, що ми його отримаємо, як ви розумієте.

– Щодо саме цього аналогового мовлення – як вирішується питання на сьогодні?

– Я насправді надій не маю. Хоч я не можу сказати таке, щоб люди всі чули і співробітники. Але надій на те немає, тому що навіть проект дофінансування теж має пройти через парламент. Це займає час. Там щонайменше має два місяці пройти. Я не думаю, що його поновлять.

– Коли ще закон ухвалювали кілька років тому – 0,2% має бути фінансування з державного бюджету Суспільного мовлення.

– Саме так.

– Ви ще тоді розповіли, зокрема Радіо Свобода, ще у 2014 році, що якщо буде менше, то «хана» буде проекту». Наближається, даруйте, ця «хана» зараз? Чи ні?

– Ото і є «цегла», «стіна з цегли» наближається.

– Це просто брак коштів у держави, яка й досі є жертвою військової агресії?

– Ні-ні. Браку коштів в країні немає. Тобто я не можу говорити за міністра фінансів. Менше з тим, я точно знаю, і ви знаєте про макрокредит, отриманий від ЄС. Хоча б про нього йдеться. Гаразд, держбюджет у дефіциті невеликому, але вони збільшують таки надходження і збільшують видатки так само. То стосується майже тільки нас поки.

– На весь рік – 776 мільйонів гривень. Залишилося кілька місяців до кінця цього року – треба 250 мільйонів по мінімуму. Так?

– Те, що ви сказали з самого початку, що 0,2% – це є 1,5 мільярди. 1 532 мільйон. З них половину дали, а решту половину досі так і не надали.

– Тобто 0,1% виходить?

– Так. Виходить, що так.

– Оцих 250 мільйонів вистачить, зрештою? Це по мінімуму до кінця року. Так?

– Абсолютно вистачить хоча б закрити борги. Тоді, може, і аналогове включать. Це ж не наші гроші. Ми їх беремо і відразу віддаємо знову державі ж. Мається на увазі Концерн РРТ. «Зеонбуд», який не є державним. Це за цифрове мовлення. І так дальше. Це критичні речі.

– У вас є якась змога, не знаю, достукатися до президента, пана Порошенка, до глави уряду, пана Гройсмана? Чи це ви вже робили, напевне?

Слухайте, я дуже хотів би, щоб в Україні працювала система

– До «панів». Так, Олександре? «Пани» поможуть! Слухайте, я дуже хотів би, щоб в Україні працювала система. Якщо ви, панове депутати, вирішили, підписали той закон, то, будь ласка, виконуйте його! Але я розумію, що це не єдиний закон, який в країні не виконується.

– Ви казали, зокрема Радіо Свобода, про те, що фактично олігархічна система й досі править в Україні, зрештою, це має наслідком того, що і такі реформи, і зокрема таке створення Суспільного мовлення. Ви підтверджуєте це, так?

– Я підтвердив би. Тільки ще уточнив би, що система таки чинить дикий спротив, але ось таким чином – економічним.

– Політичного тиску немає?

– А вони не можуть.

– До речі, ви не раз і в ефірі Радіо Свобода, ще у нашому старому офісі, розповідали про те, як створюється ваше «Суспільне мовлення». Три роки тому ви, пане Аласанія, казали: мине ці 2-3 роки і технічно може бути рівня CNN Суспільне телебачення.

– Та ну, ні.

– Давайте послухаємо вас.

«Коли буде CNN? Насправді це модернізація. Це зрозуміло. Я думаю, що за 2-3 роки ми це зробимо. Не станемо такими модернізованими, як CNN або ВВС, але вже близько до того будемо. З тими ж самими датчанами – вони вкладаються в це грішми. Не тільки вони. Але важливо – отут!»

Українське суспільне мовлення на рівні CNN? За 2-3 роки наблизимося – Аласанія
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:19:48 0:00

– Добре. СNN – може, це занадто. Але ці 2-3 роки минули. Оце – квітня 2015 року ваше інтерв’ю. Що вдалося все-таки зробити?

– Та все вдалося. Компанія стала керованою. Інша справа – що те, що залежить від держави, вона не виконує. Я не те, що я знову постійно про гроші і так далі, але якщо ти не маєш їх, то ти не можеш закінчити цю реформу. Облиште нас хоча б на трохи. Віддайте не зайві гроші, а те, що має бути, згідно закону. Ми ж покажемо результат. А вони кажуть: ні-ні-ні. Ну от.

Компанія стала керованою. Інша справа – що те, що залежить від держави, вона не виконує

– Ну от, дійсно, «маємо те, що маємо». І відповідно до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» передбачено, що суспільний мовник (НСТУ) може фінансуватися з таких джерел:

• продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;

• державного і місцевих бюджетів;

• абонентської плати, що сплачується за послуги НСТУ в порядку, встановленому урядом;

• інших надходжень, не заборонених законами.

Так? От як ці чотири пункти вдається...?

– Та ніяк. Жоден із них не працює.

Ще раз. Для того, щоб щось продати, треба зробити це щось. Це контент. Щоб його виготовити, треба вкласти у це спочатку, а потім вже говорити про те, що ми хочемо з людей абонентську плату. Гаразд, за 4-5 років, коли буде нормальне фінансування хоча б на рік, тоді ми можемо виготовити той контент, який зможемо людям просто запропонувати. Ви дивіться, ви бачите, що от вибори пройшли – ось так чисто було, от так. І тоді можемо сказати: 5-8 гривень згодні? От можемо на місяць платити. Бо ви ж за інтернет платите більше.

– Глядачі.

– Так. І тоді воно само пішло б – ми відділилися б від держави у тому сенсі, щоб не залежали від неї фізично і фінансово. А так поки не виходить.

– А вибори ж наближаються в Україні невблаганно.

– Так.

Нейтральна позиція наша і незалежна позиція наша дуже дратує політиків

– Буде дуже гостра ситуація.

– Так, думаю, що так і буде. Але нейтральна позиція наша і незалежна позиція наша дуже дратує політиків. Вони хотіли би скоріше, як я розумію, поділити і це теж. Ну, всі ж комусь належать – давайте ми і це. Воно ж не може бути нічиїм. Вони цього розуміють. Я у старому відео показував на голову. Пам’ятаєте? От вони не змінили країну. У такому сенсі не змінили своє ставлення.

– У такій країні може бути взагалі суспільне телерадіомовлення – зрештою?

– Так, може бути. Ми для того і існуємо. Просто це роки.

– До речі, нам вдалося буквально під час прогулянки відомого українського медіаексперта Отара Довженка у Львові, можна сказати, «вполювати». Моя колега Галина Терещук, кореспондентка Радіо Свобода, саме під час прогулянки з донькою, власне, і запитала в Отара, що ж заважає створенню суспільного телерадіомовлення в Україні? І він зокрема зазначив дві речі. Одна, так би мовити, погана новина, а інша – хороша. Погана новина, на погляд Отара, все-таки центральна влада, м’яко кажучи, не зацікавлена в цьому.

Отар Довженко: За логікою і за всіма зовнішніми ознаками, які є непрямими, можна казати, що мета цього, щоб поточний план перетворення державних медіа на суспільні не вдався. Для чого це треба? Я підозрюю, що це треба для того, що ніби перший шанс не використаний, а другий шанс будуть використовувати якісь інші люди, теоретично більш лояльні до влади.

– Пане Аласанія, як прокоментуєте? Має рацію Отар?

– Якщо я можу підписати відразу в екрані, то я б це підписав.

– Якщо називати персоналії, якщо ви маєте змогу це зараз зробити – президент не зацікавлений? Саме ці олігархи, які контролюють у тому числі фракції у парламенті? Чи всі разом, ця так звана «політична еліта» України?

– Я додав би ще до них і колег, колег-медійників. Бо яким є наш ринок, ви теж знаєте, розпорошеним по олігархах.

Але так само і влада, будь-яка, вона не може бути з тією системою парадигми, з якою працює тут, в Україні, не може бути зацікавлена аж ніяк в незалежному мовнику. Це не вписується в систему. От і все. Тоді це може бути і Порошенко, і Гройсман, і опозиція включно. Вони ж голосують. Ми бачимо, як вони голосують. Дивним чином опозиція... А опозиція, яка мала би бути зацікавлена в незалежному мовнику більш за все, вона теж голосує проти!

– Ну, тоді тільки тиск Заходу сприяє? Громадськість, активісти? Що? Ви все ж таки оптимістично налаштовані? Не йдете у відставку...

– Ні, не піду. Але насправді залишилося так, що європейські партнери і американські партнери, і навіть японські партнери, всі, що ми маємо у світі – це єдине, що поки тримає нас «на плаву». Так скажу. Бо навіть і активісти не дуже розуміються на тому, що це має бути. Активізму ми теж не дуже допускаємо. Так? Бо ми – нейтральні й зважені. Їм це теж не дуже подобається.

– Владі?

– Та ні, самим активістам. Тут з усіх сторін. Бути незацікавленим у цій країні об’єктивно вкрай важко. В Україні це вкрай важко. Я розумію чому. І війна, і після Майдану емоції затребувані, а ми намагаємося дотримуватися стандартів.

– До речі, дістається вам «на горіхи» з боку політичного керівництва за проект Радіо Свобода «Схеми», який виходить саме на каналі Суспільного мовлення?

Каманда журналістів-розслідувачів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»)
Каманда журналістів-розслідувачів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»)

– Та це так, Олександре, але в мене немає політичного керівництва. Ніякого.

– Країни, не вашого.

– Вони час від часу щось говорять. Але це востаннє я чув декілька років тому. Вони вже зрозуміли – це не має сенсу. Ви можете говорити все, що завгодно. І тепер я відчуваю це по діях. Бачите, як пройшов бюджет, чи він потрапив, той наш проект. Не потрапив. То я можу зрозуміти опосередковано, що так це впливає. І «Схеми», і ще деякі програми-розслідування час від часу лунають, але не з їх вуст. Вони не можуть собі дозволити таке говорити.

– Опосередковано, натяками, так?

– Так.

– Вам дають знати: знімеш, перепрошую, «Схеми» – буде більше грошей?

– Олександре, настільки прямо вони ж побоюються. Є все ж таки європейські партнери. Вони заснували суспільне саме тому, що мали зобов’язання перед асоціацією. Ви ж знаєте. Але допомагати йому вони не будуть. А коли ще йдуть програми-розслідування, а час від часу кожен з них там лунає, то, звісно, їм це не подобається. І підтримувати вони аж ніяк не будуть.

Настільки прямо вони ж побоюються. Є все ж таки європейські партнери

– Ви говорите, що й медійники, ваші колеги не дуже радіють створенню суспільного телерадіомовлення. Чому?

– О, так! Саме так. Тому що вони теж частина системи. Медійний ринок працює яким чином? Ти виконуєш те, що хоче твій володар час від часу (мається на увазі від виборів до виборів), а в проміжку ти працюєш просто на ринку, у тому числі з «джинсою», у тому числі із замовними матеріалами, і заробляєш сам на себе.

Менше з тим, й досі немає жодного каналу в країні такого, щоб був хоч «у нуль». Я не кажу вже про прибутковість.

– Усі збиткові? Усі?

– Так. Досі жодної навіть групи прибуткової немає. І це тоді означає: а навіщо? Тоді ми бачимо, навіщо вони працюють. Це все ж таки забезпечення цікавості свого володаря. От і все. Як можна допустити появу на ринку такого гравця, який не буде належати жодному з них? Так, вони вже звикли. Всі «фішки» розставлені. Всі розуміють, хто і кому, де належить, і яку партію вони будуть грати на виборах, а тут невідома «чорна коняка», яка вискочила невідомо звідки, а що з нею робити? Ну от, невідомо!

– Причому і власники, наскільки я вас розумію, і пересічні журналісти?

– Та власникам байдуже. Пересічним журналістам теж здебільшого байдуже.

– Телеменеджменту.

– А от скоріше телеменеджменту. Я чую те, що лунає, мені дуже не подобається. Ми дуже багато разів пропонували їм співпрацю. Подекуди вона навіть вдається...

– Можете назвати, кому саме пропонували?

– Та будь ласочка! Зі StarLightMedia (медійна група в Україні – ред.) ми працюємо з «Євробаченням». Це дуже вдалий приклад. І продовжимо скоріш за все і наступного року теж. Але ж вони розважальні. Інфотейнмент, скажемо так, в крайньому випадку. А все, що стосується суспільно-політичного життя або каналів – категоричне ні! І той самий ICTV, його голова, який є частиною StarLightMedia, Богуцький, наприклад, абсолютно не схвалює і не приховує того, що він не визнає абсолютно це суспільне, бо кому воно потрібне, навіщо такі гроші витрачати і так далі.

І так чомусь вони всі оперують, включно з президентом України... Чомусь оперують розумінням одного каналу. Хоча у нас є 28! І жоден з них це ніяк не може втямити досі.

– До речі, в регіонах не все так кепсько. Той же Отар Довженко вважає, що в регіонах навпаки – є така своєрідна перемога, є позитив.

Отар Довженко: Суспільне мовлення зараз незалежне від влади і не керується владою. Це я можу сказати впевнено. Більше того, це просто, як на мене, найбільше досягнення – суспільне мовлення в регіонах не керується місцевою владою. Чого в принципі ніколи не було. Тому що обласні державні телерадіокомпанії були, як правило, або повністю підконтрольні облдержадміністраціям, або принаймні, скажімо так, під великим впливом облдержадміністрацій. Зараз це незалежне телебачення. Інше питання – що його дивиться дуже мало людей.

Суспільне мовлення зараз незалежне від влади – Отар Довженко
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:33 0:00

– Про те, що скільки дивиться, ми обов’язково поговоримо. А те, що в регіонах – вдається?

– Ще один підпис! Я вам скажу так: Отар – добра людина і він відмітив те, що є позитивного. Але це означає, що ми прибрали токсичний вплив, негативний вплив місцевих політиків. Але це ще не означає перемоги ще.

– Ви 5 років очолювали Харківську обласну телерадіокомпанію.

– І що?

– Можете згадати, як тоді ви працювали і зараз у Києві, створюючи суспільне.

– Там і був той зразок, коли навіть Андрій Шевченко вперше, тоді ще у 2005-2006 роках, пропонував: а давай спробуємо зробити суспільне саме на харківському прикладі, просто запустимо пілотний проект. Який не вдалося. Я не знаю, з яких причин. БЮТ не підтримав тоді його ініціативу. Але менше з тим.

Зараз Отар правий. Місцевого впливу немає. Це добре. Але ми маємо показати щось добре і правильне замість того, що ми не показуємо погане. Гаразд. А наступний крок не вдається, тому що ми не забезпечені.

– Щодо знову фінансування. Як не крути, гроші, гроші, гроші… Ви сказали, що ось ці передбачені законом статті фактично не діють зовсім. Реклами ж немає на вашому...

– Є. Але ми позбулися політичної реклами…

– ​…маю на увазі, що саме політичної реклами немає…

– По року ми десь 3,5 мільйона могли би доробити.

– Тим більше вибори наближаються.

– Не будемо.

Зураб Аласанія
Зураб Аласанія

– А взагалі може бути масовим за цікавістю такий телеканал – щоб його дивилося багато глядачів, із великими рейтингами?

– Має бути таким. Але, умовно кажучи, ми ж приклади з вами маємо. Ті ж самі колеги з Британії це зробили.

– ВВС. Як не згадати…

– Інша справа, що вони вже більше 90 років.

Але щодо реклами, то давайте я вам першим отут у студії Радіо Свобода скажу таку річ, що якщо фінансування буде повним, просто за законом, «UA: Перший» і всі канали суспільного мовника просто повністю відмовляться від реклами як такої. Не тільки політичної, а взагалі від рекламного ринку. Це лунає вперше. Це наше право. Ми це можемо зробити.

Інша справа, що, можливо, я зараз той аргумент відберу в комерційників. Якщо вони думають от про це, що от на ринку з’явився гравець, який отримує гроші від держави, з бюджету, а ще й працює на ринку реклами, то я кажу, що якщо ми отримаємо одне, ми спокійно залишаємо ринок вам. От, будь ласка, працюйте на ньому.

Я вам першим у студії Радіо Свобода скажу таку річ, що якщо фінансування буде повним, просто за законом, «UA: Перший» і всі канали суспільного мовника просто повністю відмовляться від реклами як такої

– Ви відчуваєте, відгук є серед ваших колег?

– Воно поки що й не лунало.

– Вперше?

– Так.

– Добре, ми обов’язково це покажемо. У нас буде і текст нашої розмови на сайті Радіо Свобода. Хай почитають. Можливо, і відгукнуться.

Щодо того, чи масове телебачення. Ви заявляли зокрема й раніше, що якомога масовішим має бути телеканал. Так, підтверджуєте це?

– Є у мене сумніви. Але це просто теоретична розмова вже про те, куди йдуть медіа у всьому світі, куди йде телебачення як таке. Телеперегляди падають у всьому світі. І вперше в цьому році вони зійшлися з переглядами з інтернету. Просто в одній точці.

– YouTube?

– Так, YouTube. Вони зійшлися. Подивимося на тенденції наступного року. Я просто думаю, що телебачення має думати щось, що перетворить його на монітор і на доступність у будь-якому форматі. Не просто адаптація телепродукту до digital, а просто продакшн для digital окремий. Я не знаю, що з цього буде. І ми насправді мали би реформувати не телебачення, а вже наступні кроки. Ми відстаємо від цього.

– Яким має бути наступний крок?

– Працювати саме в digital. Готуватися до інтернету і до всіх форматів, які саме прилаштовані до інтернету. Але ж ми такого не робимо, тому що навіть на телебачення не вистачає грошей.

– До речі, ми звернулися до киян і гостей столиці, власне до телеглядачів (для них же ж ви працюєте, будь-хто, і ми працюємо, всі), чи їм узагалі потрібен такий телеканал – Суспільне мовлення?

Навіщо Вам, як глядачеві, канал «UA:Перший» Суспільного мовлення?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:02 0:00

– Мене дуже цікавить, як ви формулювали питання. Про який канал ви розказували?

– Про Суспільне мовлення.

– Ви саме так, як і Порошенко, робите ту ж саму помилку. Який канал?

– Їх багато.

– Ще раз. 31.

– Наполягаєте?

– Я не те, що наполягаю, я кажу: якщо б ви говорили конкретно. Наприклад, «UA:Перший». А вони ж не асоціюють. «Суспільне мовлення» – ніде не написано.

– «UA:Перший» саме.

– «UA:Перший» – написано.

– Звичайно, «UA:Перший».

– А куди ви поділи наше радіо? Три канали, які вийшли вже в п’ятірку. Принаймні, «УР-1» точно у першій п’ятірці. Це не наші, це виміри...

– Погодьтеся, переважна більшість глядачів не вникає в це так глибоко. Для них є «UA:Перший».

– Але для них немає «UA:Перший». Для них є УТ-1. Олександре, ми маємо їм усе доносити.

Ще раз, це справа маркетингу, якого у нас й близько немає навіть в планах. Ви бачите, будь-яка нова програма, навіть «Суботнє інтерв’ю» – можна було б побачити біг-борди просто на вулицях. На це навіть немає ніяких, от жодних фінансів на це немає.

– Аби втриматися? Так, те, що є?

– Нічого. Ми ще...

– До речі, колектив. Вам той самий УТ-1 дістався. Ви самі згадали. Ви як? «Кадри вирішують все», як казав один, не буду нагадувати хто, персонаж?

– УТ-1 закінчилося тоді, коли ми звільнили 3 тисячі людей і скоротили.

– Зараз скільки штат?

– Зараз 4 200. А було 7 500. І це майже та межа, за яку заходити вже неможливо – воно працювати не буде. До речі, на ВВС більше 10 тисяч людей працює. Я не про те, що кількість нас лякає чи не лякає. Здебільшого люди, які були з таким просто «майндом», вже пішли.

УТ-1 закінчилося тоді, коли ми звільнили 3 тисячі людей і скоротили

– Пане Аласанія, ви собі все-таки якийсь дедлайн встановили? Ви кажете, що не підете у відставку, незважаючи на те, що зараз розповіли про перебіг оцих ваших проблем. Не ваших особисто, а телекомпанії.

– Так.

– Але все-таки дедлайн собі якийсь намітили?

– Звісно. 14 травня 2021 року.

– Чому?

– Та тому, що контракт закінчується саме в той день. От і все.

Зураб Аласанія
Зураб Аласанія

– Що ж...

– Не очікували, Олександре? Я навіть не думаю про те, щоб піти у відставку. Не буду. Якщо вирішать переобрати – будь ласка, це демократична країна. Або вона має такою бути. Вирішили переобрати – прекрасно!

– Наглядова рада скаже своє слово. Так?

– Саме так.

– А інакше – ні?

– Ні.

– Що ж, сподіваємося, що до цього дедлайну, травня 2021 року (не так і близько), ми ще не раз з паном Аласанією поспілкуємося і буде більше хороших новин про те, як формується суспільне телерадіомовлення.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА ІЗ ЗУРАБОМ АЛАСАНІЄЮ – У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’Ю

УСІ НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’Ю ОСОБИ ТЕЖ МАЮТЬ ПРАВО ВИСЛОВИТИСЯ В ЕФІРІ, НА САЙТІ РАДІО СВОБОДА

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG