Доступність посилання

ТОП новини
16 Лютий 2019, Київ 15:09

Рішення про санкції ухвалювати щоразу складніше, але інших аргументів немає – Лінас Лінкявічус


Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

Керівники зовнішньополітичних відомств країн Євросоюзу 15 жовтня погодили новий механізм запровадження санкцій проти відповідальних за застосування хімічної зброї. Про це з Брюсселя повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Очікується, що відповідно до нового механізму санкції можуть бути запроваджені не лише проти Сирії, але й також щодо Росії. Ініціатива запровадження нових санкцій була висунута Великою Британією і Францією після імовірних хімічних атак у Сирії та Великій Британії, зокрема після замаху на Сергія та Юлію Скрипалів у британському місті Солсбері.

У заяві Європейської ради, поширеній на засіданні у понеділок, йдеться, що новий механізм дозволяє країнам ЄС «запроваджувати санкції проти осіб і організацій, причетних до використання хімічної зброї на будь-якій території, незалежно від їхнього громадянства і місця перебування». Санкції передбачають заборону на в’їзд до ЄС осіб, які потрапили до списку, і заморожування їхніх активів.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус, який брав участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу 15 жовтня у Люксембурзі, прокоментував в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода деякі деталі, зокрема, коли ж з’являться перші санкційні списки?

– Ми погодили (новий механізм санкцій – ред.), текст і ми також підтримуємо цей підхід, це більш практично і послідовно – щоб не лише про хімічні атаки йшлося, але я би додав, що і кіберзахист буде цінним. І пізніше, можливо, навіть я хотів би згадати ситуацію з правами людини, також цей горизонтальний підхід до вирішення порушень, який би створив повну картину. Нам дійсно варто мати щось на озброєнні в Європейському Союзі. І я насправді не знаю, чи варто зараз говорити про якісь графіки, оскільки це важко сказати, але важливо мати цю принципову позицію, і сьогодні обмін думками засвідчив, що ми, як на мене, близькі до цього.

– Тож уже може бути щось цього року?

– Я дійсно не знаю. Я би дуже підтримав, якби можна було зробити все якомога швидше, тому що, як то кажуть, усе розвивається, і ми точно хочемо стати основним гравцем і впливати на процес, тому краще раніше ніж пізніше. Але, як визнаєте, дуже важко передбачати.

– Ви згадали про потенційний режим санкцій за кіберзлочини та, потенційно, про права людини. Ми знаємо, що питання, пов’язані з кіберзлочинцями, будуть обговорюватися на саміті ЄС пізніше цього тижня. Чи очікуєте ви, що певний режим таких санкцій також буде незабаром?

– Я гадаю, так, бо кожна країна має дедалі більше досвіду (щодо кіберзлочинів). Наприклад, ми в Литві стикаємося з 40 тисячами кібератак – можливо, вони і не великі, але спрямовані проти нашого приватного та громадського сектору, проти ЗМІ. Така ж кількість кібератак відбувається щороку, їх не стає менше, вони стають лише більш інтенсивними. Те ж саме відбувається в інших країнах.​

Лінас Лінкявічус: ми в Литві стикаємося з 40 тисячами кібератак
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:22 0:00

Ми також бачимо сигнали від центрів передового досвіду, що займаються такими питаннями, які також засвідчують, що це стає дедалі важливішим, дедалі болючішим, все більш і більш руйнівним, і ми не можемо нехтувати такими сигналами. Я кажу про центр підготовки в НАТО або гібридний центр в Гельсінкі, який я нещодавно відвідав і зрозумів, що це важливо. Отже, щоб підготуватися, або не завжди реагувати, коли щось станеться – це якраз те, чому ми повинні дуже серйозно ставитися до цього.

Знову запитаєте, як скоро? Ви знаєте, що багатьом із нас, 28-ми (міністрів закордонних справ країн-членів Євросоюзу – ред.), не так легко ухвалювати швидкі рішення, особливо, напевно, коли мова йде про санкції. Завжди є певний скептицизм від деяких країн, тому я дійсно утримаюсь від прогнозування.

– З іншого боку, є деякі ознаки того, що (італійський прем’єр-міністр) Джузеппе Конте виступить на підтримку малого та середнього бізнесу в Росії на цьому саміті. Що ви плануєте робити з цього приводу?

Ми чітко вказали, які причини санкцій. І, відверто кажучи, ми не спостерігаємо прогресу

– Я дійсно скептично ставлюся до таких спроб знайти спосіб – як уникнути санкцій, тому що ми дійсно узгодили цю політику, і ми чітко вказали, які причини (запровадження санкцій – ред.). І, відверто кажучи, ми не спостерігаємо прогресу. Отже, якщо ми не бачимо прогресу, який може бути сигнал для пошуку рішень, які насправді не можуть бути позитивними, і не можуть мати позитивного впливу на цей процес, у нашому розумінні? Тож я розумію тих, хто намагається шукати щось, але насправді, (це) поганий час для такого дуже неправильного меседжу, якщо дійсно це має статися.

– Але, відверто, чи ви не боїтеся трохи, що на грудневому саміті ЄС можуть скасувати санкції ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку) та ЄІБ (Європейського інвестиційного банку) щодо Росії?

Ми досі не чули і не бачили жодних аргументів, окрім закликів шукати шляхи покращення відносин із Росією

– Що означає – боятися? Прогнозувати це дуже важко, як я вже сказав. Ми завжди стикаємося з деякими ризиками, наскільки я пам’ятаю, цілий рік про це йшлося. І щоразу, коли ми говоримо на цю тему, завжди є певний скептицизм або навіть більше, мовляв, ми не будемо мати змоги це продовжувати. Я все ще вірю саме з тієї причини, що аргументи, які ми визначили, чому ми це робимо, не зникли. Тому для мене це все очевидно: ми повинні бути послідовними. Якщо хтось хоче підірвати цю узгоджену політику, він повинен надавати певні аргументи, а ми досі не чули і не бачили жодних аргументів, окрім закликів шукати шляхи покращення відносин із Росією.

Я згоден із тими, хто сказав, що відносини з Росією є важливими, і добре, щоб вони були кращими, але це не наша провина, щовони погані. І поки що я бачу, що стосунки мають бути навіть гіршими, з огляду на те, що вони (Росія – ред.) роблять, і, безумовно, ми не повинні себе винуватити, що це відбувається не так. Ні, ми нічого не робили неправильно, а інша сторона повинна себе покращити.

– Сьогодні точаться переговори з міністрами закордонних справ країн Східного партнерства. Ви очікуєте якихось конкретних результатів?

– Сьогодні ми просто обмінюємося думками, ми просто повинні проаналізувати, що було узгоджено на цьому саміті (мова йде про саміт Східного партнерства, який відбувся 24 листопада 2017 року у Брюсселі – ред.), що було реалізовано, а що ні. Я сподіваюсь, що ми будемо розглядати ці 20 результатів на 2020 рік, які були реалізовані, а які ні (мова йде про програму ЄС, «20 практичних результатів Східного партнерства до 2020 року», яка була затверджена на саміті 2017 року – ред.). Ми будемо молитися, щоб деякі події були дуже добрими, але я хотів би побачити прогрес в інших областях, щоб ми обговорили це питання, а також підготовку до десятої річниці (Східного партнерства – ред.) наступного року.

Також, бачення майбутніх десятиліть, що станеться з цими партнерами. Але мова йде про самовизначення. Перш за все, тому що партнерам слід визначити, наскільки далеко і глибоко вони хотіли б брати участь у співпраці з Європейським Союзом, але не перешкоджати іншим, тим, хто хотів би отримати більше, тому принцип «більше за більше» (тобто більше зусиль від претендента – більше кроків назустріч від ЄС – ред.) має бути дуже важливим у цих майбутніх обговореннях.

«Східне партнерство» — політика Європейського Союзу (ЄС), що має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку існуючої Європейської політики сусідства. «Східне партнерство» було урочисто відкрито Європейським Союзом у Празі 7 травня 2009 року.

Перша зустріч міністрів закордонних справ у рамках «Східного партнерства» відбулась 8 грудня 2009 року в Брюсселі.

Ініціатива Східного партнерства була представлена Польщею за підтримки Швеції у травні 2008 року на Раді ЄС. Ця ініціатива передбачала участь 6 країн Східної Європи — України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Київ сподівається, що якщо Україна виконає всі необхідні умови і вимоги Європи, то в майбутньому вона зможе стати членом Євросоюзу. Але в документах саміту 2017 року не згадується можливість вступу України до складу ЄС. У грудні 2017 року ЄС оприлюднив спеціальне роз'яснення, в якому мовиться, що угода про партнерство не гарантує майбутнього членства України в Європейському Союзі і не передбачає гарантій безпеки.

Над перекладом і публікацією працювала Людмила Ваннек.

На цю ж тему:

ЄС підтвердив підтримку територіальної цілісності країн «Східного партнерства»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG